Ухвала суду № 31534808, 14.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року Справа № 876/5868/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участі сектетаря судового засідання Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Борщівський цукровий завод» до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Борщівський цукровий завод» (далі ТОВ «Борщівський цукровий завод» ) в лютому 2013 року звернулося в суд з позовом до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби (далі Борщівська МДПІ) та просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0000352302, №0000342302 та №0000322302 від 10 грудня 2012 року, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що працівниками відповідача було проведено перевірку ТОВ «Борщівський цукровий завод» на підставі якої прийнято акт № 841/22-02/35993619 від 28.11.2012 року. На підставі вищевказаного акта було прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення №0000352302, №0000342302 та №0000322302 від 10 грудня 2012 року. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач вважає неправомірними у зв'язку з тим, що відповідач невірно застосував норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України до спірних правовідносин.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби від 10 грудня 2012 року №0000352302, №0000342302, №0000332302 та №0000322302.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем належним чином у відповідності до вимог діючого законодавства задекларовано та відображено операції по купівлі продажу корпоративних прав, що повністю доказано в судовому засіданні. Також дії ТОВ «Борщівський цукровий завод» свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції, не викликають сумніву у їх реальності отже в позивача правомірно виникло право на податковий кредит та бюджетне відшкодування, при наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

З цією постановою не погодився апелянт Борщівська МДПІ, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року та винести нову постанову, якою відмовити в позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при винесенні оскаржуваної постанови неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Судом не враховано того, що придбані у жовтні 2008 року ТОВ «Борщівський цукровий завод» корпоративні права ТОВ «Цукор-Інвест» на суму 18185740,68 грн., цього ж місяця були продані ТОВ «Інвест-сервіс», згідно договору купівлі-продажу від 20.10.2008 р. за ціною їх придбання, а кошти від продажу корпоративних прав на рахунок ТОВ «Борщівський цукровий завод» від ТОВ «Інвест-сервіс» не надійшли, та жодного прибутку від володіння корпоративними правами ТОВ «Борщівський цукровий завод» не отримало, витрати понесені із здійсненням такої діяльності не відповідають поняттю витрат понесених у зв'язку з веденням господарської діяльності, а тому операція з придбання корпоративних прав на суму 18 185 740,68 грн. не має жодного економічного сенсу та не пов'язана з господарською діяльністю ТОВ «Борщівський цукровий завод».

Щодо порушень податкового законодавства по податку на додану вартість то службовими особами ТОВ «Борщівський цукровий завод» під час проведення перевірки були представлені первинні документи під назвою "акт надання послуг" та "податкова накладна", що на думку апелянта не засвідчують факту проведення господарської операції з надання послуг, зокрема для визначення розміру фактичних витрат на підготовку орендованого обладнання до виробничого сезону та правомірності включення податку на додану вартість до податкового кредиту.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року та винести нову постанову, якою відмовити в позові повністю.

В судовому засіданні представник позивача просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити без змін постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з слідуючих міркувань.

Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Борщівської МДПІ було проведено планову виїзна перевірка ТОВ «Борщівський цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.07.2008 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 10.07.2008 року по 30.06.2012. року внаслідок якої було складено акт перевірки від 28.11.2012 року № 841/22-02/35993619.

На підставі вищевказаного Акту відповідачем було прийнято слідуючі податкові повідомлення- рішення від 10.12.2012 року, а саме;

- № 0000352302 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 12 895 753 грн., в т.ч. за IV квартал 2009 року на суму 986 880,00 грн., за IV квартал 2010 року на суму 4 113 118,00 грн., за І квартал 2011 року на суму 5 741 947,00 грн., за II квартал 2012 року на суму 2 053 808,00 грн.;

- № 0000342302 (Форма «В-4») про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 135 193 грн. за березень 2011 року за декларацією, що зареєстрована 20.04.2011 року;

- № 0000332302 (Форма «Р»), яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1 307 642 грн. за 2011 рік.;

- № 0000322302 (Форма «Р»), яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 207 707 грн., в т.ч. основного платежу на суму 1 097 360 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року на суму 117 807 грн., за листопад 2010 року на суму 137 306 грн., за грудень 2010 року на суму 186 266 грн., за січень 2011 року на суму 137 000 грн., за березень 2011 року на суму 518 981 грн. та штрафної санкції на суму 110 347 грн.

Згідно висновків Акту, на думку працівників відповідача ТОВ «Борщівський цукровий завод» порушено п. 5.1, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141, п. 150.1 ст. 150, п. З підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, у зв'язку з відображенням у податковому обліку операцій з придбання корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Борщів-цукор», а також порушено пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст. 198 ПК України внаслідок включення до податкового кредиту суми нарахованого (сплаченого) податку у зв'язку із придбанням послуг, отримання яких не підтверджено та не доведено використання в господарській діяльності.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору правильно встановлено, що 2 жовтня 2008 року між ТОВ «Борщівський цукровий завод» та ТОВ «Цукорінвест» укладено договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «Борщів-цукор».

Згідно цього договору, ТОВ «Цукорінвест» зобов'язується відступити (передати у власність) Покупцю 99,999746 % корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «Борщів-цукор», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити корпоративні права, вартість яких становить 18 185 740,68 грн.

Відповідно до пп. 1.3.1, 1.3.2 вищевказаного договору, розмір вкладу складає 17 966 178,74 грн., що становить 99, 999746 % статутного капіталу.

Також, 02.10.2008 року було укладено договір № б/н купівлі - продажу частки статутного капіталу ТОВ «Борщів - цукор» між ТОВ «Борщівський цукровий завод» та ТОВ «Поділля-цукор». Відповідно до умов даного договору ТОВ «Поділля - цукор» зобов'язується відступити (передати у власність) Покупцю 0,000254 % корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «Борщів-цукор», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити корпоративні права на умовах, визначених договором, а саме: Покупець зобов'язується сплатити Продавцю за корпоративні права суму в розмірі 45,65 грн. (п.1.1, п.2.1 договору).

У відповідності до пп. 1.3.1, 1.3.2 зазначеного договору, розмір вкладу складає 45,65 грн., що становить 0,000254 % статутного капіталу.

Тобто, позивачем було придбано корпоративні права ТОВ «Борщів-Цукор» на загальну суму 18 185 786,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 02.10.2008 року та не заперечується відповідачем.

20 жовтня 2008 року між ТОВ «Борщівський цукровий завод» та ТОВ «Інвест Сервіс» укладено договір купівлі - продажу (відступлення) частки статутного капіталу ТОВ «Борщів - цукор», згідно умов якого 100 % корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «Борщів - цукор» продано ТОВ «Інвест Сервіс». Згідно пп. 1.4.1 цього договору, розмір внеску складає 17 966 224,39 грн., що становить 100 % статутного капіталу.

Відповідно до п.2.1, п.3.1 договору, Покупець зобов'язується сплатити Продавцю суму в розмірі 18 185 786,33 грн., оплата за корпоративні права повинна бути здійснена до 20 жовтня 2033 року.

Судом першої інстанції встановлено, що факт виконання зазначених вище господарських операцій підтверджений належним чином оформленими первинними документами, а результати відображені в бухгалтерському та податковому обліку, що не заперечується і в Акті перевірки.

Позивачем повернуто кредит, отриманий від ВАТ «Державний експортно - імпортний банк України» 28.02.2011 року в сумі 106 621,02 грн. та 18.03.2011 року в сумі 27 893 333,33 грн. за рахунок отриманої від ТОВ «Компанія з управління активами «Пріоритет Фінанс» поворотної відсоткової позики в загальній сумі 29 864 980 грн.

15.03.2011 року між ТОВ «Борщівський цукровий завод» (Позичальник) та ТОВ «Компанія з управління активами «Пріоритет Фінанс» (Позикодавець) (код ЄДРПОУ 33781440) було укладено договір відсоткової позики № АП (П) - 15/03/4, згідно якого і Товариством отримано грошові кошти в сумі 29 864 980 грн.

Повернення відсоткової позики ТОВ «Компанія з управління активами «Пріоритет Фінанс» відбулося у лютому 2012 року за рахунок отриманої відсоткової позики в ТОВ «Компанія з управління активами «Омега Капітал», зокрема, Товариством, на підставі укладеного договору відсоткової позики від 16.02.2012 року № АП (П) - 16/02-6 із ТОВ «Компанія з управління активами «Омега Капітал» (Позикодавець), було отримано грошові кошти в сумі 50 000 000 грн.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно з врахуванням періоду проведення перевірки застосовано як норми Податкового кодексу України, який почав діяти з 1 січня 2011 року так і Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 01.01.2011 р., а окремі норми діяли до 01.04.2011 р.

Судом підставно прийнято до уваги твердження представника позивача з приводу того, що існує зв'язок між придбанням корпоративних прав ТОВ «Борщів цукор» та продажем цих корпоративних прав без наслідків отримання збитків, у зв'язку з настанням фінансово-економічної кризи в Україні, при цьому ймовірність отримання збитків від господарської операції щодо придбання корпоративних прав у кредит була дуже високою, а також і те, що виникла велика ймовірність продажу цих прав за ціною значно меншою від придбання, що призвело б до значних збитків для позивача, а також те, що подальший продаж всіх корпоративних прав ТОВ «Борщів-цукор» шляхом передачі їх ТОВ «Інвест Сервіс» не є свідченням відсутності економічного сенсу, а також зв 'язку з господарською діяльністю позивача.

Суд першої інстанції на думку колегії суддів прийшов до вірного висновку, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Збитковість господарської операції не може бути підставою для визначення виробничої діяльності, як негосподарської. Питання щодо наявності підстав для віднесення витрат, понесених у зв'язку із здійсненням такої діяльності, до валових витрат повинно вирішуватися з врахуванням конкретних обставин здійснення господарської діяльності платника податку, зокрема, дійсних намірів платника податку, об'єктивних умов, що вплинули на фінансові результати господарської діяльності.

Згідно договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Борщів-цукор», укладеного нашим Товариством із ТОВ «Інвест Сервіс» 20.10.2008 року, дійсно обумовлено відтермінування оплати. Однак, це не виключає можливості і права покупця у будь-який момент до спливу такого строку оплатити придбані корпоративні права.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що остаточну оцінку такій господарській операції можна надати лише по її завершенню, наразі ж висновки Борщівської МДПІ є передчасними, оскільки побудовані виключно на припущеннях щодо теоретичної відсутності спроможності ТОВ «Інвест Сервіс» розрахуватись за вказаним договором виключно однієї за змістом господарської операції.

Судом першої інстанції також встановлено, що 16 червня 2009 року позивач уклав з ТОВ «Цукровий завод Борщів» договір оренди, який діє до 1 червня 2012 року.

Відповідно до п.1.1 цього договору ТОВ «Борщівський цукровий завод» (Орендодавець) передає, а ТОВ «Цукровий завод Борщів» (Орендар) приймає в строкове платне володіння та користування на умовах оренди майно, вказане у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору.

Орендар проводить за власний рахунок поточний ремонт приміщень, будь-якого майна та обладнання, що входять до складу об'єкту оренди (п.5.3 договору).

Поточний ремонт Об'єкту оренди проводиться Орендарем за власний рахунок. капітальний ремонт об'єкту оренду, якщо він здійснений Орендарем за власний рахунок - підлягає відшкодуванню Орендодавцем.

Підставою для визначення вартості проведених робіт (капітальних ремонтів) є підписаний Сторонами двохсторонній акт понесених витрат з ремонту (наданих послуг) та надання Орендарем усіх підтверджуючих документів до цього акту (п.6.1.1 договору).

Згідно акта прийому - передачі об'єкту оренди, ТОВ «Борщівський цукровий завод» передано в оренду ТОВ «Цукровий завод Борщів» наступне майно - 988 найменувань, балансовою вартістю 5 818 879,20 грн.; нерухоме майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою смт. Дунаївці, вул.Червоноармійська, 5, Хмельницької області - 9 найменувань, балансовою вартістю 242 0505,76 грн.; нерухоме майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: с. Гермаківка, вул. Шевченка, 59, Борщівського району - 13 найменувань, балансовою вартістю 242 050,76 грн.; нерухоме майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою м. Борщів, вул. В. Великого, 1, Борщівського району - 33 найменування, балансовою вартістю 817 490,54 грн. Загальна кількість найменувань майна становить 1043 одиниці.

В подальшому, між ТОВ «Борщівський цукровий завод» та ТОВ «Цукровий завод Борщів» укладено додаткову угоду від 01.01.2010 року № б/н (далі Додаткова угода від 01.01.2010 року) до договору від 16.06.2009 року, про повернення частково майна, що входить до об'єкту оренди в кількості 998 найменувань. Згідно нової редакції Специфікації від 01.01.2010 року, до складу об'єкта оренди входить майно в кількості 40 найменувань та балансовою вартість в сумі 184 279,21 грн.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди від 01.01.2010 року усі інші положення Договору оренди від 16.06.2009 року та додатків до нього залишаються без змін та продовжують свою дію. Згідно вказаного пункту, залишається без змін термін дії угоди, який встановлено до 01.06.2012 року.

Висновки податкового органу про те, що договір оренди від 16.06.2009 року із змінами та доповненнями, внесеними 01.01.2010 року, діяв тільки до 17.08.2010 року, оскільки 18.08.2010 року укладено новий договір оренди, згідно з яким всі основні засоби були передані в оренду іншому Орендарю, є такими, що не відповідають дійсності.

18.08.2010 року ТОВ «Борщівський цукровий завод» укладено із ТОВ «Боршівський цукровий завод» договір оренди від № б/н , відповідно до умов якого ТОВ «Борщівський цукровий завод» (Орендодавець) передає, а ТОВ «Боршівський цукровий завод» (Орендар) приймає в строкове платне володіння та користування на умовах оренди майно, вказане у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно акта прийому - передачі об'єкту оренди 18.08.2010 року було передано Орендарю майно в кількості 972 найменування, балансовою вартістю 4 891 132,78 грн.

Враховуючи зазначене, договір оренди від 16.06.2009 року не припиняв своєї дії, у зв'язку з укладенням договору оренди від 18.08.2010 року, не визнавався нікчемним або не законнім, а отже був чинним.

Також, слід зазначити, що до об'єкта оренди договору від 17.08.2010 року не входить майно, яке згідно Додаткової угоди від 01.01.2010 року до договору від 16.06.2009 року залишилося в користуванні ТОВ «Цукровий завод Борщів», а саме, майно в кількості 40 найменувань, балансовою вартість в сумі 184 279,21 грн. (підтверджується специфікацією від 01.01.2010 року до договору оренди від 16.06.2009 року).

Факт відшкодування Товариством у жовтні - грудні 2010 року ТОВ «Цукровий завод Борщів» витрат по поліпшенню орендованого обладнання, пов'язаного з підготовкою цього обладнання до виробничого сезону, яке полягає у здійсненні поточного ремонту, у розмірі 7 395 318,24 грн., у т.ч. ПДВ 1 232 553,04 грн. підтверджуються: актом надання послуг від 31.10.2010 року № 832, податкова накладна від 31.10.2010 року № 477 на загальну суму 1 510 969,96 грн., у т.ч. ПДВ 251828,33 грн.; актом надання послуг від 31.10.2010 року № 833, податкова накладна від 31.10.2010 року № 478 на загальну суму 3 007 628,46 грн., у т.ч. ПДВ 501 271,41 грн.; актом надання послуг від 31.10.2010 року №834, податкова накладна від 31.10.2010 року № 479 на загальну суму 2 846 413,02 грн., у т.ч. ПДВ 474 402,17 грн.; актом надання послуг від 30.11.2010 року № 853, податкова накладна від 30.11.2010 року № 493 на загальну суму 19 707,67 грн., у т.ч. ПДВ 3284,61 грн.; актом надання послуг від 27.12.2010 року № 869, податкова накладна від 27.12.2010 року № 502 на загальну суму 10 599,13 грн., у т.ч. ПДВ 1 766,52 грн.

Згідно умов договору оренди від 16.06.2009 року, а саме пп. 6.4. розділу 6, у разі дострокового повернення Об'єктів оренди на підставі двосторонньої домовленості сторін, Орендодавець зобов'язаний відшкодувати вартість понесених витрат у зв'язку із поліпшенням Об'єкту оренди проведеними Орендарем за власний рахунок, за умови, що такі поліпшення здійснювались за його письмовою згодою.

Погодження проведення робіт по поліпшенню об'єкту оренди та підготовки орендованого обладнання до виробничого сезону, оформлено письмовою згодою Товариства, а розмір витрат по вказаним поліпшення підтверджується підписаним двосторонніми актами від 31.10.2010 року на загальну суму 7 365 011,44 грн., в т.ч. ПДВ 1 227 501,91 грн., від 30.11.2010 року на загальну суму 19 707,67 грн., в т.ч. ПДВ 3284,61 грн., та від 27.12.2010 року на загальну суму 10599,13 грн., в т.ч. ПДВ 1766,52 грн.

Колегія суддів з врахуванням вищенаведеного вважає, що факт придбання зазначених послуг підтверджений належним чином оформленими первинними документами, які і підтверджують зв'язок понесених витрат зі змістом господарської діяльності позивача, однак податковим органом, через не надання можливості позивачу відновити втрачені документи на підставі ст.44 ПК України, не було досліджено ряду первинних документів і як наслідок зроблено необґрунтовані висновки, щодо порушень податкового законодавства по податку на додану вартість.

Суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням наведених послуг, правомірно віднесені Товариством до складу податкового кредиту, оскільки за змістом п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, п. 198.3 ст. 198 ПКУ підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкової накладної, оформленої належним чином.

Крім того, позивачем представлені акти акти надання послуг, які містять всі необхідні реквізити, як того вимагає ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ, для надання статусу «первинного документу».

Жодних зауважень щодо правильності оформлення податкових накладних, на підставі яких ТОВ «Борщівський цукровий завод» включено до складу податкового кредиту суми сплаченого в ціни цих послуг податку, акт перевірки не містить.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що у разі, якщо дії платника податків свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції, не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Судом першої інстанції при цьому враховано аналогічні правові позиції, які викладені в постанові Верховного Суду України від 09.08.2008 року та ухвалах Вищого адміністративного суду України від 06.05.2010 року № К-13115/10, від 25.05.2010 року № К-4867/07.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно проаналізовано оспорювані податкові повідомлення-рішення від 10 грудня 2012 року, при цьому суд підставно прийшов до висновку, що вони прийняті в порушення вимог Конституції України та податкового законодавства України та не обґрунтовані.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджено матеріали справи, враховано вимоги діючих нормативно-правових актів, і прийнято рішення з правильним застосуванням норм матеріального права та з врахуванням обставин справи, яким позовні вимоги підставно задоволені.

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувана постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі № 819/233/13-а прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі № 819/233/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З.Улицький

Повний текст ухвали виготовлений 17.05.2013 року