Ухвала суду № 31530692, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17912/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.,

суддів Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі Кравчук М.В.,

за участю представника позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комод на Лівобережній» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2012 року № 0001382653,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Комод на Лівобережній» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС, в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.07.2012 року № 0001382653 про сплату 185 320,00 грн. зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 19.06.2012 року № 755 та направлення від 20.06.2012 року № 1014 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Інвестиційна компанія «Декаролайн».

За результатами перевірки складено Акт від 02.07.2012 року № 1548/22-621/32771740 (а.с. 9-20), в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. 198,3, п. 198,6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2 та 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, підприємством занижено до сплати податок на додану вартість за квітень 2011 року на суму 185 320,00 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що у відповідності до Акта ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 02.08.2011 року № 876/3-22-40-34181587 встановлено відсутність об'єктів оподаткування ПП «Інвестиційна компанія «Декаролайн» по операціях з придбання та продажу товарів (а.с. 101-107). Також відповідач вважає, що у ПП «Інвестиційна компанія «Декаролайн» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а тому правочини, укладені між ПП «Інвестиційна компанія «Декаролайн» та підприємствами-постачальниками та покупцями не спричинили реального настання юридичних наслідків.

На підставі Акта було прийнято податкове повідомлення рішення від 16 липня 2012 року № 0001382653, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 185 321,00 грн., з них за основним платежем - 185 320,00 грн. та за штрафними санкціями - 1,00 грн. (а.с. 21).

Так, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Інвестиційна компанія «Декаролайн» укладено договір від 31 січня 2011 року № 501 (а.с. 41-43). У відповідності п.1.1. Договору Виконавець зобов'язується надати Замовникові послуги з виготовлення та/або розповсюдження рекламної продукції Замовника.

Згідно Додатку № 1/04 до Договору № 501 про надання рекламних послуг від 31.01.2011 року передбачено розміщення поліграфічної продукції за допомогою носії реклами - сіті-лайтів м. Києва (а.с. 44-45). Згідно Додатку № 2/04 до Договору № 501 про надання рекламних послуг від 31.01.2011 року передбачено розміщення поліграфічної продукції за допомогою носії реклами - мережевих розтяжках м. Києва (а.с. 46-47). Згідно Додатку № 3/04 до Договору № 501 про надання рекламних послуг від 31.01.2011 року передбачено розміщення поліграфічної продукції за допомогою носії реклами - біг-бордів м. Києва (а.с. 48-49). Згідно Додатку № 4/04 до Договору № 501 про надання рекламних послуг від 31.01.2011 року передбачено розміщення поліграфічної продукції за допомогою носії реклами - метро-лайтів м. Києва (а.с. 50-51). Згідно Додатку № 5/04 до Договору № 501 про надання рекламних послуг від 31.01.2011 року передбачено розміщення аудіовізуального ролику (фільму), що містить рекламні матеріали замовника за допомогою носіїв реклами - плазмових панелей у торгівельних центрах м. Києва (а.с. 52-53).

Надання послуг підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 54-58). Також контрагентом позивача були виписані податкові накладні (а.с. 59-63). Оплата наданих послуг підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень.

На підтвердження виконання ПП «Інвестиційна компанія «Декаролайн» замовлених послуг, позивачем надано фотозвіт щодо розміщення реклами ТОВ «Комод на Лівобережній» на біг-бордах у квітні 2011 року (а.с. 123-138); фотозвіт щодо розміщення реклами ТОВ «Комод на Лівобережній» на мережевих розтяжках у квітні 2011 року (а.с. 139-154); фотозвіт щодо розміщення реклами ТОВ «Комод на Лівобережній» на метролайтах у квітні 2011 року (а.с. 155-160); фотозвіт щодо розміщення реклами ТОВ «Комод на Лівобережній» на сіті-лайтах у квітні 2011 року (а.с. 161-176); фотозвіт щодо розміщення реклами ТОВ «Комод на Лівобережній» на біг-бордах у квітні 2011 року (а.с. 123-138); звіт щодо виготовлення та розміщення відеороликів ТОВ «Комод на Лівобережній» на плазмових панелях в мережах супермаркетів м. Києва у квітні 2011 року (а.с. 177-189).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктами 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Так, колегія суддів звертає увагу, що Договір від 31 січня 2011 року № 501 про надання рекламних послуг в судовому порядку не оспорювався, недійсним (фіктивним) не визнавався, його зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому посилання відповідача на те, що він є нікчемним не приймаються судом.

Разом з тим, з наданих позивачем матеріалів вбачається реальність виконаних господарських операцій, фактичне виконання ПП «Інвестиційна компанія «Декаролайн» замовлених послуг, а тому колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог позивача.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що так як відповідачем не надано достатньо належних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення, а матеріалами справи підтверджується реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Комод на Лівобережній» та ПП «Інвестиційна компанія «Декаролайн», адміністративний позов підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комод на Лівобережній» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2012 року № 0001382653 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста від 26 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Губська О.А.

Суддя Грибан І.О.

(Повний текст ухвали буде виготовлено 28.05.2013 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.