Ухвала суду № 31516499, 21.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/83/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

Судді: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

за участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Білоцерківської ОДПІ у Київській області про застосування фінансових санкцій від 19.12.2012 року № 7092/10/15-2 та від 24.12.2012 року №7375/10/15-2.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 12 грудня 2012 року засобами електронного зв'язку направив декларацію з ПДВ за жовтень 2012 року, яка була отримана відповідачем 12.12.2012 року.

Цього ж дня вказана податкова декларація доставлена до районного рівня ДПС України із зауваженнями «попередження-закінчення подання форми 20.11.2012».

Листом від 19.12.2012 року за № 7092/10/15-2 відповідач повідомив позивача про те, що податкова декларація з ПДВ за жовтень 2012 року невизнана як податкова звітність у зв'язку з тим, що в декларації з ПДВ за жовтень 2012 року не відображено результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2012 року.

20.12.2012 року позивачем засобами електронного зв'язку направлено декларацію з ПДВ за листопад 2012 року, яку відповідачем було отримано 20.12.2012 року .

Вказана декларація доставлена до районного рівня ДПС України 20.12.2012 року.

Листом від 24.12.2012 року за №7375/10/15-2 податковий орган повідомив позивача про те, що податкова декларація за листопад 2012 року заповнена всупереч правилам, визначеним ст.48 ПК України та не визнана як податкова звітність, оскільки до декларації включені дані р.24 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, якій присвоєно статус «не визнано як податкову звітність» та запропоновано позивачу подати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

Колегія суддів повністю погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача з наступних підстав.

Згідно пп. 16.1.3 п. 16.1ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За змістом пунктів 48.1-48.4 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом;код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана.

Проте, як зазначено у п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПК.

За змістом п. 49.8 ст. 49 Кодексу прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10. ст. 49 ПК).

Таким чином, податковий орган не має правових підстав не приймати податкову декларацію, подану платником податку у спосіб, передбачений ст. 49 ПК України.

Відповідно до п.49.15 ст. 49 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Крім того, порядок подання податкових декларацій в електронному вигляді передбачена Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233.

Так, пунктом 7.5 Інструкції передбачено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі, затвердженого формату електронного документа, результатами перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність та дані про відправника квитанції.

У п.75 Інструкції зазначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі, тощо.

Крім того, у п. 7.6 Інструкції зазначено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.

Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позивачем отримано квитанцію №2 про доставку документа - податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року та прийняття на районному рівні ДПС 12.12.2012 року о 15:04:51. Проте, у квитанції не зазначено, що податкова декларація за жовтень 2012 року з ПДВ не прийнята податковим органом.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що податкова декларація з ПДВ за жовтень 2012 року відповідає вимогам ст. 48 ПК України, оскільки в ній містяться всі необхідні реквізити.

Рішення податкового органу від 19.12.2012 року не містить відомостей щодо конкретних порушень правил заповнення звітності та не надає змоги платнику податків самостійно усунути виявлені податковим органом порушення, що суперечить вимогам п.49.11 ст. 49 ПК України

Судом вірно зазначено в оскаржуваному рішенні, що податковий орган перевищив свої повноваження, оскільки фактично зобов'язав позивача відобразити в декларації результати перевірки та не визнав податкову декларацію як податкову звітність з цих підстав, оскільки п.49.8. ст. 49 ПК передбачено приймати податкові декларації, перевіряти лише наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, тоді як інші реквізити, зазначені у податковій декларації, до її прийняття перевірці не підлягають.

Таким чином, надавши оцінку встановленим у справі доказам, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення від 19.12.2012 року №7092/10/15-2 суперечить вимогам чинного законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Щодо декларації з ПДВ за листопад 2012 року, то колегія суддів також погоджується із висновками суду першої інстанції щодо неприйняття даної декларації.

Податкова декларація з ПДВ за листопад 2012 року відповідачем була отримана 20.12.2012 року. Позивач отримав квитанцію № 2 про доставку податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року, яка була прийнята на районному рівні ДПС України без зауважень.

Проте, оскільки податкова декларація з ПДВ за жовтень 2012 року не була прийнята податковим органом та їй присвоєно статус «не визнано як податкова звітність», що суперечить вимогам закону, незаконним і неправомірним є відмова в прийнятті декларації з ПДВ за листопад 2012 року.

Отже, суд першої інстанції надав правильну оцінку встановленим у справі обставинам, а тому правомірно визнав протиправним та скасував рішення Білоцерківської ОДПІ від 24.12.2012 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обгрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 22 травня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.