Ухвала суду № 31516483, 21.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/514/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

за участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за позовом Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Прогрес» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство Науково-виробничий комплекс «Прогрес» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ Чернігівської області про застосування фінансових санкцій від 18.01.2013 року №000241530.

Відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Державне підприємство Науково-виробничий комплекс «Прогрес» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Ніжинською ОДПІ Чернігівської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП Науково-виробничий комплекс «Прогрес» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку з жовтень 2012 року за результатами якої складено акт №14/15/14307297 від 01.03.2013 року.

В акті податковим органом зазначено виявлені під час перевірки порушення, зокрема: п.200.4 ст.200 ПК України при відображенні позивачем у декларації за жовтень 2012 року бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 91837 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2013 року №0000241530, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 91837 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 22959 грн.

Порушень при відображенні позивачем у декларації за жовтень 2012 року бюджетного відшкодування в розмірі 149770 грн перевіркою не виявлено.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що за вересень 2012 року позивачем було задекларовано всього податкових зобов'язань «-90056», податкового кредиту « 151551», та сума зарахування від»ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) періоду у розмірі 241607 грн згідно податкової декларації з ПДВ.

Згідно з поданою позивачем декларацією з ПДВ за жовтень 2012 року підприємством визначена сума бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку, з урахуванням залишку від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованих за попередні звітні (податкові) періоди і складає 241607 грн.

Позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов»язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року, згідно якого підприємство у вересні 2012 року здійснювало операції, які звільнено від оподаткування на суму 472810 грн. також відбулося коригування податкових зобов'язань (повернення коштів) на суму 1749960 грн , у т.ч. ПДВ 291 660 грн.

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200).

Крім того, п.200.6 ст.200 ПК України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах (п.200.14 ст. 200 ПК).

Надавши оцінку встановленим у справі доказам, а також проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд першої інстанції правильно зазначив у постанові, що у попередньому податковому періоді (вересень 2012року) позивач не визначав заявлені до відшкодування суми як суми податкового кредиту, оскільки платником попередньо було задекларовано суму податкового зобов'язання із мінусом 90056 грн, рядок 9 декларації за вересень 2012 року.

Крім того, суд, враховуючи вимоги ст.200 ПК України, прийшов до правильного висновку, що бюджетному відшкодуванню підлягає від»ємне значення у тому випадку, якщо сума ПДВ у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередньому періоді постачальникам таких товарів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції щодо законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.01.29013 року №0000241530 з частині зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 91837 грн, а тому відсутні підстави для його скасування.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обгрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства науково-виробничого комплексу «Прогрес» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 22 травня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.