Ухвала суду № 31511310, 25.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/51959/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року

по справі №2а/0270/665/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (надалі - ТОВ "Барлінек Інвест")

до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (надалі - ДПА у Вінницькій області)

про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

У лютому 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПА у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.04.2011р. залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2011р., позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення ДПА у Вінницькій області: від 11.01.2011р. №190 про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Віннці від 26.02.2008 р. № 0000192330; від 11.01.2011р. №189 про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Віннці від 13.06.2008р. №0000612330; від 11.01.2011р. №188 про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Віннці від 4.09.2009р. № 0000902330. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Барлінек Інвест" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40грн.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПА у Вінницькій області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог посилаючись, на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками ДПІ у м. Вінниці проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Барлінек Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.10.2007р. по 01.12.2007р., за результатами перевірки складено акт №417/2330/34004579 від 21.02.2008р., яким встановлено, що позивач у перевіряємому періоді занижено суму бюджетного відшкодування на 255721грн. та на порушення п.п.4.4, 5.6, 5.8 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" підприємством занижено від'ємне значення за жовтень 2007р. на 502964грн. та завищено за листопад 2007р. на 2339340грн.

На підставі даного акту ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192330/0 від 26.02.2008р., згідно із яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 255721,00грн. та встановлено, що зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

В період з 13.05.2008р. по 30.05.2008р. ДПІ у м. Вінниці проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Барлінек Інвест" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.02.2008р. по 01.04.2008р., за результатами якої складено акт №1195/2330/34004579 від 05.06.2008р.

Вказаною перевіркою встановлено порушення п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7, п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого платником занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2008р. на 14820634грн., порушення п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 п.7.7 ст.7 - платником завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2008р. на 16712713грн., порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 підприємством занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0000612330/0 від 13.06.2008р. (форма В2), яким збільшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14820634,00грн. та встановлено, що зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

В ході виїзної позапланової перевірки ТОВ "Барлінек Інвест", яка проводилась в період з 27.08.2009р. по 31.08.2009р., з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.05.2009р. по 01.08.2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2009р. по 01.07.2009р. За наслідками перевірки складено акт №153/0701/34004579 від 31.08.2009р. Даним актом встановлені наступні порушення: п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" товариством завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2009р., п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 п.7.7 ст.7 - занижено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009р. та п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 п.7.7 ст. 7 - завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень, червень, липень 2009р.

На підставі даного акту ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0000902330/0 від 04.09.2009р., яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 454590грн. та встановлено, що зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Рішеннями голови ДПА у Вінницькій області Вітрука О.В. від 11.01.2011р. №190, №189 та №188 податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці №0000192330 від 26.02.2008р., №0000612330 від 13.06.2008р. та №0000902330 від 04.09.2009р. скасовані.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні рішення, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в рахунок податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність їх на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Тобто, дана норма, виникнення у позивача права на податковий кредит, не ставить його у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Також встановлено, що оскаржуване рішення не відповідає приписам ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанції передчасними з огляду на таке.

Так, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2010р. №368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сума податку на додану вартість» та з метою виконання ст.25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», проведена інвентаризація сум податку на додану вартість заявлених до бюджетного відшкодування. В ході проведення зазначеної інвентаризації сум ПДВ заявлених до відшкодування та підтверджених за результатами перевірок виникло ряд питань щодо правомірності наданих актами перевірок, висновків, щодо збільшення заявок до відшкодування.

Розпорядженням голови ДПА у Вінницький області від 15.09.2010р. №97-р «Про заходи щодо зменшення сум передплат з ПДВ та забезпечення додаткових надходжень ПДВ до бюджету» у зв'язку з встановленням збільшення переплат з ПДВ, що виникли внаслідок прийняття рішень В2, які в свою чергу були застосовані всупереч вимогам п.1.8 ст.1, п.п..7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зобов'язано провести аналіз та проаналізувати структуру застосованих податкових повідомлень - рішень.

На виконання розпорядження ДПА у Вінницькій області від 22.12.2010р. №137-р «Про проведення перевірок» проведено перевірку ДПІ у м.Винниці з питань інвентаризації залишків невідшкодованого ПДВ станом на 01.12.2010р., заявленого в рахунок майбутніх платежів, шляхом прийняття повідомлень - рішень форми В2, за результатами якої складено акт від 29.12.2010р. №6764. Зазначеним актом встановлено, що матеріалами перевірки, зокрема по ТОВ "Барлінек Інвест" підтверджено бюджетне відшкодування в рахунок майбутніх платежів при дослідження сплати податкового кредиту в розрізі контрагентів без здійснення аналізу кредитної заборгованості, без врахування сум попередніх оплат наступних податкових періодах.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про державну податкову службу» цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Так, згідно ст.12 цього Закону державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства. Цей порядок не застосовується щодо рішень податкової міліції.

Як свідчать матеріали справи, рішеннями голови ДПА у Вінницькій області №№188, 189, 190 від 11.01.2011р. спірні податкове повідомлення - рішення скасовані на підставі ст.12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та ст.55 Податкового кодексу України, тобто відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи дані рішення, голова ДПА у Вінницькій області, Вітрук О.В., виходив із того, що в порушення вимог п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" матеріалами перевірки не доведено факт заниження платником бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а податкові повідомлення-рішення рішення було прийнято без проведення доперевірочного аналізу, формування податкового кредиту проводилось лише за допомогою співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів, зустрічні перевірки не проведені та не досліджено надміру сплати ПДВ до бюджету постачальниками, підтвердження сплати за поставлені товари відбулося відповідно до платіжних доручень, які не відповідають залишкам непогашеного податкового кредиту рядка 26 декларації з ПДВ, чим порушено вимоги наказів ДПА України №350 від 18.08.2005р. "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" та наказу ДПА України №515 від 03.09.2004р. "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з податку на додану вартість".

Крім цього, податковий орган звертає увагу на те, що вищезазначені факти також підтверджуються актом службової перевірки щодо визначення кола посадових осіб, причетних до проведення перевірок та неправомірного винесення податкових повідомлень - рішень форми В2 від 14.02.2011р. №822/8, що була проведена на виконання розпорядження голови ДПА у Вінницькій області від 26.01.2011р. №20-р.

За таких обставин, судам також необхідно врахувати зазначене та з'ясувати наслідки розгляду службової перевірки щодо визначення кола посадових осіб, причетних до проведення таких перевірок.

Окрім того, надаючи оцінку обставинам у справі по суті, суди попередніх інстанції лише процитували положення Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з чим дійшли висновків про право платника податків на бюджетне відшкодування, при цьому не перевіривши первинні бухгалтерські та податкові документи на підставі яких позивачем сформовано сума бюджетного відшкодування.

Отже, вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи судам попередніх інстанції необхідно надати оцінку кожному окремому доказу, який міститься в матеріалах справи (або витребовується), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи, що у суду касаційної інстанції відсутня можливість досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, тому судам попередніх інстанції під час розгляду справи слід перевірити та надати належну правову оцінку вказаним вище обставинам, оскільки вона має вагоме значення для правильно вирішення справи по суті.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч.1 ст.69 КАС України).

Відповідно до статті 11 КАС суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими у відповідності до ст.159 КАС України, оскільки вони постановлені на підставі неповно з'ясованих обставин у справі.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Вінницькій області - задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко