Ухвала суду № 31511301, 18.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/64569/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року

по справі №2а-27447/10/0570

за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» (надалі - ДП «Донецька залізниця»)

до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (надалі- Костянтинівська ОДПІ Донецької області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення., -

встановив:

У грудні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнень до нього) до Костянтинівська ОДПІ Донецької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001142342/0-19085 від 10.11.2010р., №0001142342/0-20411 від 14.12.2010р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2011р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2011р., позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Костянтинівська ОДПІ Донецької області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідачем також заявлено клопотання про здійснення заміни Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області її правонаступником Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, посадовими особами Костянтинівської ОДПІ проводилася планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р., за результатами якої було складено акт від 26.10.2010р. №1049/23-2-01075158, згідно висновків якого встановлені порушення п.п.2.2.2 п.2.2 ст.2, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: вагонним депо Костянтинівка не нарахований та не сплачений податок на прибуток від операцій, що не входять до Переліку робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, затвердженого Постановою КМУ від 16.02.1998р. №173, за період з 01.10.2006р. по 30.09.2008р.

На підставі зазначеного акта та за результатами адміністративного оскарження відповідачем 14.12.2010р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001142342/0-20411, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення - рішення, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, з урахуванням приписів ч.2 ст.71 КАС України виходив, зокрема, з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, не навів та не надав належних доказів на підтвердження обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанції передчасними з огляду на наступне.

Так, судами встановлено, що позивач - ДП «Донецька залізниця» зареєстровано як юридична особа 18.05.1998р. Виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №310157, включено до ЄДРПОУ за №01074957. Перебуває на податковому обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку з 03.07.2000р.

Вагонне депо Костянтинівка Державного підприємства «Донецька залізниця» є структурним підрозділом ДП «Донецька залізниця» без права юридичної особи, перебуває на обліку Костянтинівської ОДПІ як платник окремих видів податків.

В якості підстави для здійснення донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток у податкових повідомленнях-рішеннях вказано порушення Вагонним депо ДП «Донецька залізниця» п.п.2.2.2 п.2.2 ст.2, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.п.2.2.2 п.2.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджено постановою Кабінету Міністрів України КМУ від 16.02.1998р. №173. До переліку робіт основної діяльності залізниць, що виконуються підрозділами залізниць, згідно зазначеної норми, віднесені всі види ремонту основних фондів, інвентарю, що використовується в основній господарській діяльності.

Суди вказують на те, що представник позивача в судовому засіданні пояснив, та вказане підтверджується матеріалами справи (копією акту «Про результати виїзної платної перевірки Вагонного депо Костянтинівка ДП «Донецька залізниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р. №1049/23-2-01075158 від 26.10.2010р., копіями декларації з податку на прибуток та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок), що отримані доходи від надання послуг по ремонту вантажних вагонів іншим підприємствам передані для обрахування при сплаті податку на прибуток вагонним депо Костянтинівка до ДП «Донецька залізниця» та відображені у зведеній декларації податку на прибуток.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів касаційної інстанції виходить з того, що судами попередніх інстанції не досліджувалось питання відносно того, який перелік робіт (послуг) був здійснений, оскільки в рішеннях відсутня інформація з приводу цього.

Тобто, судам попередніх інстанції під час нового розгляду справи слід з'ясувати, які саме роботи (послуги) виконувались, за який період на яку суму, на якій територій, та на яких об'єктах замовника роботи (послуги) фактично надавались, їх результати та інше.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Основним критерієм відокремлення основної діяльності залізничного транспорту від загальної господарської діяльності є мета цієї діяльності - забезпечення виконання єдиного перевізного процесу або одержання прибутку.

За таких обставин, судам під час нового розгляду справи необхідно з'ясувати чи є отримання прибутку суто комерційною діяльністю структурного підрозділу позивача, оскільки така діяльність не пов'язана з потребами експлуатаційної діяльності залізниці, то дохід від цієї діяльності має оподатковуватись саме за правилами п.п.2.2.2 п.2.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За відсутності таких даних неможливо визначитись з переліком робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту.

Вищий адміністративний суд України висловив правову позицію щодо застосування зазначених норм права при розгляді справ цієї категорії, зокрема, в ухвалі від 12 грудня 2012 року (К-8416/10).

Отже, вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи судам попередніх інстанції необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу, який міститься в матеріалах справи, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Виходячи з положень ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області її процесуальним правонаступником Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко