Ухвала суду № 31505982, 28.05.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/419/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ст.115 ч.1 КК Кучеренко В.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Охріменко І. К. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОхріменка І.К. суддівГончарука І.М., Мунька Б.П. з участю прокурораЯкушиної О.В. захисника ОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією зі змінами прокурора, Лут І.В., який приймав участь в суді першої інстанції, захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_7 на вирок Придніпровського районного суду Черкаської області від 11.12.2012 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Черкаси,

українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одружений, не працюючий,

проживаючий: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 05.04.1995 року народним судом Таганського району м.Москви за ст.ст.15, 145 ч.2, 43 КК Росії до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, на підставі ст.44 КК Росії від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 27.10.1998 року Соснівським районним судом м.Черкаси за ст.ст.17, 141 ч.2 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік;

- 26.12.2000 року Соснівським районним судом м.Черкаси за ст.ст.140 ч.З, 145 ч.І, 42 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією майна;

- 17.10.2006 року Соснівським районним судом м.Черкаси за ст.309 ч.І КК України, вид покарання позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки.

- засуджено за ч.1 ст.115 КК України на 11 років позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_7 судові витрати в сумі 773,28 гривень перерахувавши їх в УДК в Черкаській області код 25574009 р/р 35223003000037 МФО 854018 за послуги НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з засудженого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 12696 грн. заподіяної злочином матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишений попередній - тримання під вартою. Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_7 рахується з часу затримання з 29.12.2010 року.

Вирішена доля речових доказів відповідно ст. 81 КПК України (1960 року);

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку, ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він 29 грудня 2010 року, близько 17-ї години, перебуваючи на території дитячого садку №77, що розташований по вул. Гоголя, 504, м.Черкаси, поряд із входом до ясельної групи, на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_10, що виникли раптово в приміщенні дитячого садку, маючи умисел направлений на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за допомогою ножа, який знаходився при ньому, вчинив умисне вбивство потерпілого. Так, ОСОБА_7 діючи умисно, перебуваючи на території дитячого садку, бажаючи настання смерті потерпілого, наніс один удар ножем по тулубу ОСОБА_10, у результаті чого останній, згідно висновку судово-медичного експерта №1029/1 від 28.02.2011 року, отримав наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що ускладнилось гострою крововтратою, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від чого і настала смерть. Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_10, довівши свій злочинний намір до кінця, ОСОБА_7 з місця пригоди зник.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції в своїх апеляціях:

- прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини, правильність кваліфікації дій обвинуваченого, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі обвинуваченого ОСОБА_7 внаслідок м'якості, просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 12 років позбавлення волі.

В зміні до апеляції, прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції просить виключити із вступної частини вироку посилання на судимість ОСОБА_7 за вироками від 05.04.1995 року, 18.04.1998 року, 22.06.2000,05.09.2006.;

- захисник ОСОБА_6 вважає, що суд не вірно кваліфікував дії ОСОБА_7 як навмисне вбивство, він ОСОБА_10 вбивати не хотів. Він його раніше ніколи не бачив, не зустрічався з ним і навіть не знав . Вважає, що дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати як умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання , передбачене ст. 116 КК України - умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслі док протизаконного насильства і образи з боку потерпілого. Також захисник в своїй апеляції зазначає, що до показів ОСОБА_11 суд повинен відноситися критично, так як остання почуває себе винуватою і не бажає щоб ОСОБА_7 залишався на волі, тому просив вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 виправдати та звільнити його з під варти.

- засуджений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, в той же суд але в іншому складі. Оскільки судом неправильно кваліфіковано дії засудженого та невірно застосований кримінальний закон, так як ніякого умислу на позбавлення життя людини у засудженого не було, а навпаки він був змушений захищатися від агресивних дій потерпілого ОСОБА_10, який вів аморальний спосіб життя та перший застосував до засудженого силу. Потерпілий ОСОБА_10 збив з- ніг засудженого, наніс йому декілька ударів по обличчю та по голові, після чого ОСОБА_7 впав, а потерпілий почав душити його, після чого засуджений ОСОБА_7 дістав із кишені ніж та наніс один удар

ножем ОСОБА_10 та тим самим зберіг собі життя.

Крім того, в медичному закладі були зняті побої, які засуджений отримав під час самозахисту, вважає, що суд підтримав лише сторону обвинувачення, а тому прийшов до несправедливого, упередженого розгляду справи.

В своїх доповненнях до апеляції, ОСОБА_7 посилається на ті ж обставини, які наведені ним в самій апеляції.

В запереченні на апеляцію прокурора, засуджений просить залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який просив задоволити зміни до апеляції, пояснення ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6, які підтримали свої апеляційні скарги, пояснення потерпілої ОСОБА_10, яка просила залишити вирок суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія судів вважає, що зміни до апеляції прокурора підлягають задоволенню, а апеляції засудженого та його захисника не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 323 КПК України (1960 року), вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону судом виконані.

Висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_7 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну правову оцінку.

Так, крім визнання ОСОБА_7 частково своєї вини у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими судом у повному обсязі, а саме:

- показами свідка ОСОБА_12, допитаної в судовому засіданні, яка

показала, що 29.12.2010 року, близько 17-ї глодини, вона прийшла до дитячого садку, де зайшла до роздягальні ясельної групи та побачила, що до роздягальні, через запасний вихід, зайшли спочатку ОСОБА_10, а за останнім зайшов ОСОБА_7 При цьому вона побачила, що ОСОБА_10 відскочив, а в ОСОБА_7 у правій руці побачила лезо ножа, срібного кольору, це вона бачила точно. Після вона сказала, що ви робите та вивела ОСОБА_7 на вулицю, його племінника, з яким він прийшов в цей час у групі не було. Коли вона повернулась назад, то вихователь сказала, що ОСОБА_10 втратив свідомість;

- показами свідка ОСОБА_11 яка показала, що вона проживає разом з матір'ю ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, та сином ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5 Батько ОСОБА_13 - ОСОБА_7, 1979 р.н., проживає окремо зі своїми батьками. 29.12.2010 року близько 16-ї години вона з ОСОБА_10 прийшли до дитячого садка, щоб забрати ОСОБА_13. Коли вони знаходились біля паркану дитячого садка, то зустріли її матір, яка розповіла, що їй телефонувала вихователька і повідомила, що в садок прийшов ОСОБА_7 і хоче забрати сина. Тоді ОСОБА_10 першим побіг в садок, а вона побігла за ним. Коли вони зайшли до роздягальні дитячої групи № 1, то побачили ОСОБА_7 разом з сином. Також там знаходилась вихователька ОСОБА_18. Після цього ОСОБА_10 вийшов з роздягальні, а ОСОБА_7 пішов за ним. Потім ОСОБА_10 повернувся до роздягальні, а за ним забіг ОСОБА_7 та вдарив його ножем у груди, після чого її мати виштовхала його з приміщення. ОСОБА_10 почав роздягатись, прибігла медсестра та повела його в медпункт, де надавала йому медичну допомогу, пізніше він помер.

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_17, яка працює медсестрою в дитячому садочку №77 що розташований по вул.Гоголя, 504, м.Черкаси. Близько 16-ї години 30 хвилин, вона зайшла до групи, яку виховує ОСОБА_18, де

остання почала їй казати, що рідний батько, зі слів останнього, ОСОБА_13 хоче забрати свого сина. Вказаний батько, невідомий їй раніше чоловік, знаходився в роздягальні групи. ОСОБА_18 та вона заперечили вказаному чоловіку забрати дитину, так як мати дитини ОСОБА_13, ім'я вона не знає, раніше усно не надала дозволу на це. Вона побачила наступну ситуацію: чоловік, що назвався батьком ОСОБА_13 стояв ближче до запасного виходу з приміщення дитячого садку, що розташований безпосередньо у вказаній роздягальні, у його руці, в якій саме не пам'ятає, знаходився ніж, лезо якого довжиною близько 10 см, а невідомий чоловік стояв навпроти нього та знімав із себе верхній одяг, виходячи від батька ОСОБА_13. Вона побачивши ніж, відразу ж побігла до свого кабінету, щоб викликати міліцію. Близько через хвилину до її кабінету зайшов самостійно невідомий їй чоловік, вище вказаний, котрий був по пояс роздягнений, та тримав руку під лівою груддю, чоловік із нею почав розмовляти, а-саме повідомив, що його поранено. За вказаним чоловіком забігла мати ОСОБА_13, яка надала їй дані, а вона у свою чергу по телефону працівникам міліції, Під час того коли вона надавала інформацію працівникам міліції, а це на протязі близько 2-х хвилин", після вказаного часу, ОСОБА_10 почав втрачати свідомість, побачивши це вона викликала швидку допомогу та групу реанімації, а сама надала першу медичну допомогу. Потім приїхала швидка медична допомога, реанімаційна група та працівники міліції. Лікарі які прибули на місце пригоди зафіксували смерть ОСОБА_10;

- показами свідка ОСОБА_19, допитаної в судовому засіданні, яка показала, що 29.12.2010 року вона знаходилась на роботі. Дитячий садок №77 розташований по вул.Гоголя, 504, м.Черкаси. Близько 16-ї години 40 хвилин вона від медсестри ОСОБА_17 дізналась, що до ясельної групи, яку виховує ОСОБА_18, прийшов чоловік, котрий представився, як рідний батько ОСОБА_13, та намагався забрати дитину із собою, але мати ОСОБА_13 дозволу на це не дала, та на цьому підґрунті виник конфлікт. ОСОБА_7 стояв ближче до запасного виходу з приміщення дитячого садку, що розташований безпосередньо у вказаній роздягальні, а у його руці, в якій саме вже не пам'ятає, знаходився ніж, описати його на даний час вже не може,, а ОСОБА_10 стояв, ближче до неї, навпроти ОСОБА_7 та знімав із себе верхній одяг, відступивши при цьому крок назад від ОСОБА_7 Вона побачивши ніж у ОСОБА_7, відразу ж побігла до завідуючої дитячим садком, де з останньою викликали працівників міліції. ОСОБА_7, у її присутності, ніяких ударів ножем по ОСОБА_10 не наносив. ОСОБА_7, тримаючи ножа у руці, у напрямку ОСОБА_10 рухи ножем не здійснював.

Лише по приїзду швидкої допомоги вона дізналась про те, що у ОСОБА_10 ножове поранення;

- показами свідка ОСОБА_18, допитаної в судовому засіданні, яка показала, що 29.12.2010 року вона знаходилась на роботі, де виховую ясельну групу дітей, серед яких є ОСОБА_13. Дитячий садок №77 розташований по вул.Гоголя, 504, м.Черкаси. Близько 16-ї години 30 хвилин до її групи прийшов невідомий на той час чоловік, на даний час їй вже відомо хто це був, а саме ОСОБА_7, котрий представився батьком ОСОБА_13. Вона почула шум в роздягальні, де через зачинені скляні двері з роздягальні вона побачила наступне: ОСОБА_7 стояв ближче до запасного виходу з роздягальні та потім у його руці, в якій саме не пам'ятає, вона побачила ніж, але на даний час його описати не може, а навпроти нього стояв ОСОБА_10, котрий зняв із себе верхній одяг, та був голий по пояс, і відходив від ОСОБА_7 в глиб роздягальні, при цьому сказав: «Что тьі сделал». Вона особисто не бачила як ОСОБА_7 наносив удар ножем по ОСОБА_10. Потім ОСОБА_7 вийшов на подвір'я через запасний вихід, а ОСОБА_10 пішов до

медичного пункту. Вона у свою чергу пішла до дітей в групу. Потім, коли приїхала швидка допомога, вона дізналась від персоналу про те, що в ОСОБА_10 ножове поранення, яке йому спричинив ОСОБА_7.

Вина ОСОБА_7 підтверджується й іншими доказами наведеними у вироку.

Доводи засудженого та його захисника про те, що ОСОБА_7 вчинив убивство в стані сильного душевного хвилювання викликаного внаслідок протизаконного насильства з боку потерпілого та в стані оборони є безпідставними, які спростовуються доказами по даній справі наведеними у вироку, зокрема показами допитаних в судовому засіданні ОСОБА_11, ОСОБА_12, які вказали, що ОСОБА_7 наніс один удар ножем по тулубу ОСОБА_10 в приміщенні дитячого садку і ніякої бійки між ними не було, висновком судово-медичної експертизи №97м/д від 22.02.2011 року, згідно якого у ОСОБА_7 мала місце рана ротової порожнини, будь-яких ушкоджень, які б вказували на нанесення йому ударів потерпілим ОСОБА_10 та здавлення останнім його шиї виявлено не було.

Аналіз зібраних по справі доказів дає підстави вважати, що сварка та сутичка між засудженим та потерпілим відбулася в приміщенні дитячого садка, а не за його межами, як про це стверджує ОСОБА_7

Крім того по справі відсутні які-небудь докази про те, що потерпілий наносив засудженому удари в різні частини тіла, звалив його на землю, душив за шию, в результаті чого останній втрачаючи свідомість, вимушений був захищатися.

При цьому, показання потерпілого ОСОБА_20, суд вірно оцінив критично, який є племінником засудженого та покази якого містять в собі протиріччя, які він неодноразово змінював, які протирічять іншим доказам по справі.

Відповідно до висновку судової психолого-психіатричної експертизи від 26.02.2011 року (т.1 а.с.228-236) в період часу до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_7 діяння, останній не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому вираженому емоційному стані, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_7 не знаходився в стані сильного душевного хвилювання, яке могло б суттєво вплинути на його свідомість, а тому доводи захисника та засудженого в цій частині є також не обґрунтованими.

Із наявних доказів по справі також не вбачається, що ОСОБА_7 під час нанесення удару ножем в область серця потерпілого знаходився в стані оборони чи її перевищенні, оскільки як зазначено вище, сварка яка відбулася між потерпілим та засудженим не відповідала необхідністю нанесення ОСОБА_7 удару ножем потерпілому ОСОБА_10

При цьому умисел ОСОБА_7 був направлений на позбавлення життя ОСОБА_10, оскільки засудженим був нанесений удар в область життєво-важливого органу - серця, від чого і настала смерть ОСОБА_10

Дії ОСОБА_7 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст.115 КК України.

При призначенні покарання засудженому, суд у відповідності до вимог ст.. 65 КК України також врахував обставини, що пом'якшують його покарання, дані про особу засудженого, який характеризується посередньо, а також з'явлення засудженого із зізнанням, ступінь тяжкості вчиненого злочину. При цьому, судом враховано, що

ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкий злочин, від якого настала смерть потерпілого.

Суд вірно призначив покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 11 років. Отже, покарання, яке обрав суд для засудженого ОСОБА_7 є необхідним й достатнім для виправлення засудженого. В зв'язку з цим доводи апеляції прокурора щодо м'якості призначеного покарання є безпідставними.

Разом з тим, вирок суду підлягає зміні, а зміни до апеляції прокурора до задоволення, у зв'язку з тим, що попередні судимості засудженого ОСОБА_7 погашені.

Враховуючи наведе, вирок районного суду слід змінити, виключивши посилання суду на судимості ОСОБА_7

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365,366,367 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляції засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Зміни до апеляції прокурора Лут І.В., який приймав участь в суді першої інстанції задовольнити.

Вирок Придніпровського районного суду Черкаської області від 11.12.2012 року, стосовно засудженого ОСОБА_7 - змінити.

Виключити із вироку посилання суду на судимість засудженого ОСОБА_7:

- 05.04.1995 року народним судом Таганського району м.Москви за ст.ст.15, 145 ч.2, 43 КК Росії до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, на підставі ст.44 КК Росії від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 27.10.1998 року Соснівським районним судом м.Черкаси за ст.ст.17, 141 ч.2 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік;

- 26.12.2000 року Соснівським районним судом м.Черкаси за ст.ст.140 ч.З, 145 ч.І, 42 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією майна;

- 17.10.2006 року Соснівським районним судом м.Черкаси за ст.309 ч.І КК України, вид покарання позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки.

В решті вирок суду залишити без змін.

Головуючий :

Судді :