Ухвала суду № 31505978, 22.05.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1143/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 37 Драник Н.П. Доповідач в апеляційній інстанції Захарова А. Ф. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЗахарової А.Ф. суддів, Качана О.В., Вініченка Б.Б.при секретаріБурдуковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до ТОВ «Лікос» про визнання права власності на частку у статутному капіталі та зобов'язання вчинити певні дії.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_6, її представника, який пітримав доводи апеляційної скарги, представника ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_6, вислухавши також представника ТОВ «Лікос», який заперечував на доводи апеляційної скарги, судова колегія, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2010 року ОСОБА_7, ОСОБА_6 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_9 звернулись до суду з позовом до ТОВ «Лікос», треті особи: Перша Черкаська державна нотаріальна контора; Орган опіки та піклування Соснівського району м. Черкаси, - про визнання права власності на частку у статутному капіталі та зобов'язання вчинити певні дії.

Вказували, що 18.01.1996 року було створено ТОВ «Лікос», яке зареєстроване відділом виконкому Черкаської міської Ради народних депутатів за № 22808257.

Серед учасників ТОВ «Лікос» із часткою 32 %, що становить 9600 грн. був ОСОБА_10, який трагічно загинув ІНФОРМАЦІЯ_1.

Померлий являвся для ОСОБА_7 сином, а для ОСОБА_6 та ОСОБА_9 відповідно чоловіком та батьком .

У відповідності до пункту 9 установчого договору ТОВ „Лікос" від 02.10.2002 року у разі смерті учасника товариства його спадкоємці можуть бути за їх бажанням прийняті до товариства. Розподіл належної їм частки у статутному фонді товариства, що перейшла їм у спадщину, здійснюється відповідно до цивільного законодавства України, чи в іншому, погодженому між ними порядку. Частка померлого на момент смерті складала 32% від розміру статутного капіталу та має бути розподілена між спадкоємцями.

У Першій Черкаській державній нотаріальній конторі 13.08.2009 року заведена спадкова справа за заявами спадкоємців.

Крім того 27.08.2009 року до ТОВ „Лікос" було надано запит з проханням терміново надати на адресу нотаріальної контори довідку про розмір частки в статутному фонді ОСОБА_10, визначивши її також у грошовій формі.

Проте відповідач не надав повної належної інформації стосовно розміру та частки у статутному фонді товариства, в зв'язку з чим нотаріусом не оформляється свідоцтво про право на спадщину.

Станом на 07.07.2010 року невідомо яким чином ТОВ „Лікос" розпорядилось часткою у статутному фонді померлого ОСОБА_9.

На підставі наведеного, ч. 5 ст. 147, ст. 1158, п.1 ст. 1261 ЦК України, ЗУ «Про господарські товариства» позивачі просили суд визнати за ними право власності на частку померлого ОСОБА_10 у статутному фонді ТОВ «Лікос» та сплатити спадкоємцям у грошовій або натуральній формі вартість частки у майні ТОВ «Лікос», яка належала померлому ОСОБА_10.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2011 року об'єднано в одне провадження дану справу з цивільною справою за позовом ОСОБА_8 до ТОВ «Лікос», третя особа: Перша державна нотаріальна контора про визнання права власності на частку в статутному фонді ТОВ «Лікос» з цивільною справою за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ТОВ «Лікос», треті особи: Перша державна нотаріальна контора; Орган опіки та піклування Соснівського району про визнання права власності на частку в статутному фонді ТОВ «Лікос» та вчинити певні дії.

20 лютого 2013 року ОСОБА_6 звернулася із заявою про забезпечення позову, в якій просила суд заборонити ТОВ «Лікос» вчиняти дії щодо відчуження, передачі в користування чи під заставу належних йому павільйонів, загальною площею 1621,9 кв. м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що дана ухвала є незаконною, просить її скасувати та заборонити ТОВ «Лікос» вчиняти дії щодо відчуження, передачі в користування чи під заставу належних йому торгових павільйонів літ. А-1, А2-1, А3-1 та (тимчасових) торгових павільйонів літ. А4-1, Б-1, В-1, В1-1, В2-1, Г-1, Д-1, Е-1, Е1-1, Ж-1, О-1, загальною площею 1621,9 кв. м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що в липні 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача ТОВ «Лікос» про визнання права власності на частку в статутному капіталі та зобов'язання вчинити певні дії. Стверджували, що являються повноправними спадкоємцями після трагічної смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 засновника ОСОБА_10, частка якого в статутному капіталі дорівнювала 32 % і має бути розподілена між ними.

Посилаючись на те, що цінність корпоративних прав ( частки в статутному капіталі) ТОВ «Лікос», на які претендують позивачі, в першу чергу визначається наявністю у ТОВ «Лікос» торгівельних приміщень та павільйона «М'ясо» (літ. А-1) за адресою м. Черкаси бульвар Шевченка, № 345 та № 345/10, вартість яких згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи становить 2150068 грн. (без ПДВ), а учасники ТОВ «Лікос», перерозподіливши між собою частку померлого, позбавляють їх можливості отримати відповідну частку статутного капіталу та в подальшому пропорційну їй частку майна товариства і є реальна небезпека відчуження ними майна на користь інших осіб, що в подальшому утруднить прийняття чи виконання рішення суду та захисту їх прав, позивачі просили вжити заходів щодо забезпечення позову, а саме заборонити ТОВ «Лікос» вчиняти дії щодо відчуження, передачі в користування чи під заставу належних йому торгових павільйонів, загальною площею 1621,9 кв. м, розташованих за вищевказаною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, а за ч. 3 цієї статті - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За роз'ясненнями в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Встановлено, що спір між сторонами полягає у визнанні за позивачами права на частку в статутному капіталі ТОВ «Лікос», розмір якого з 2008 року залишається не змінним і може бути визначений, виходячи із статутних документів товариства і висновку проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи від 27.12.2012 року ( ар. спр. 37-70).

Позовних вимог про визнання права власності на майно товариства або на частку в ньому, чи на витребування таких не пред'явлено.

Про оцінку позовних вимог по справі не йдеться.

Будь-яких беззаперечних даних про те, що ТОВ «Лікос» з 2008 року вчиняло дії, спрямовані на відчуження майна і що існує реальна небезпека його відчуження в даний час або в майбутньому позивачами не наведено і з матеріалів справи не вбачається.

За таких обставин, на думку судової колегії, твердження позивачів про те, що учасники ТОВ «Лікос» своїми діями засвідчили, що існує небезпека утруднення або неможливості виконання в подальшому можливого рішення суду про задоволення позову, - є передчасним.

Крім того, як правильно зазначає суд, позивачі просять визнати за ними право власності на частку в статутному капіталі в обсязі 32 %, а заборону просять накласти на усі 100 % майнових активів, що не можна визнати як співмірними заходів забезпечення позову із заявленими вимогами.

Правильно вказав суд і на те, що одним із основних видів діяльності ТОВ «Лікос» є надання в оренду наявних у нього торгових павільйонів суб'єктам підприємницької діяльності, і заборона передачі в користування належного товариству майна може призвести до фактичного припинення діяльності товариства.

Виходячи з викладеного, судова палата вважає, що суд, враховуючи обставини справи, обґрунтовано постановив ухвалу про відмову в задоволенні заяви адвокату ОСОБА_11, який діє в інтересах ОСОБА_6, про забезпечення позову.

Ухвала відповідає матеріалам справи, вимогам закону і підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги, - не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 314, 317, 218 ЦПК України, судова палата, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :