Ухвала суду № 31502200, 21.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р.Справа № 2а-3199/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Галекс» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Галекс» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство "Галекс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 11.04.12 № 0002482200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 52 692,50 грн. та застосування 13 173,13 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позову зазначає, що податковий кредит підтверджено податковими накладними, придбані товари використані в межах оподатковуваної господарської діяльності, а фактична сплата ПДВ постачальникам підтверджена документами, у зв'язку з чим твердження, що операції між позивачем та його контрагентом є операціями без мети настання реальних наслідків є необґрунтованими.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року відмовлено ПП «Галекс» в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 11.04.2012р. № 0002482200.

В апеляційній скарзі ПП «Галекс» ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що ПП «Галекс" зареєстроване в 2002 році виконкомом Херсонського міськради, є платником податків.

02.04.2012 року представниками контролюючого органу була проведена позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства "Галекс", за наслідками якої складений акт №318/22-4/31918281 від 02.04.2012 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Галекс» з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ПП "Палітра+" та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів, отриманих від ПП "Палітра+" у грудні 2011 року», згідно якого ПП «Галекс» порушено вимоги п п. 185.1, ст. 185; п.п. 187.1.а, п. 187, ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 52692,50 грн.

До таких висновків податкова інспекція дійшла з огляду на те, що згідно з поданою ПП "Галекс" до податкової інспекції декларацією з ПДВ за грудень 2011 року значення податкового кредиту ряд 17 складає 182467 грн., в тому числі до податкового кредиту позивач включив суму 154379 грн. по операціям придбання робіт та товарів у ПП "Палітра+".

За наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 11.04.12 № 0002482200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 52692,50 грн. та застосування 13173,13 грн. штрафних санкцій.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивача не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальника, господарські операції позивача з ПП «Палітра+» це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198)

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Основною господарською діяльністю позивача є зокрема, будівництво будівель, електромонтажні роботи, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, що підтверджується довідкою ЄДРПОУ.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.02.2011 року між ПП «Галекс» та ПП «Палітра+» було укладено субпідрядний договір щодо реконструкції існуючих нежитлових приміщень під офіс.

З матеріалів справи вбачається, що товарність господарських операцій позивача зі своїм безпосереднім контрагентом, а саме з ПП «Палітра+» не підтверджена належним чином, зокрема податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами та платіжними дорученням, оскільки податкові накладні та акти виконаних робіт підписані особою, яка не має відповідних повноважень на підписання таких документів.

Обґрунтованого висновку дійшов суд першої інстанції, що податковий кредит позивача не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальника, оскільки податкова накладна одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, податкові зобов'язання продавця товарів (робіт, послуг) повинні відповідати податковому кредиту покупця таких товарів (робіт, послуг).

Проте, наявна в матеріалах справи декларація ПП "Палітра+" за грудень 2011 року не містить господарських операцій з позивачем, ПП "Палітра+" не задекларувало податок на додану вартість, отриманий в ціні товарів від позивача в своїй декларації в розділі "податкові зобов'язання". Даний факт також є доказом того, що ПП "Палітра+" не мало ніяких господарських стосунків з позивачем.

Наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних та документів на підтвердження факту оплати, не є безумовною підставою для віднесення сум, визначених ними, до складу та податкового кредиту за умови доведення податковим органом того, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що не було спростовано і в суді апеляційної інстанції, що ні ПП "Галекс" ні ПП "Палітра+" не мали ні фізичних, ні технологічних можливостей до виконання робіт, які декларувались позивачем, не мали кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень, наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. В обох підприємствах було по одній працюючий особі (директор), що з урахуванням обсягу робіт, віддаленості об'єктів, на яких проводились роботи, свідчить про те, що господарські операції тільки документувались як такі, що виконані ПП "Палітра+", а в дійсності виконувались іншими особами. Документи ПП "Палітра+" були необхідні для легалізації робіт. переведення готівкових розрахунків у безготівкові, для зменшення податкового навантаження на позивача шляхом збільшення обсягу податкового кредиту.

Отже, встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать, що факт "товарності" господарських операцій позивача з його контрагентом ПП «Палітра+» є недоведеним, а тому, позивач не мав визначальної умови правомірності формування податкового кредиту.

Враховуючи, що реальність господарських операцій не знайшла свого підтвердження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставне формування податкового кредиту, а також, що податковий кредит позивача не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальника.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із твердженнями апелянта та висновком суду першої інстанції, щодо нікчемності укладених позивачем правочинів, які не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки висновки про нікчемність правочинів відносяться до компетенції судів, а не податкових органів.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ПП «Галекс» і, відповідно, необхідність відмови в їх задоволенні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, а відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.2 ч.1,197, ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України,колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галекс» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: