Рішення № 31499690, 28.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.13 Справа № 914/1366/13

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», м.Київ

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Експертиза», м.Львів

про стягнення 11524,24 грн.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гіра С.В. - представник

від третьої особи: не з'явився

Представнику відповідача роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору: Позов заявлено Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування», м.Київ до відповідача: Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м.Львів про стягнення суми у розмірі 11524,24 грн. в порядку регресу.

Ухвалою суду від 09.04.2013р. порушено провадження у справі і призначено її до розгляду на 19.04.2013р.

Ухвалою суду віл 19.04.2013р. розгляд справи відкладено на 30.04.2013р. через неявку представників сторін в судове засідання.

Ухвалою суду від 30.04.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Експертиза» та відкладено розгляд справи на 28.05.2013р..

Позивачем явку представника в засідання суду не забезпечено, подано:

клопотання від 21.05.2013р. №4736/547/П (вх.№19081/13 від 27.05.2013р.) про розгляд справи за відсутності представника, яке судом приймається і підлягає задоволенню;

клопотання від 21.05.2013р. №4735/547-П (вх.№19080/13 від 27.05.2013р.) в якому виражено прохання про долучення до матеріалів справи: доказів про відправлення копії позовної заяви третій особі; копії свідоцтва про присвоєння кваліфікації експерта з правом проведення авто товарознавчих експертиз; копії свідоцтва Фонду державного майна №215 від 15.02.2002р.; копії посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача Галамай Г.І.; копії свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ Фірма «Експертиза»; копії довідки про включення ТзОВ Фірма «Експертиза» до ЄДР, які судом прийнято і долучено до матеріалів справи.

Відповідачем явку представника в засідання суду забезпечено, подано заперечення на позовну заяву від 28.05.2013р. №30-782 в якому позовні вимоги заперечено, з підстав спливу строку позовної давності.

Третьою особою, явки представника в засідання суду не забезпечено.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представниа позивача та третьої особи за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Судом встановлено:

25 листопада 2009 року між ЗАТ „ПРОСТО-страхування" та Степашик Надією Михайлівною було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 197639 серії АТК, предметом якого є страхування транспортного засобу «Тойота Кемрі», державний № ВС 0033 СА.

25 січня 2010 року в м. Львові, на перехресті вул.Шевченка-Петрака відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота Кемрі», державний № ВС0033СА під керуванням водія Карпи Н.С. та трамваю «КТ-4СУ», бортовий № 1090 під керуванням водія Іськів Лілії Семенівни (винуватець ДТП). Трамвай «КТ-4СУ», бортовий № 090 належить ЛКП "Львівелектротранс".

Згідно довідки ВДАІ та постанови Личаківського районного суду м.Львав від 11.03.2010, вищевказана дорожньо - транспортна пригода відбулась в наслідок порушення водієм Іськів Лілії Семенівни вимог 1.5; 13.1 ПДР України, внаслідок чого і було завдано механічних пошкоджень застрахованому за договором добровільного страхування № 197639 серії АТК автомобіля «Тойота Кемрі», державний № ВС0033СА.

До позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав при цьому усі необхідні документи.

26 березня 2010 року позивачем на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 29 від 8.02.2010 року було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі вищевказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі: 11524,24 грн., шляхом проведення заліку взаємних однорідних вимог, що підтверджується розпорядженням № 001933 від 06.04.2010р.

На адресу відповідача була направлена претензія (вих.№2038/547-П) щодо відшкодування збитків завданих ДТП (в порядку регресу) на суму виплачену позивачем постраждалій особі з проханням про відшкодування збитків понесених позивачем внаслідок ДТП.

На претензію відповідач відповів листом, яким відмовився відшкодовувати задану шкоду, посилаючись на те, що відповідно до постанови суду винуватця ДТП (Ільків Л.С.) було звільнено від адміністративної відповідальності за малозначимістю правопорушення. Однак в цій же постанові суду вказано, що у діях винуватця ДТП наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно постанови пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових /службових) обов 'язків.

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України "шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку".

За ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідачем у запереченні на позовну заяву від 28.05.2013р. №30-782 виражено прохання про застосування до даних правовідносин спливу строку позовної давності, з чим суд погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.6 ст.261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Оскільки, виплату страхового відшкодування у розмірі 11524,24 грн. здійснено шляхом взаємозаліку, що підтверджується розпорядженням начальника відділу виплат по регіональній мережі п.Малого К.В. від 06.04.2010р. №001933, а позовну заяву до господарського суду Львівської області надіслано 01.04.2013р., про що свідчить відмітка відділу пошти на поштовому конверті, то судом зазначається, що сплив строк позовної давності до даних правовідносин не застосовується.

Таким чином, сума страхового відшкодування, яку позивач може вимагати сплатити відповідача в порядку регресу, становить 11524,24 грн.

З огляду на викладене, оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (79012, м.Львів, вул.Сахарова, 2, код ЄДРПОУ 03328406) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04050, м. Київ, вул..Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 11524,24 грн. боргу та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 30.05.2013р.

Суддя Станько Л.Л.