Рішення № 31497453, 21.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.2013р. Справа № 905/1334/13-г

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Риженко Т.М., суддів Бокової Ю.В., Демідової П.В.

при секретарі Куньчик К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пармазан», м.Черкаси

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 125 200,00грн., штрафу у сумі 6 006,00грн., 3% річних у розмірі 428,40грн.

за участю:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пармазан», м.Черкаси (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа», м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 125 200,00грн., штрафу у сумі 6 006,00грн., 3% річних у розмірі 428,40грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором поставки №116-12 від 18.10.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Пармазан», договору поставки №116-12 від 18.10.2012р., додаткової угоди №3/12 від 27.11.2012р. до договору, додаткової угоди №4/12 від 07.12.2012р. до договору, видаткової накладної №36 від 28.11.2012р., довіреності на отримання матеріальних цінностей №918 від 28.11.2012р., ветеринарного свідоцтва №БТ-23 №157792, товарно-транспортної накладної 11 ПН №0000026, видаткової накладної №44 від 07.12.2012р., довіреності на отримання матеріальних цінностей №949 від 07.12.2012р., товарно-транспортної накладної 11 ПН №0000034, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 04.02.2013р. складає 125 200,00гн., графіку погашення заборгованості.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 610, 625, 875 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України.

03.04.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Пармазан», податкових накладних.

15.04.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: додаткової угоди №1/12 від 18.10.2012р. до договору, видаткової накладної №9 від 19.10.2012р., ветеринарного свідоцтва БТ-23 від 155764, товарно-транспортної накладної 11 ПН №0000005, податкових накладних, додаткової угоди №2/12 від 08.11.2012р. до договору, видаткової накладної №24 від 08.11.2012р., довіреності на отримання матеріальних цінностей №870 від 08.11.2012р., ветеринарного свідоцтва БТ-23 від 161187, товарно-транспортної накладної 11 ПН №0000016, довідок банку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.04.2013р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Бокової Ю.В., судді Демідової П.В.

21.05.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа», акт звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 14.05.2013р. складає 61 000,00грн., довідку від 15.05.2013р. банку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар.

Заявою №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 61 000грн., 3% річних у розмірі 420,00грн., інша частина позовних вимог про стягнення штрафу у сумі 6 006,00грн. залишилася незмінною.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві №б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 21.05.2013р. не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83056, м.Донецьк, вул.Молодих Шахтарів, буд. 25

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пармазан» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа» (Одержувач) було укладено договір поставки №116-12, відповідно п.1.1 якого за даним договором Постачальник зобов’язується у порядку та у строки, встановлені даним Договором, передати у власність Одержувача сироватку суху знежирену, сироватку демінералізовану (іменовану далі – товар), у визначеній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а Одержувач зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених у даному договорі.

Згідно п.1.3 договору кількість та асортимент кожної партії Товару, який поставляється, зазначається у накладній, яка є невід’ємною частиною даного Договору. Накладна оформлюється на кожну партію товару, який поставляється, та має дію специфікації до даного Договору.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни, суми договору та порядку розрахунків:

- ціна на товар, який поставляється за даним Договором, є договірною та зазначається у видаткових накладних на кожну партію товару. Ціна на товар, який поставляється за даним договором, може бути змінена виключно за згодою сторін (п.5.1 Договору);

- Одержувач оплачує Товар протягом 10 (десяти) банківських днів з дня фактичної поставки товару відповідно рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. За згодою сторін можливі вексельні або інші форми розрахунку (п.5.3 Договору);

Згідно п.6.5 договору за порушення строків проведення розрахунків, передбачених у даному Договорі на партію Товару, Одержувач оплачує Постачальнику штраф у розмірі 3% від вартості неоплаченого товару.

У пункті 10.1 договору встановлено, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2012 року з пролонгацією.

18 жовтня 2012 року між Сторонами підписано додаткову угоду №1/12 в якій визначили асортимент, кількість, умови поставки, якість товару, суму яка склала 98 000,00грн., умови розрахунку – Покупець зобов’язується зробити оплату за фактично отриманий за даною Додатковою угодою Товар у розмірі 100% від загальної суми у строк не пізніше 09 листопада 2012 року.

На виконання умов договору та відповідної додаткової угоди Позивачем було здійснено поставку на суму 98 000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №9 від 19.10.2012р., вказана накладна підписана та завірена печатками з боку обох Сторін без зауважень.

08 листопада 2012 року між Сторонами підписано додаткову угоду №2/12 в якій визначили асортимент, кількість, умови поставки, якість товару, суму яка склала 98 000,00грн., умови розрахунку – Покупець зобов’язується зробити оплату за фактично отриманий за даною Додатковою угодою Товар у розмірі 100% від загальної суми у строк не пізніше 29 листопада 2012 року.

На виконання умов договору та відповідної додаткової угоди Позивачем було здійснено поставку на суму 98 000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №24 від 08.11.2012р., вказана накладна підписана та завірена печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №870 від 08.11.2012р.

27 листопада 2012 року між Сторонами підписано додаткову угоду №3/12 в якій визначили асортимент, кількість, умови поставки, якість товару, суму яка склала 98 000,00грн., умови розрахунку – Покупець зобов’язується зробити оплату за фактично отриманий за даною Додатковою угодою Товар у розмірі 100% від загальної суми у строк не пізніше 20 грудня 2012 року.

На виконання умов договору та відповідної додаткової угоди Позивачем було здійснено поставку на суму 98 000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №36 від 28.11.2012р., вказана накладна підписана та завірена печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №918 від 28.11.2012р.

07 грудня 2012 року між Сторонами підписано додаткову угоду №4/12 в якій визначили асортимент, кількість, умови поставки, якість товару, суму яка склала 102 200,00грн., умови розрахунку – Покупець зобов’язується зробити оплату за фактично отриманий за даною Додатковою угодою Товар у розмірі 100% від загальної суми у строк не пізніше 29 грудня 2012 року.

На виконання умов договору та відповідної додаткової угоди Позивачем було здійснено поставку на суму 102 200,00грн., що підтверджується видатковою накладною №44 від 07.12.2012р., вказана накладна підписана та завірена печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №949 від 16.12.2012р.

Відтак Позивачем було здійснено поставку на суму 396 200,00грн., факт поставки також підтверджується податковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 335 200,00грн., що підтверджується довідкою банку від 15.05.2013р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 61 000,00грн.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №116-12 від 18.10.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 396 200,00грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 335 200,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов’язань по Договору – суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 61 000,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 61 000,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 420,00грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем – 7 521,53грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб’єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.6.5 договору за порушення сторін проведення розрахунків, передбачених у даному Договорі на партію Товару, Одержувач оплачує Постачальнику штраф у розмірі 3% від вартості неоплаченого товару.

Перевіривши розрахунок 3% штрафу за накладною №36 на суму 98 000,00грн. судом встановлено, що Позивачем невірно визначений момент виникнення заборгованості. Так, Позивач визначає початок прострочення заборгованості з 20.12.2012р., що є невірним та таким, що суперечить приписам чинного законодавства.

27 листопада 2012 року між Сторонами підписано додаткову угоду №3/12 у якій визначили умови розрахунку – Покупець зобов’язується зробити оплату за фактично отриманий за даною Додатковою угодою Товар у розмірі 100% від загальної суми у строк не пізніше 20 грудня 2012 року, отже Відповідач 20 грудня 2012 року мав можливість сплатити заборгованість, тоді як 21 грудня 2012 року є першим днем прострочення заборгованості. Проте Відповідачем 21.12.2012 року було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 20 000,00грн.

Відтак за накладною №36 від 28.11.2012р. заборгованість станом на 21.12.2012р. складає 78 000,00грн. (98 000,00грн. – 20 000,00грн. (здійснена Відповідачем часткова оплата у сумі 20 000,00грн.)).

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань з оплати за товар, поставлений позивачем є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його часткове задоволення у сумі 5 406,00грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пармазан», м.Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 61 000,00грн., штрафу у сумі 6 006,00грн., 3% річних у розмірі 420,00грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа» (83056, м.Донецьк, вул.Молодих Шахтарів, буд.25, ЄДРПОУ 36935914) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пармазан» (18008, м.Черкси, вул.Смілянська, 129, ЄДРПОУ 38368474) заборгованість у розмірі 61 000,00грн., штраф у сумі 5 406,00грн., 3% річних у розмірі 420,00грн., судовий збір у сумі 1 336,52грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 21.05.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Т.М. Риженко

Суддя Ю.В. Бокова

Суддя П.В. Демідова

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.13р.