Ухвала суду № 3149273, 23.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 лютого 2009 року                                                                                    місто Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді – Бараненка І.І.,суддів:                            Зайцева М.П.,                                                                                                                                              Коротких А.Ю.,

при секретарі судового засідання – Калініній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2007 року в адміністративній справі №А18/105-07 за позовом Товариства з обмеженою  відповідальністю «Автобансервіс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

У березні 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 23.02.2007р. №0000312300/0.

Постановою Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2007 року вказаний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарсько суду Київської області від 31 жовтня 2007 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, пояснення представників сторін та, перевіривши доводи апеляції і заперечень на неї наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області було проведено документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2006р.,              за результатами якої складено акт №120/23-0/31982734 від 12.02.2007р.             (надалі – Акт.)

В Акті встановлено порушення позивачем положень Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб» і прийнято податкове повідомлення-рішення №0000312300/0 від 23.02.2007р. про нарахування податкового пов'язання та штрафних санкцій.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки за змістом вказаної норми витрати по сплаті податку не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладної, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку цією нормою не передбачено, висновок перевірки про документальне не підтвердження сум ПДВ, що віднесені позивачем до податкового кредиту, спростовуються наданими до справи копіями документів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Автобансервіс» та ПП «Пастораль» був укладений договір від 01.10.2005р., за умовами якого Перевізник зобов'язується надати Замовнику автотранспортні послуги по міжнародному перевезенню товарів.

Виконання умов договору підтверджується підтверджено митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними, а також актами здачі-приймання виконаних робіт.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що витрати позивача на отримання транспортних послуг підтверджуються наданими товарно-транспортними накладними, які є бланками суворої звітності, містять відомості про відправника та перевізника, відбитки печаток обох сторін, а також актами виконаних робіт, що містять підписи від імені представників Замовника та Виконавця і відбитки печаток обох підприємств, тобто складені у відповідності до вимог щодо складання первинних документів та відносяться до валових витрат ТОВ «Автобансервіс».

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що віднесені до податкового кредиту суми податку, сплачені у складі вартості  отриманих від ПП «Пастораль» транспортних   послуг та підтверджені податковими накладними у відповідності до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За   таких   обставин,   застосування   відповідальності   у   вигляді   нарахування податковим повідомленням-рішенням №0000312300/0 від 23.02.2007 року податкових зобов'язань і штрафних санкцій є безпідставним, застосування штрафних санкцій на суму донарахованих податкових   зобов'язань         не обґрунтоване даними податкової перевірки та встановленими судом фактичними обставинами справи та не може вважатись таким, що застосовано правомірно.

Отже, суд першої інстанції повно встановив обставини справи, правильно визначив відповідні їм правовідносини і вірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає наведені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Господарський суд Київської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2007 року в адміністративній справі №А18/105-07 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.

Головуючий                              ___           І.Бараненко

Судді:                                            ___                М.Зайцев

___            А.Коротких

ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 24 ЛЮТОГО 2009 РОКУ