Ухвала суду № 3149234, 12.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа:№22-а-10605/08              Головуючий суддя усуді 1-ї інстанції:Попова О.Г.,

                                                      Суддя-доповідач:Дурицька О.М.

                               У  Х  В  А  Л  А

                                             Іменем   України

12 лютого 2009 року                                                                   м. Київ

  Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Дурицької О.М., суддів Маслія В.І. та Літвіної Н.М., при секретарі Леонтовичі М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року у справі за позовом ТзОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Житомир-Полісакс» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 23.04.2007 року №003823304/0 та його скасування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 23.04.2007 року за №003823304/0 та його скасування.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року позов ТзОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Житомир-Полісакс» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі задоволено. Визнано нечинним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 23.04.2007 року за №003823304/0.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до судуз апеляційною скаргою, в якій просив зазначену постанову суду скасувати. 

 Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм  матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №132935 позивача зареєстровано 28.04.1995 року як юридичну особу номер запису 13051200000000837, ідентифікаційний код юридичної особи 20428705, місцезнаходження: Житомирська область м. Житомир, Корольовський район, вул. Промислова, 1/154, та включено до Єдиного державного реєстру підприємств, позивача взято на облік платника податків в ДПІ у м. Житомирі 05.05.1995 року за №1039, як платник ПДВ товариство отримало свідоцтво №09605573 від 10.07.1997 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 05.10.2004 року позивач придбав за грошову суму у ВАТ «Завод «Коростеньагромаш» (ВАТ «Вінницяпіннобетон») нерухоме майно цілісного майнового комплексу заводу залізобетонних виробів у кількості 23 одиниць на загальну суму 1500000 грн. Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого ДКП Коростенське МТІ від 28.09.2004 року № 4750744, загальна вартість відчужуваного майна становила 1196609 грн.

В 2006 році позивач придбавав сировину у ТОВ «Корпорація Вітал», яке не було безпосереднім постачальником продукції.

На вартість реалізованої продукції продавцем ТОВ «Корпорація Вітал» виписувались податкові накладні №58 від 12.07.2006 року на суму 162, 800,00 грн. в тому числі ПДВ 27133,33 грн., № 60 від 19.07.2006 року на суму 1318,00 грн. в тому числі ПДВ 219,67 грн.,  та №63 від 31.07.2006 року на суму 152000,00 грн. в тому числі ПДВ 25333,33 грн.

Розрахунки за придбану продукцію здійснювались в безготівковій формі через банківський рахунок позивача, про що свідчать копії виписок з особового рахунку від 01.08.2006 року на суму 33333,33 грн. в тому числі ПДВ – 6666,67 грн., від 31.07.2006 року на суму 100000,00 грн. в тому числі ПДВ 2000,00 грн., від 24.07.2006 року на суму 33333,33 грн. в тому числі ПДВ – 6666,67 грн., від 21.07.2006 року на суму 33333,33 грн. в тому числі ПДВ – 6666,67 грн., від 19.07.2006 року в сумі 1098,33 грн. в тому числі ПДВ – 219,67 грн. та в сумі 33333,33 грн. в тому числі ПДВ – 6666,67 грн., від 18.07.2006 року на суму 35666,67 грн. в тому числі ПДВ – 7133,33 грн., від 08.08.2006 року на суму 83333,33 грн. в тому числі ПДВ – 16666,67 грн.

На підставі податкових накладних позивач відніс до податкового кредиту суму сплаченого ним податку на додану вартість на загальну суму 52687,33 грн.

Позивач вказав у податковій декларації з податку на додану вартість за 08 місяць 2006 року суми сплаченого ПДВ.

Судом першої інстанції встановлено, що оглянуті надані позивачем суду оригінали зазначених документів, не мають будь-яких нормативних недоліків і порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству.

Відповідно до п.п.7.4.1, 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого користування у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткованих операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього Закону).

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних кетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку – це особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Платники податку, визначені у п.10.1 ст. 10 відповідають лише за дотримання достовірності та своєчасності  визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкових накладних та податкової декларації платника податку. Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від’ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджету третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи та не являється підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, недотримання відповіді щодо сплати податку на додану вартість продавцями при фактичному здійсненні господарських операцій не впливає на податковий кредит покупця – позивача по справі.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що вважає, що позовні вимоги ТзОВ «спільне українсько-німецьке підприємство «Житомир-Полісакс» обґрунтовані.

             З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановленіобставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

            За таких підстав апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року у справі за позовом ТзОВ «Спільне українсько-німецькое підприємство «Житомир-Полісакс» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі – підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів  

                                               У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а ухвалу постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 Головуючий:                                     

 Судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа:№22-а-10605/08              Головуючий суддя усуді 1-ї інстанції:Попова О.Г.,

                                                      Суддя-доповідач:Дурицька О.М.

                               У  Х  В  А  Л  А

                                             Іменем   України

                             (вступна та резолютивна частина)

  12 лютого 2009 року                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Дурицької О.М., суддів Маслія В.І. та Літвіної Н.М., при секретарі Леонтовичі М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року у справі за позовом ТзОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Житомир-Полісакс» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 23.04.2007 року №003823304/0 та його скасування,-

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів  

                                               У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 Головуючий:                                    

 Судді: