Ухвала суду № 3149064, 06.11.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-32981 /06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2008року                                                                                           м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Марганецької об‘єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського судувід 28.09.2006р.

у справі№ А23/19 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомколективного підприємства «Марганецький учбовий спортивно-технічний центр – автомобільна школа товариства сприяння обороні України»

до Марганецької об‘єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2006р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2006р., позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Марганецької ОДПІ від 28.11.2005р. № 0002131801/1 про визначення КП «Марганецький учбовий спортивно-технічний центр – автомобільна школа товариства сприяння обороні України» податкового зобов‘язання за платежем із земельного податку в загальній сумі 21616,35 грн., в тому числі 20587,00 грн. – основний платіж, 1029,35 грн. – штрафні санкції.

Судові рішення вмотивовані тим, що пільга щодо плати за землю, встановлена пунктом 4 статті 12 Закону України «Про плату за землю», поширюється на позивача, оскільки за змістом вказаної норми від земельного податку звільняються, в тому числі, вітчизняні заклади освіти, а позивач, який є постійним користувачем земельних ділянок по вулицях Центральній та Лазо міста Марганця Дніпропетровської області, на яких розташовані адміністративні будівлі позивача та його автодром, має статус закладу освіти.

В касаційній скарзі Марганецька ОДПІ просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на наказ Державного комітету України по стандартизації, методології та сертифікації від 22.11.1994р. № 288 про затвердження Класифікації організаційно-правових форм господарювання, відповідно до якого заклад – це організаційна структура, яка не займається підприємницькою діяльністю; фінансування робіт, пов’язаних з його діяльністю, здійснюється за рахунок асигнувань, що виділяються з державного бюджету або з місцевого бюджету адміністративно - територіальних одиниць, тоді як позивач є колективним підприємством, має на меті отримання прибутку, за рахунок якого в тому числі він функціонує.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкове зобов‘язання з земельного податку згідно спірного податкового повідомлення-рішення визначено позивачу - КП «Марганецький учбовий спортивно-технічний центр – автомобільна школа товариства сприяння обороні України» з підстави, встановленої в акті перевірки від 29.09.2005р. № 774/02726043/150, а саме: за даними довідки про включення до ЄДРПОУ від 15.06.1998р. № 6604 КП «Марганецький учбовий спортивно-технічний центр – автомобільна школа товариства сприяння обороні України» має код за організаційно-правовою формою господарювання «130» як колективне підприємство, в той час як організаційно-правова форма господарювання «заклад» має код «410» /а.с.9, т. І/. За такої обставини контролюючий орган дійшов висновку про відсутність у позивача статусу закладу освіти, який є визначальним для звільнення від сплати земельного податку на підставі пункту 4 статті 12 Закону України «Про плату за землю».

Згідно вказаної норми від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням.

Водночас відповідно до частин 1, 5 та 6 статті 18 Закону України «Про освіту» в редакції Закону до внесення змін Законом України від 11.09.2003р. № 380-ІVзаклади освіти створюються органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у них за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів /частина 1/; діяльність закладу освіти розпочинається за наявності ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів кваліфікації /частина 5/; заклади освіти діють на підставі власних статутів /частина 6/.

Статтями 17 та 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» в редакції Закону від26 грудня 2002 року N380-IVвстановлено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я. До професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач має ліцензію Міністерства освіти України, видану 27.06.2000р., на здійснення освітньої діяльності, пов’язаної з наданням професійної освіти; згідно пунктів 1.1, 2.1 статуту є професійно-технічним навчальним закладом, його основні завдання полягають в освітній діяльності та підготовці для народного господарства кадрів технічних професій; вид діяльності /КВЕД/ згідно довідки про включення до ЄДРПОУ від 15.06.1998р. № 6604 – «80.22.0» - професійно-технічна освіта /а.с.18, 20, 51 т. І/.

Згідно пункту 5 Положення про ступеневу професійно-технічну освіту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1999р. № 950, яке у відповідності до преамбули поширюється на професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форми власності та підпорядкування, до професійно-технічних навчальних закладів першого атестаційного рівня належатьв тому числі автомобільні навчальні комбінати.

Отже, наведеним спростовується посилання відповідача на те, що КП «Марганецький учбовий спортивно-технічний центр – автомобільна школа товариства сприяння обороні України» не є закладом освіти та відповідно не звільняється від сплати земельного податку.

А відтак суди першої та апеляційної інстанцій, повно і правильно встановивши обставини справи, дали їм вірну юридичну оцінку.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Марганецької об‘єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2006р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                               підпис                                  Усенко Є.А.

Судді                                                            підпис                                    Бившева Л.І.

                                                                       підпис                                    Костенко М.І.

                                                                       підпис                                    Маринчак Н.Є.

                                                                       підпис                                    Пилипчук Н.Г.

З оригіналом згідно

Відп. секретар Коваль Є.В.