№ К-11205/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2008 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Карася О.В. ,Шипуліної Т.М.
при секретарі Коваль Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва
на постановуКиївського апеляційного господарського судувід 07.06.2005р.
у справі№ 29/147 господарського суду міста Києва
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Рест Енерджі»
до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва
провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2004р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2005р., позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 19.01.2004р. № 115-1-2611/3 про визначення ТОВ «Рест Енерджі» податкового зобовязання із штрафних санкцій в сумі 82310,50 грн., накладених на підставі підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Судові рішення вмотивовані висновком суду про безпідставність накладення на позивача штрафних санкцій згідно спірного податкового повідомлення рішення з підстави встановлення господарським судом в рішенні від 12.07.2004р. у справі № 29/95, що набрало законної сили 12.07.2004р., правомірності дій ТОВ «Рест Енерджі» з відтворення в податковому обліку витрат, здійснених як компенсація вартості послуг по проведенню випробувань силових кабелів, придбаних позивачем у компанії PRODUCTIVA/Югославія/ на підставі контракту від 09.05.2001р. № 09/05 та з метою подальшого продажу цих кабелів Рівненській АЕС ДП НАЕК «Енергоатом» за договором від 11.01.2001р. № 53, а також у звязку з тим, що застосування до платника податку штрафних санкцій без донарахування при цьому самої суми податку не відповідає правильному застосуванню підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняте нове рішення про відмову в позові з мотивів неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга ДПІ у Соломянському районі м. Києва не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що фактичною підставою для застосування до ТОВ «Рест Енерджі» податкового зобовязання із штрафних санкцій в сумі 82310,50 грн., накладених на підставі підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 19.01.2004р. № 115-1-2611/3 слугував висновок ДПА у м. Києві, викладений в акті перевірки від 07.07.2003р. № 56/26-52/4/31058919, про порушення вказаним товариством підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок включення до валових витрат ІІ та ІІІ кварталів 2001 року витрат на загальну суму 164621,00 грн. по оплаті послуг з проведення випробувань силових кабелів, придбання яких, на думку контролюючого органу, здійснено поза межами господарської діяльності позивача, оскільки ні контрактом від 09.05.2001р. № 09/05 з компанією PRODUCTIVA, ні договором від 11.01.2001р. № 53 з Рівненською АЕС не встановлено проведення додаткових, крім тих, що проведені виробником згідно сертифікату якості продукції, випробувань силових кабелів.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, за правилами якого здійснено судовий розгляд справи, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Аналогічний припис міститься і в частині 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2004р. у справі № 29/95 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рест Енерджі» до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.01.2004р. № 115-2611/3 про визначення товариству податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 246931,50 грн., в тому числі 164621,00 грн. основний платіж, 82310,50 грн. штрафні санкції, вказане податкове повідомлення-рішення визнано недійсним. Такий висновок суду ґрунтується на встановленому факті повязаності господарської операції з випробування силових кабелів згідно контракту від 09.05.2001р. № 09/05 з господарською діяльністю ТОВ «Рест Енерджі». А відтак в силу вищенаведених норм зазначений факт має преюдиціальне значення у даній справі, оскільки відсутність порушення податкового законодавства виключає застосування до платника податку штрафних санкцій за таке порушення.
З врахуванням викладеного, підстави для скасування рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2004р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2005р. відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2005р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підпис Усенко Є.А.
Судді підпис Бившева Л.І.
підпис Костенко М.І.
підпис Карась О.В.
підпис Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Відп. секретар Коваль Є.В.
Судове рішення № 3149059, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 09.10.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-11205/06. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: