Ухвала суду № 31488581, 22.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14198/12/0170/3

22.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим- Лемтюжнікова Наталія Володимирівна, довіреність № 01-15 від 04.01.2013,

розглянувши матеріали справи № 2а-14198/12/0170/3 за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 18.02.2013

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК (вул. Дм. Ульянова, 10,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АРК (вул. Крилова, 7,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР К звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АРК про стягнення заборгованості у сумі 43 616,19 грн., за жовтень 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АР Крим про стягнення задоволені частково.

Стягнено з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим (ЄДРПОУ 25871960) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АР Крим (ЄДРПОУ 22300458) 910,26 грн. заборгованості за жовтень 2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено

Не погодившись з даною постановою суду, позивач - Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні 22 травня 2013 року підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, заперечувала проти задоволення апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК.

Представник позивача у судове засідання 22 травня 2013 року не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим було проведено щомісячну звірку витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень 2012 року, про що складено відповідний акт.

Актом щомісячної звірки по особових справах потерпілих позивачем здійснено виплати державної допомоги у жовтні 2012 року 59 особам на загальну суму витрат 50002,33 грн., з яких до відшкодування відповідачем прийнято лише 6386,14 грн., у кількості 51 особи.

Вказана в акті звірки грошова сума виплаченої державної допомоги позивачем, підтверджується наявністю в матеріалах справи особових рахунків пенсіонерів, у яких відображено відомості перерахування позивачем грошових коштів, заявлених до стягнення.

Відповідно до таблиць розбіжностей до інформації про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, державної адресної допомоги до пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у жовтні 2012 року відповідачем не прийнято до відшкодування витрати в загальному розмірі 43 616, 19 грн.

Згідно списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та державна адресна допомога за вказаний вище період загальна сума витрат, що не прийнята до заліку відповідачем та не відшкодована, зокрема по особам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 складає: основний розмір пенсії - 823,22 грн., витрати на виплату і доставку основного розміру пенсії - 2,99 грн.; щомісячна цільова грошова допомога - 83,57 грн., витрати на виплату і доставку щомісячної цільової грошової допомоги - 0,48 грн., державна адресна допомога - 42 578,12 грн., витрати на виплату і доставку державної адресної допомоги - 127,81 грн..

Страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону України від 23.09.1999 року №1105-ХІV "Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 25 Закону №1105 усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за рахунок коштів цього Фонду.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, виплата пенсій, здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Непрацездатні громадяни, відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" п. 2 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№ 1058-IV від 09.07.2003 року, пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому, до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", адресна допомога, визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265, не включається.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що дія Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 №5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: 1) сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; 2) щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; 3) допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; 4) сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Зазначений перелік витрат, які підлягають відшкодуванню є вичерпним.

Таким чином, відшкодування витрат на адресну державну допомогу до пенсії зазначеним Порядком не передбачені, а джерелами їх відшкодування є джерела виплати зазначених пенсій.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08 №265.

Таким чином, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на виплату і доставку сум державної адресної допомоги у загальному розмірі 42 705,93 грн., в тому числі за основним платежем 42 578,12 грн., та витрати на виплату і доставку державної адресної допомоги - 127,81 грн., за жовтень 2012 року задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо відшкодування сум витрат на виплату і доставку основного розміру пенсії, цільової грошової допомоги, витрат на виплату і доставку останніх, які не відшкодовані, за жовтень 2012 року, у загальній сумі 910,26 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, то судом зазначає наступне.

Позивачем були понесені витрати на виплату і доставку основного розміру пенсій та щомісячної цільової грошової допомоги за жовтень 2012 року по особам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відповідно до списків осіб, яким призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у загальному розмірі 910,26 грн.

Факт виплати позивачем вказаної грошової суми підтверджується відривними талонами виплатних відомостей наданих Сімферопольським поштамтом Центрального поштового зв'язку № 1, які надаються після закінчення виплатного періоду, вказані відомості відображаються в особовому рахунку отримувача пенсії. У разі, якщо виплата пенсій здійснюється шляхом переказу на розрахунковий рахунок отримувача пенсій, відкритий у банку, суми пенсії, що були перераховані на відповідний розрахунковий рахунок також відображаються в особовому рахунку отримувача пенсії. Таким чином, факт перерахування коштів Управлінням пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь підтверджується особовими рахунками пенсіонерів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, що є належними доказами виплати позивачем пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Положення ч.2 п.5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Даний порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.

Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі що стосується осіб, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 р. всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік в період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Згідно статті 5 Угоди про гарантії прав громадян, держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року передбачено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача щодо відшкодування витрат основного розміру пенсії, зокрема витрати по особах-учасниках СНД, які отримали травму в державах СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну, підлягають відшкодуванню відповідачем, за умови настання страхового випадку.

Страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону №1105 є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати здійснюються за умови настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України № 1105 страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Тобто, обов'язковою умовою настання страхового випадку є причинний зв'язок між нещасним випадком та виробничими функціями, які у час настання останнього виконував постраждалий.

Підтвердженням настання страхового випадку та наявності причинного зв'язку між нещасним випадком та виробничими функціями постраждалого під час того, як трапився останній, є акт про нещасний випадок, довідки МСЕК, акти розслідування нещасного випадку (професійного захворювання), довідка про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу, копія трудової книжки потерпілого та інш., про що вказано у п. 4 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої постановою Правління ФСС НВВПЗ України від 20.04.2001 р. № 10.

В матеріалах справи наявні наступні докази, які підтверджують наявність причинного зв'язку між нещасним випадком та здійснюваними виробничими функціями, зокрема, по особам : ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, зміст документів особових пенсійних справ потерпілих, а саме копії паспортів, копії ідентифікаційних номерів, копії трудових книжок, копії виписок з актів огляду МСЕК, копії актів нещасних випадків, свідчить про те, що нещасний випадок стався саме з вказаними постраждалими, не зважаючи на розбіжності в зазначенні деяких літер у прізвищах, іменах та по батькові, ці факти жодним чином не свідчать про відсутність причинного зв'язку між нещасним випадком, що стався з потерпілими, адже пунктом 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982, визначений перелік документів, що подаються для призначення щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, серед них окрім акту про нещасний випадок та довідки МСЕК, зазначено також копію трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригінал.

Таким чином, увесь перелік необхідних документів, визначений Порядком від 27.04.2007 № 24, був наданий Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим для відшкодування позивачеві виплаченої щомісячної страхової виплати.

У зв'язку з зазначеним, всі витрати пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсії та виплати пов'язані з щомісячною цільовою грошовою допомогою підлягають відшкодуванню відповідачем.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АРК та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 у справі № 2а-14198/12/0170/3- залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 у справі № 2а-14198/12/0170/3-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 травня 2013 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко