Ухвала суду № 3148636, 29.01.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-21027/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“29” січня 2009року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Сергейчука О.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції,

на постанову господарського суду Тернопільської області від 20 квітня 2007 року та ухвалу Львівськогоапеляційного адміністративногосуду від 22 листопада2007року,

у справі №13/58-1259(22а-1490/07),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Реал-М“,

до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції,

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У березні 2007р. позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ТернопільськоїОДПІ від 09.11.2005р. №00003282305/077935 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2090 грн. та 1045 грн. штрафних (фінансових) санкційта №00003282305/077936 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2005р. на 2613,00грн.; травень 2005р. на 338,00грн.. Позовні вимоги мотивовано тим, що за перевіряємий період позивачем надавалися транспортні послуги по перевезенню вантажів за межами державного кордону України, які відповідно до вимог діючого податкового законодавства обліковувалися за нульовою ставкою і тому вважає необґрунтованими висновки податкового органу щодо порушення підприємством п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а спірні податкові повідомлення-рішення таким, що підлягають скасуванню.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 20 квітня 2007р., залишеною без змінухвалоюЛьвівськогоапеляційного адміністративногосуду від 22 листопада2007року, позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що податковим органом здійснювалось неоднозначне трактування положень п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закон України „Про податок на додану вартість“, що передбачає застосування вимог п.п. 4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ТернопільськаОДПІ Закарпатської області звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В своїх запереченнях на касаційну скаргу ТОВ „Реал-М“ зазначає, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

ТернопільськоюОДПІ проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку діяльності позивача на предмет дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р., про що складено акт №598/23-122/30937992 від 04.11.2005р..

Висновкамі перевірки, зокрема, встановлено порушення підприємством п.п.7.4.3, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону україни «Про податок на додану вартість», а саме, вказано, що в порушення цієї норми Закону підприємством не проведено розподілу податкового кредиту по отриманих ТМЦ, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування у відповідні періоди та занижено податок на додану вартість.

На підставі висновків вказаної перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення №00003282305/077936 від 09.11.2005р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2005р. на 2613,00грн.; травень 2005р. на 338,00грн., та №00003282305/077935 від 09.11.2005р. про визначення ТОВ „Реал-М“ податкового зобовязання з податку на додану вартість вартість в сумі 3165,00грн. в т.ч. основного платежу 2090,00грн. та 1045,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судова колегія суду касаційної інстанції погоджується із висновками, яких дійшли суди попередніх інстанцій, що Закон України „Про податок на додану вартість“ в редакції, що діяла як у перевіряємий період, так i в інший період, відносить до операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою транспортні послуги по перевезенню вантажів за межами державного кордону України, які надавав позивач (п.п 6.2.4 ст.6 цього Закону). Внесені зміни до даної статті не звужували, не розширювали види операцій по наданню транспортних послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою, а лише конкретизували її. Отже, позивач на законних підставах відносив до податкового кредиту суми податку, сплачені у звязку з придбанням послуг (послуг з перевезення вантажів) і були обєктом оподаткування згідно ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість“.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства єзахист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових i службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у звязку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 20 квітня 2007 року та ухвалу Львівськогоапеляційного адміністративногосуду від 22 листопада2007року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.