Ухвала суду № 31484612, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1920/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метробуд» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірку ПрАТ «МЕТРОБУД» з питань правильності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «АДВА ЕСТЕЙТ».

За результатами перевірки було складено акт № 137/2290/32961977 від 17.01.2013 року, в якому встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 064 794 грн. за серпень 2011 року.

На підставі акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001422290 від 05 лютого 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 6 097 191 грн., в тому числі за основним платежем - 4 064 794 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 2 032 397 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «АДВА ЕСТЕЙТ» підписано договір поставки № 228 від 26 липня 2011 року, за умовами якого ТОВ «АДВА ЕСТЕЙТ» (постачальник), в особі директора Льовіної Н.І., зобов'язується в строк, в порядку та на умовах передбачених дійсним договором, поставити ПрАТ «Метробуд» (покупцю), в особі генерального директора Ярмоленка В.І., матеріали, згідно специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.2. вищезазначеного договору встановлено, що якість товару повинна відповідати державним стандартам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості.

Відповідно до п.п. 3.1 договору ціна договору (загальна вартість товару, що поставляється за цим договором) складає 11 824 762, 70 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Оплата проводиться покупцем за поставлений товар шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Постачання товару за цим договором здійснюється окремими партіями на підставі заявок на кожну окрему партію товару, поданих покупцем постачальнику. Транспортування, завантаження, розвантаження товару проводиться власними силами та за рахунок постачальника на адресу покупця.

Також між приватним акціонерним товариством «Метробуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «АДВА ЕСТЕЙТ» підписано договір поставки від 10 серпня 2011 року № 255, за умовами якого ТОВ «АДВА ЕСТЕЙТ» (постачальник), в особі директора Льовіної Н.І., зобов'язується в строк, в порядку та на умовах, передбачених дійсним договором, поставити ПрАТ «Метробуд» (Покупцю), в особі генерального директора Ярмоленка В.І., матеріали, згідно специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що якість товару повинна відповідати державним стандартам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості.

Ціна договору (загальна вартість товару, що поставляється за цим договором) складає 12 654 002,70 грн., в тому числі ПДВ 20% (пункт 3.1. Договору).

Оплата проводиться покупцем за поставлений товар шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Постачання товару за цим договором здійснюється окремими партіями на підставі поданих покупцем постачальнику заявок на кожну окрему партію товару. Транспортування, завантаження, розвантаження товару проводиться власними силами та за рахунок постачальника на адресу покупця.

З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2011 року між зазначеними сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 255 від 10 серпня 2011 року, за умовами якої розрахунок за будівельні матеріали, поставлені згідно договору поставки № 255 від 10 серпня 2011 року, здійснюється шляхом виписки покупцем простих векселів на частину вартості поставлених матеріалів - 12 564 002,70 грн., в тому числі ПДВ. Векселя видаються представнику постачальника в строк не пізніше 01 березня 2012 року. Видача векселів припиняє грошові зобов'язання по платежах за умовами договору поставки № 255 від 10 серпня 2011 року на номінальну суму векселів, які передаються згідно пункту 1 даної угоди.

Матеріали справи містять копію акту від 29 грудня 2011 року про платіж векселем до договору поставки № 255 від 10 серпня 2011 року, за змістом якого покупець виписав та передав постачальнику в рахунок повної оплати вартості договору прості векселі на суму 12 564 002,70 (дванадцять мільйонів п'ятсот шістдесят чотири тисячі дві грн. 70 коп. з наступними реквізитами: АА 2325656 від 29 грудня 2011 року (сума векселю - 5 000 000, 00 грн.); АА 2325657 від 29 грудня 2011 року (сума векселю - 5 000 000, 00 грн.); АА 2325658 від 29 грудня 2011 року (сума векселю - 2 564 002, 00 грн.)).

Матеріали справи містять копію акту від 29 грудня 2011 року про платіж векселем до договору поставки № 2288 від 26 липня 2011 року, за змістом якого покупець виписав та передав постачальнику в рахунок повної оплати вартості договору прості векселі на суму 11 824 762, 70 грн. з наступними реквізитами: АА 2325653 від 29 грудня 2011 року (сума векселю - 5 000 000, 00 грн.); АА 2325654 від 29 грудня 2011 року (сума векселю - 5 000 000, 00 грн.); АА 2325655 від 29 грудня 2011 року (сума векселю - 1 824 762, 70 грн.).

Враховуючи, що наявність документів фінансово-господарського характеру по взаємовідносинах з ТОВ «АДВА ЕСТЕЙТ», зокрема: договорів, податкових накладних, видаткових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, розрахункових документів, довіреностей, податкових декларацій з додатками до них, не спростовується податковим органом, підтверджується висновками акту перевірки та протоколом обшуку приміщень ПрАТ «Метробуд» від 09 квітня 2012 року, тому судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ТОВ «АДВА ЕСТЕЙТ» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальні податкові номери.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідач посилається на наявність кримінальної справи, як на доказ вчинення правочинів, спрямованих на порушення публічного порядку, проте доказів існування вироків суду, якими б встановлювалися факти фіктивного підприємства ТОВ «АДВА ЕСТЕЙТ» чи ухилення від сплати податків, відповідачем не надано.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто факт порушення кримінальної справи за відсутності обвинувального вироку не є достатнім доказом для висновку про нікчемність правочинів, укладених підприємствами, адже повинні бути відповідні судові рішення, що набрали законної сили, які б підтверджували ті чи інші юридичні факти.

Судом першої інстанції правильно не взято до уваги посилання відповідача на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17 вересня 2012 року у справі № 5009/2371/12, якою ТОВ «АДВА ЕСТЕЙТ» оголошено банкрутом, оскільки зазначену ухвалу датовано наступним роком після здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ «АДВА ЕСТЕЙТ», а отже дана обставина не впливає на правомірність формування податкового кредиту позивачем у серпня 2011 року.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «АДВА ЕСТЕЙТ», який на момент здійснення господарської діяльності було зареєстровано як платник податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 21.05.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.