Ухвала суду № 31482020, 16.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2013 р. м. Київ К/9991/87783/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року

по справі №0670/5282/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Мар'янівський склозавод" (надалі - ПАТ "Мар'янівський склозавод")

до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - Баранівська МДПІ)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У травні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення Баранівської МДПІ від 11.05.2011р. №000052301, №000052301 та прийняти окрему ухвалу щодо порушення працівниками Баранівської МДПІ строків та порядку прийняття податкових повідомлень-рішень, яку направити для вжиття заходів до ДПА України.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2011р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011р., позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Баранівська МДПІ звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, в період з 03.03.2011р. по 31.03.2011р. Баранівською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Мар"янівський склозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт №62/231/00480810 від 21.04.2011р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, зокрема, встановлено порушення позивачем п.7.8 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства", в результаті чого не нараховано та не сплачено до бюджету авансового внеску з податку на прибуток за І півріччя 2010р. в сумі 443373,00грн.

На підставі акту перевірки , Баранівською МДПІ прийнято податкове повідомлення рішення за формою "Р" №0000052301 від 11.05.2011р., яким позивачу визначені штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 110843,00грн.

19.05.2011р. за №2212/213 Баранівська МДПІ листом відкликала попереднє рішення за №0000052301 від 11.05.2011р. та направила нове рішення №0000052301 від 11.05.2011р. по акту перевірки №62/231/00480810 від 21.04.2011р.

Податковим повідомленням - рішенням №0000052301 від 11.05.2011р. ПАТ "Мар"янівський склозавод" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 443373,00грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 110843,00грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, зокрема, виходив з того, що на підставі ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства", положень Статуту, 28.04.2009р. загальними зборами ПАТ "Мар"янівський склозавод" приймається рішення та оформляється протокол за №17, в якому загальними зборами товариства було затвердження плану виробничо-фінансової діяльності ПАТ "Мар"янівський склозавод" на 2009р., акціонери одноголосно проголосували за не нарахування дивідендів на прості іменні акції згідно підсумків роботи товариства за 2009р., а використовувати прибуток на розвиток та оновлення виробництва і на соціальну сферу. Крім того, рішення загальних зборів про виплату акціонерам дивідендів в 2009- 2010рр. ПАТ "Мар"янівський склозавод" не приймалось, тому у відповідача не виникло обов'язку нарахування та сплати до бюджету авансового внеску з податку на прибуток. Також судами зазначено, що посилання відповідача на Закон України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", яким виключено норму Закону України "Про акціонерні товариства", яка визначала право акціонерним товариствам виплачувати лише обсяг дивідендів, який встановлено рішенням загальних зборів, не приймаються до уваги, оскільки рішення Конституційного суду України від 02.07.2002 №13-рп/2002 суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N1-зп), і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року N3-рп).,

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанції передчасними з огляду на наступне.

Так, перевіркою встановлено, що відповідно до протоколу №17 від 28.04.2009р. загальних зборів акціонерів підприємства при розгляді п'ятого питання порядку денного: «Затвердження плану виробничо-фінансової діяльності ПАТ "Мар"янівський склозавод"», - було зазначено та вирішено не нараховувати дивіденди на прості іменні акції згідно підсумками роботи підприємства за 2009р., та використовувати прибуток на розвиток, оновлення виробництва та соціальну сферу.

Згідно протоколу №18 від 20.04.2010р. загальних зборів акціонерів ПАТ "Мар"янівський склозавод"» на порядок денний не виносилося, не розглядалось питання щодо розподілу фактичного прибутку за 2009р. та нарахування дивідендів на прості іменні акції згідно підсумками роботи підприємства за 2009р.

Підпунктом 2.2. п.2 Статуту ВАТ "Мар"янівський склозавод", зареєстрований 20.05.2004р. за №2/341 та який діяв до моменту зміни назви підприємства на Публічне акціонерне товариство "Мар"янівський склозавод" (далі-Статут) визначено, що товариство має цивільні права та обов'язки і здійснює свою діяльність відповідно до цього Статуту та чинного законодавства.

У ст.32 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

Статтею 30 цього Закону визначено порядок виплати дивідендів:

- товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами;

- дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

- виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року;

- виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків;

- розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

- у разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Законом України від 27.04.2010 №р.154-\/І «Про Державний бюджет України на 2010 рік» було внесено зміни до Закону України від 17.09.2008р. № 514-VI «Про акціонерні товариства», зокрема до ст.30 стосовно порядку виплати дивідендів, та до Закону України від 19.09.1991р. №1576-XII «Про господарські товариства» у ст.15 щодо чистого прибутку товариства, який залишається у його розпорядженні.

В мотивувальній частині рішення Конституційного суду України від 30.11.2010р. №22-рп/2010 у справі щодо відповідності положень ст.ст.14, 24, 64, п.п.7-13 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Рішення) визначено, що перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним; закон про Державний бюджет України як правовий акт має особливий предмет регулювання; законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Даним рішенням, зазначені вище зміни до Законів України «Про акціонерні товариства», «Про господарські товариства» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Положення визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 30.11.2010р.

Проте, судами попередніх інстанції не враховано, що Законом України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» внесено зміни до Законів України «Про акціонерні товариства», «Про господарські товариства» аналогічні тим, що втратили чинність».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» цей закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 30.11.2010р. та діє до 01.01.2011р.

Законом України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» внесено зміни, які були раніше скасовані за рішенням Конституційного суду, та визначено застосування таких змін з 30.11.2010р.

Крім того, судами першої та другої інстанції не надано належної правової оцінки доводам податкового органу про те, що на загальних зборах 20.04.2010р. взагалі не розглядалося питання щодо розподілу фактичного прибутку за 2009р. та нарахування на прості іменні акції згідно з підсумками роботи товариства за 2009р., в той час як товариство за результатами роботи за 2009р. отримало прибуток, розрахований за правилами бухгалтерського обліку, мають нерозподілений прибуток минулих років, зобов'язано було до 30.06.10р. нарахувати і виплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку, отриманого у 2009р., та/або нерозподіленого прибутку минулих років.

Отже, вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи судам попередніх інстанції необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу, який міститься в матеріалах справи, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч.1 ст.69 КАС України).

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими у відповідності до ст.159 КАС України, оскільки вони постановлені на підставі неповно з'ясованих обставин у справі.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції -задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко