Ухвала суду № 31481874, 23.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2013 р. м. Київ К/9991/59776/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С.В.

Загороднього А.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року у справі за позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови,

в с т а н о в и л а:

У травні 2011 року Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, посилаючись при цьому на відсутність асигнувань на виконання судових рішень про стягнення коштів допомоги за минулі роки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на примусовому виконанні ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області перебував виконавчий лист №2-а-113/10, виданий 10 грудня 2010 року Ленінським районним судом міста Полтави у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік в сумі 2905 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду у термін, наданий для добровільного виконання, державним виконавцем винесено постанову від 01 квітня 2011 року ВП №23349691 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 49,61 грн.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 12 травня 2011 року ВП №26331765 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови від 01 квітня 2011 року ВП № 23349691 про стягнення з Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації витрат на проведення виконавчих дій.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З такими висновками судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Згідно пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені витрати виконавчого провадження.

Відповідно до вказаної статті витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Таким чином, виходячи зі встановлених судами обставин справи та наведених вимог законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про правомірність винесення відповідачем оскаржуваної постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

Крім цього, правильними є висновки судів щодо безпідставності посилань відповідача на відсутність бюджетних асигнувань поточного періоду як на підставу невиконання судових рішень, постановлених на користь громадян.

За приписами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року у справі за позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Гаманко

Судді С.В. Білуга

А.Ф.Загородній