Ухвала суду № 31481877, 20.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2013 р. м. Київ К/9991/64959/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

за участю секретаря Зозулі Ю.В.

за участю представників

позивача Лобкова Д.В.

відповідача Чернової О.А.

Генеральної прокуратури України Клюге Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс»

на постанову Господарського суду Запорізької області від 26.01.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012

у справі № 13/73/06-АП-3/415/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012, в задоволенні позову відмовлено повністю.

ТОВ «Метпромсервіс» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. 217 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 7, 10 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 2 ст. 71, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для зменшення позивачеві за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням бюджетного відшкодування в сумі 3284930,00 грн. та визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1336288,50 грн. основного платежу та 668144,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку з фактичним відшкодуванням позивачеві податку на додану вартість в сумі 1336288,50 грн., слугували висновки перевірки, викладені в акті від 22.12.2005 № 189/23-1-31094633, про порушення позивачем вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту за операціями з придбання товарів.

Дана справа розглядалась судом неодноразово.

Верховний Суд України в постанові від 12.02.2008, скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій у даній справі, вказав, що за загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс суму ПДВ до податкового кредиту, сплачену продавцеві разом з ціною товару (послуг).

Факт порушення контрагентами - постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вимоги - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вимогу можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (главою 1 «Апеляційне провадження»).

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав на те, що він виходить з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні відносини. Зокрема суд вказав на ті обставини, що контрагенти позивача ТОВ ВТП «Лінк», ЖП «Аттіс» є посередниками у постачанні металобрухту, ТОВ «Укрінвестсервіс» - посередник в постачанні металопродукції. Контрагенти вказаних підприємств, пов'язані з поставкою металобрухту, систематично не сплачували податки, їх діяльність мала ознаки фіктивного підприємництва, підприємства за юридичними адресами не знаходилися, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, зареєстровані власники або посадові особи цих підприємств не визнають своєї причетності до їх діяльності. Продавці та їх постачальники працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки, учасники якого обізнані стосовно один одного, позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та їх постачальники. В період, що перевірявся, позивачем придбано металобрухт у вказаних підприємств до отримання ними відповідних ліцензій згідно із вимогами Закону України «Про металобрухт».

Суд касаційної інстанції не може визнати такі висновки обґрунтованими.

Обставини, на які посилається суд апеляційної інстанції, встановлені без посилань на докази, які б були досліджені в судовому засіданні та оцінені судом, виходячи з відповідних критеріїв. Висновки суду мають випливати зі встановлених на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів обставин і не можуть ґрунтуватись на припущеннях. У свою чергу докази мають відповідати визначеним у ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства критеріям та оцінені за правилами ст. 86 цього Кодексу.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому апеляційному розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, дослідити товарність господарських операцій, за якими позивачем сформовано спірний податковий кредит, та надати правову оцінку встановленим обставинам на підставі норм законів, що врегульовують спірні відносини.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло