Ухвала суду № 31481740, 21.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2013 р. м. Київ К/9991/2760/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої - судді Васильченко Н.В.

суддів - Розваляєвої Т.С. Черпіцької Л.Т.

при секретарі - Крушеніцькому В.М.

з участю представників

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2010 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2010 р. по справі № 2а-10868\09\12\0170 за позовом Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» до Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним та скасування рішення -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2009 р. Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в АРК про визнання нечинним та скасування рішння від 2.9.2009 р. про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2010 р., яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду відж 7 грудня 2010 р., адміністративний позов Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" задоволений.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК № 91 від 02.09.2009 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Рішення судів мотивовані порушенням відповідачем при прийнятті спірного рішення норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Також, судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із ухваленими пор справі рішеннями, Державна інспекція з контролю за цінами в АРК подала касаційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав до її задоволення не знаходить.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом , відповідачем 31.08.2009 проведена планова перевірка Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" з питань виконання монопольним утворенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1995 № 135 щодо формування і застосування цін на продукцію, роботи та послуги, здійснення заходів з посилення контролю за недопущенням застосування монопольних і дискримінаційних цін. За результатами перевірки складено акт № 0306, відповідно якого було встановлено, що за період з 01.08.2008 по 31.07.2009 підприємством необґрунтовано отримано суму у розмірі 200676, 68 грн. за стягнення портових зборів з суден у закордонному плаванні з нарахуванням податку на додану вартість до суми портових зборів, та оформлення приходу та виходу суден.

На підставі акту № 0306 відповідачем було прийнято рішення № 91 від 02.09.2009 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін про вилучення 200677 грн. необґрунтовано отриманої виручки та штрафних санкцій в сумі 401354 грн.

02.09.2009 Державною інспекцією з контрою за цінами в АР Крим винесено Припис №78, згідно якого Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" зобов'язано в місячний термін з моменту отримання припису повідомити письмово Державну інспекцію з контролю за цінами в АР Крим про вжиті заходи щодо усунення порушень.

Спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за №1047/6238, затверджена Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, яку розроблено відповідно до вимог Закону України "Про ціни і ціноутворення", постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N 1819 та інших законодавчих актів, які визначають порядок формування, установлення та застосування цін (тарифів) і встановлюють відповідальність за його порушення (пп. 1.1 Інструкції).

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції, підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

Відповідно до п.3.1 та 3.2 Інструкції підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами. В актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.

Згідно з п.2.1 Інструкції необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється: при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства; при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства; при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів.

Відповідно до акту перевірки за період, що перевірявся (друге півріччя 2008 року, перше півріччя 2009 року), склад доходів порту від портових зборів становив:

- Корабельний збір – 9360,7 тис. грн.;

- Канальний збір -78838,50 тис. грн.;

- Причальний збір – 1447,5 тис. грн..

Відповідачем було проведено вибіркову перевірку рахунків на сплату, дисбурсментських рахунків, квитанцій на виконання послуг, виписок з судового журналу, міряльних свідоцтв, встановлено що за період з 01.08.2008 по 17.07.2009 позивачем здійснено нарахування податку на додану вартість до суми портових зборів для суден у закордонному плаванні.

Відповідно додатку до акту № 18, розрахунок суми, яка була необґрунтована отримана ДП “Керченський морський торговельний порт” з 01.08.2008 по 17.10.2008, відповідач зробив висновок, про необґрунтовано отриману виручку в сумі 78301,14 грн.

Так до додатку № 18 увійшли наступні судна: “Сергій Смірнов”, “Устюжна”.

Як вбачається з матеріалів справи, з утриманого портового збору протягом 01.08.2008-17.10.2008 з суден, що знаходяться в закордонному плаванні, позивачем сплачено ПДВ в сумі 597181,00 грн., суми податку на додану вартість, утримані з суден, зазначених в актах перевірки та додатку № 19 до акту, в повному обсязі були позивачем перераховані до державного бюджету.

Згідно ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 N 1544, зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 р.№ 797, редакція яка діяла протягом періоду, що перевірявся, (далі –Постанова № 1544) та наказом Міністерства транспорту України від 27.06.96 N 214, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за № 374/1399, зі змінами та доповненнями внесеними наказами № 1064 від 28.08.2008 року та № 1248 від 13.10.2008 року (далі –наказ № 214), встановлені граничні розміри портових зборів, зборів та плат за послуги, що надаються портами, тобто встановлені державні фіксовані тарифи на послуги портів.

Постановою № 1544 регулюються порядок справляння корабельного, канального, маякового, причального, якірного, адміністративного та санітарного зборів, які справляються суднами в морських портах.

Пунктом 14 Зборів і плати за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України, затверджених Наказом № 214 встановлено, що ставки зборів і плати не враховують податок на додану вартість. На суми зборів і плати, визначених згідно з цими Зборами і платою, податок на додану вартість нараховується відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 131 КТМ визначено, що каботажними перевезеннями є перевезення між портами України здійснюються суднами, що плавають під Державним прапором України, а також суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.

Пунктом 5.16 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі –Закон № 168/97-ВР) передбачено, що від оподаткування звільняються операції з поставки послуг, які надаються іноземним суднам та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Зазначена норма Закону України “Про податок на додану вартість” не застосовується до суден, які здійснюють плавання під Державним прапором України, незалежно від того здійснюють вони плавання між портами України, або між портами України й іноземними портами.

Відповідно до пункту 4.1. ст. 4 Закону № 168/97-ВР База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг).

Податок на додану вартість становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (підпункт 6.1.1 пункту 6.1. ст. 6 Закону № 168/97-ВР).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за період з 01.07.2008 по 30.06.2009, на який припадає період проведення перевірки відповідачем ДП “Керченський морський торговельний порт”, відбулась планова виїзна перевірки Державною податкової інспекцією в м. Керч, за результатами якої складено акт № 1813/23-1/01125554 від 17.11.2009, відповідно до якого порушень щодо нарахування податку на додану вартість саме на портові збори не встановлено.

З огляду на викладене суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем необґрунтовано без дотримання вимог чинного законодавства зроблений висновок про наявність необґрунтовано отриманої виручки в наслідок невірного нарахування та утримання ПДВ на суми портових зборів, які справляються з суден, що знаходяться у закордонному плаванні.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем було встановлено, що в період з 01.08.2008 по 31.07.2009 за оформлення приходу та відходу суден інспекцією портового нагляду позивача стягувалась відповідна плата згідно тарифів, затверджених наказом по порту від 17.12.2007 р. № 795 “Про затвердження вільних тарифів”.

Відповідно до висновків акту перевірки стягнення зазначеної плати суперечить Постанові № 1544, в наслідок чого позивачем була необґрунтовано отримана виручку в сумі 122375,54 грн.

Такі доводи відповідача суди підставно визнали необґрунтованими з наступного.

Відповідно до статті 75 КТМ для забезпечення безпеки мореплавства на морські порти покладається здійснення таких функцій:

1) забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден;

2) утримання у справному стані гідротехнічних споруд, засобів зв'язку і електрорадіонавігації, що перебувають у володінні порту;

3) утримання у справному стані засобів навігаційного устаткування на підхідних каналах і акваторії порту.

До функцій капітанів морських портів відповідно до ст. 88 (підпункти 1,6,8) КТМ належать: нагляд за дотриманням чинного законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо мореплавства; нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у порт і виходу з порту; оформлення приходу суден у порт і виходу з порту.

Статтею 86 КТМ визначено, що державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського торговельного (морського рибного) порту, який підпорядкований центральному органу виконавчої влади в галузі транспорту (центральному органу виконавчої влади в галузі рибного господарства) і очолює Інспекцію державного портового нагляду.

Інспекція державного портового нагляду створюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту (центральнимй органом виконавчої влади в галузі рибного господарства) і діє відповідно до Положення про інспекцію державного портового нагляду, що затверджується зазначеними органами.

У морських портах капітан порту і Інспекція державного портового нагляду, яку він очолює, входять до складу порту.

Відповідно до ст.90 КТМ та п.2.2 Положення про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України, затвердженого наказом Мінтрансу України від 18.10.2000р. №574, оформлення приходу та виходу суден в порт або з порту є обов'язком Інспекції портового нагляду. Згідно з п.1.2 цього Положення Інспекція державного портового нагляду (ІДПН) є структурним підрозділом служби капітана порту і здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства в порту.

Інспекція ДПН не є органом державної влади, працівники інспекції приймаються на роботу начальником порту, Інспекція ДПН не встановлює і не справляє жодних зборів, а плату за оформлення приходу/виходу суден запроваджено начальником порту наказом № 795 від 17.12.2007.

Висновок відповідача щодо здійснення компенсації надання послуг Інспекцією ДПН з оформлення приходу/виходу суден за рахунок портових зборів, спростовується порядком обліку та використання коштів від портових зборів, затверджений наказом Мінтрансу України від 25.08.2004 № 783, яким встановлено вичерпний перелік витрат порту на компенсацію яких спрямовуються кошти від портових зборів, які мають цільове призначення. По жодній позиції не передбачено компенсації витрат на утримання персоналу та забезпечення здійснення функцій Інспекції ДПН.

Відповідно до частини четвертої статті 86 КТМ передбачено, що використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Частиною 2 пункту 62 Зборів, затверджених Наказом № 214 передбачена можливість при наданні судновласникам інших послуг, не передбачених цими Зборами і платою, застосування вільних цін відповідно до законодавства

Частиною 7 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що оформлення приходу суден в порт та виходу суден з порту є господарською діяльністю портів, та не входить в сферу державного контролю, встановленого ст.13 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, отже відповідачем безпідставно визначена сума необґрунтовано отриманої виручки та прийнято рішення № 91 від 02.09.2009 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін про вилучення 200677 грн. необґрунтовано отриманої виручки та штрафних санкцій в сумі 401354 грн.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та правильно застосував положення вимог частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, визнавши оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та скасувавши їх.

Колегія суддів дійшла думки, , що судом першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно встановлені обставини справи, вірно встановлений характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосовані норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального права, які б потягли за собою ухвалення незаконного рішення, не встановлено.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів –

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2010 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2010 р. по справі № 2а-10868\09\12\0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України в порядку, з підстав та у строки, визначені ст.ст. 236 – 239-1 КАС України.

Судді : підписи

З оригіналом згідно: суддя Н.Васильченко