Ухвала суду № 3147731, 28.08.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

28 серпня 2008 р.                                                                                                        Справа № 11/94

                                                                                                                                      к/с № К-13202/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Голубєва Г.К. Кобилянський М.Г.Рибченко А.О.Федоров М.О.розглянувшиу попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Попаснянському районі Луганської областірішенняГосподарського суду Луганської області від11.04.2005 р. та постановуЛуганського апеляційного господарського судувід23.06.2005 р.у справі№ 11/94за позовомДочірнього підприємства «Ніколь»доДержавної податкової інспекції у Попаснянському районі Луганської області

Відділення Державного казначейства у Попаснянському районі проповернення 18 200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Ніколь» (надалі позивач, ДП «Ніколь») звернулось до господарського суду Луганської області із позовом до Державної податкової інспекції у Попаснянському районі Луганської області (надалі – відповідач-1, ДПІ у Попаснянському районі) та Відділення Державного казначейства у Попаснянському районі (надалі - віповідач-2, ВДК у Попаснянському районі) про повернення з рахунку місцевого бюджету Попаснянського району Луганської області на його користь суму безпідставно сплачену за 26 торгових патентів за І квартал 2004 року та за останній квартал дії торгових патентів на здійснення діяльності в сфері грального бізнесу в сумі 18 2000 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області (суддя Пономаренко Є.Ю.) від 11.04.2005р., яке залишено без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: Перлова Д.Ю., судді: Журавльова Л.І., Якушенко Р.Є.) від 23.06.2005р. усправі №11/94 позов задоволений повністю, повернуто Дочірньому підприємству «Ніколь», з місцевого бюджету Попаснянського району Луганської області надмірно сплачену суму за торгові патенти у розмірі 18 200 грн. 00 коп. Судові витрати в сумі 300 грн. 00 коп. стягнуто з Державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області на користь Дочірнього підприємства «Ніколь», м. Луганськ.

Вказані судові рішення мотивовано посиланням на ст.5 Закону України від 23.03.96 №98/96- ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ст. 57 Закону України від 27.11.03 № 1344-ІУ «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ст. 9 п. 9 ст. 14 Закону України від 25.06.91. №1251 -XII«Про систему оподаткування».

ДПІ у Попаснянському районі Луганської області, не погоджуючись із судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, з підстав порушення останніми, при їх прийнятті норм матеріального права, звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2005р. у справі № 11/94, вказана касаційна скарга разом із матеріалами справи № 11/94, у зв’язку із вступом в законну силу Кодексу адміністративного судочинства України направлена до Вищого адміністративного суду України за підвідомчістю.

Позивач надав заперечення на вказану касаційну скаргу за змістом яких проти вимог відповідача-1 заперечує з підстав необгрунтованості таких та просить у їх задоволенні відмовити, залишивши оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

Позивач зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 23.04.2003р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 25370169Ю0043293.

Позивач здійснює підприємницьку діяльність з експлуатації гральних автоматів та, відповідно до вимог діючого законодавства, придбав у відповідача-1 торгові патенти на кожний гральний автомат.

З матеріалів справи вбачається, що на 01.12.2003р. позивач сплатив вартість 26 торгових патенти за І квартал 2004 року на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, придбаних в ДПІ в Попаснянському районі Луганської області, на загальну суму 9 100 грн. 00 коп., виходячи із вартості одного патенту за квартал 350 грн. 00 коп. (а.с.22).

В І кварталі 2004 р., позивачем було придбано ще 6 патентів, у тому числі 3 патенти з 10.01.2004р., 1 патент з 19.02.2004р., 1 патент з 12.03.04, 1 патент з 16.03.2004р. За придбані патенти позивачем було сплачено 6 573 грн. 68 коп., виходячи із річної плати за патент 2800 грн. 00 коп.

Квитанцією від 23.01.04 №605, позивачем здійснена доплата вартість торгових патентів в сумі 18 200 грн. 00 коп., виходячи із річної плати за патент 2800 грн. 00 коп. (а.с.21).

Відділення Державного казначейства в Попаснянському районі Луганської області надало копію виписки з доходного рахунку №31418524800260 від 23.01.04, яка підтверджує надходження коштів у сумі 18 200 грн. 00 коп. від ДП «Ніколь», як плата за торговий патент до бюджету місцевої ради м. Попасна (а.с.36,37).

16.08.2004р., позивач надіслав лист за №365 до ДПІ в Попаснянському районі Луганської області, в якому просив зарахувати переплату з вартості платежів в рахунок майбутніх платежів з цього виду податку (а.с.23).

ДПІ в Попаснянському районі Луганської області листом від 12.12.03 №6490/15-114 відмовила позивачу, посилаючись на відсутність переплати, оскільки плата за патент в сфері грального бізнесу збільшена вдвічі на підставі статті 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004р.», відповідно якої у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу та статей 4, 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла наступних висновків.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу передбачена частиною 3 статті 5 вказаного закону встановлюється у фіксованому розмірі (за рік).

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Статтею 57 Закону України «Про Державний бюджет на 2004р.» збільшено на 2004 рік вартість торгового патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною 3 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» розміри вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу змінено, зокрема для використання грального столу з кільцем рулетки цифри “64 000” змінено на “128 000” (128 000 грн. на рік, 32 000 грн. на квартал), для використання інших гральних столів, крім столів для більярду, “48 000” змінено на “”96 000” (96 000 грн. на рік 24 000 грн. на квартал) за кожний стіл. Закон №1160-14 введено в дію з 1 січня 2004 року.

Наведені норми цих законів неконституційними не визнані.

Відповідно до статті 75 Конституції Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Таким чином, в даному випадку спірні правовідносини регулюються спеціальними законами, якими в даному випадку є Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Закон України «Про Державний бюджет на 2004р.».

На підставі викладеного вбачається правомірим висновок, що з 01.01.2004р., суб’єкти господарювання мають сплачувати вартість торгового патенту із врахуванням змін, внесених Законом України «Про Державний бюджет на 2004р.», за винятком випадку попередньої повної сплати вартості торгового патенту за весь термін його дії.

Правильність даного висновку підтверджується й нормативним приписом абзацу 3 частини 5 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін дії торгового патенту звільняє від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Крім того, слід зазначити, що плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності згідно з пунктом 19 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до частини 3 статті 9 вказаного закону, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням чи списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Тобто, у випадку вчасної оплати позивачем (до 15 грудня) повної вартості торгового патенту за 1 квартал 2004 року у розмірі, встановленому чинним на той час законодавством (враховуючи, що законодавчі зміни до ставок вартості торового патенту набрали чинності з 01.01.2004р.), його обов’язок по сплаті даного платежу припиняється.

Як встановлено у ході розгляду справи, позивач сплатив вартість торгового патенту за Iквартал 2004р. 11.12.2003р., згідно розміру, встановленого чинним на той період законодавством, а тому його обов’язок щодо сплати такого податкового зобов’язання, слід вважати припиненим.

Крім того, правильним є висновок господарських судів першої та апеляційної інстанцій, в частині відсутності правових підстав для доплати позивачем вартості торгового патенту, за останній квартал дії такого патенту, виходячи з наступного.

Частиною 5 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» передбачено, що оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Таким чином, як обгрунтовано зазначено господарським судом апеляційної інстанції, позивач, оплативши вартість торгового патенту за перший квартал 2004р. та оплативши вартість торгового патенту за останній квартал його дії згідно особливого порядку його сплати, передбаченого ч. 5 ст. 5 вказаного закону, у розмірах встановлених чинним на той момент законодавством, звільняється від доплат по даному податковому зобов’язанню за цей період. 

Частиною другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, надані у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію господарського суду першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі № 11/94 господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга ДПІ у Попаснянському районі Луганської області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 11.04.2005р. та постанова Луганського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі № 11/94 - без змін. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2211 223, 225, 230, 232Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Попаснянському районі Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 11.04.2005р. та постанова Луганського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі № 11/94 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 11.04.2005р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі № 11/94 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:                                                                                 О.М. Нечитайло

Судді:                                                                                                         Г.К. Голубєва

                                                                                                                    М.Г. Кобилянський

                                                                                                                    А.О. Рибченко

                                                                                                                    М.О. Федоров  

З оригіналом вірно

Відповідальний секретар