Ухвала суду № 3147733, 28.08.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

28 серпня 2008 р. Справа № 26/411в

к/с № К-9289/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Голубєва Г.К. Кобилянський М.Г.Рибченко А.О.Федоров М.О.розглянувшиу попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуГорлівської обєднаної державної податкової інспекції рішенняГосподарського суду Донецької області від17.01.2005р. та постановуДонецького апеляційного господарського судувід14.03.2005 р.у справі№ 26/411вза позовомЗакритого акціонерного товариства «Горлівське»доГорлівської обєднаної державної податкової інспекціїза участю прокуратури провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Горлівське» (надалі позивач, ЗАТ Горлівське) звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Державної податкової інспекції у Микитівському районі м. Горлівки (надалі відповідач, ДПІ у Микитівському районі м. Горлівки) про визнання недійсними податкових повідомлень рішень ДПІ у Микитівському районі м. Горлівки від 29.09.2004р. № 0000842340/0 та № 0000852340/0.

Позивач заявою від 06.12.2004р. № 01/343, уточнив позовні вимоги і просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 29.09.2004р. № 0000842340/0 повністю, а податкове повідомлення-рішення від 29.09.2004р. № 0000852340/0 частково у сумі 1 760,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Наумова К.Г.) від 17.01.2005р., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий: Величко Н.Л., судді: Алєєва І.В., Бондарьова Г.Г.) у справі №26/411в здійснена заміна Державної податкової інспекції у Микитівському районі м. Горлівки на її правонаступника Горлівську об'єднану державну податкову інспекцію (надалі Горлівська ОДПІ) відповідно до ст.25 ГПК України. Позов Закритого акціонерного товариства «Горлівське» задоволений частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Микитівському районі м. Горлівки № 0000842340/0 від 29.09.2004р. у частині донарахування податку на додану вартість у сумі 40199 грн. 15коп. та застосованих штрафних (фінансових санкцій) у сумі 20 099грн., у загальній сумі 60298 грн. 72 коп. У задоволенні позову у іншій частині відмовлено. Стягнуто з Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції на користь Закритого акціонерного товариства «Горлівське» витрати по сплаті державного мита у розмірі 42,50 грн. та витрати по сплаті послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу розмірі 59,00 грн.

Вказані судові рішення мотивовано встановленням факту відповідності спірних податкових накладних на суму 26454,43 грн. вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на що, позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на підставі останніх. Однак, судами зазначено про відсутність права у ЗАТ «Горлівське» на віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми у загальному розмірі 843,85 грн., оскільки податкові накладні, що підтверджують дану суму не відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», крім того зазначено про правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 421,93 грн., на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Щодо позовної вимоги про неправомірність застосування штрафноїх санкції у розмірі 1760,00 грн. за несвоєчасну сплату податку на прибутку за перший квартал 2004р., то суди дійшли висновку щодо необгрунтованості даної позовної вимоги, з огляду на встановлення факту несвоєчасності сплати вказаного податкового зобовязання.

Горлівська ОДПІ, не погоджуючись із судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, з підстав порушення останніми, при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права, звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.09.2004р. №0000842340/0 364 у частині донарахування податку на додану вартість у сумі 40199,15 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 20099,57 грн. у загальному розмірі 60298,72 грн.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2005р. у справі № 26/411в, вказана касаційна скарга разом із матеріалами справи № 26/411в, у звязку із вступом в законну силу Кодексу адміністративного судочинства України, направлена до Вищого адміністративного суду України за підвідомчістю.

Позивач надав відзив на вказану касаційну скаргу, за змістом якого проти вимог відповідача заперечує з підстав необгрунтованості таких та просить у задоволенні останніх відмовити, залишивши оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

ДПІ у Микитівському районі м. Горлівки проведена позапланова документальна перевірка ЗАТ «Горлівське» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.02.2004р. по 01.07.2004р., за результатами якої складений акт № 53/23-011-1/32804702 від 27.09.2004 року (л.с.6-29).

За змістом висновків вказаного акту перевірки встановлено, що позивач у порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.2, п.3, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. № 233/2037 (із змінами та доповненнями) до податкового кредиту з податку на додану вартість зайво включена сума у розмірі 26360 грн. 96 коп., згідно податкових накладних в яких невірно вказана назва та юридична адреса продавця (платника податку ВАТ «Донецькобленерго») та які скріплені печатками виробничих служб збуту електричної енергії структурних підрозділів платника податку - ВАТ «Донецькобленерго».

У податкових накладних на суму 14 682 грн. 24 коп. відсутні дані про одиницю виміру, кількість, ціну; невірно вказані податковий номер платника податку, адреса покупця та інше.

На підставі названого акту перевірки, ДПІ у Микитівському районі м. Горлівки прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2004 р. № 0000842340/0 364, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 61 564 грн. 50 коп., у тому числі 41 043 грн. - основного платежу, 20521 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а саме.

Як вбачається за змістом касаційної скарги Горлівської ОДПІ, підставою для скасування судових рішень господарських судів першої та апеляційної інстанцій, в оскаржуваній частині є неправильне, на думку скаржника, застосування норми пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок надодану вартість» та п.2, п.3, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165.

Так, зокрема у податкових накладних на загальну суму 26529,99 грн. (сума встановлена у ході розгляду справи) невірно визначено назву, юридичну адресу продавця платника податку ВАТ «Донецькобленерго», а саме у графі особа (продавець) вказано Центральні електричні мережі ВАТ «Донецькобленерго».

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити інформацію, зазначену окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, але якщо філії та інші структурні підрозділи платника податку не мають розрахункового рахунку, але при цьому самостійно здійснюють продаж товарів (робіт, послуг) та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі філії, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий код (номер, шифр), про що письмово довести до відома державного податкового органу за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

Як встановлено у ході розгляду справи, Листами від 02.03.1999р. № 05-07/52 та від 20.02.2004 р. № 05-07/90 (л.с. 124-125) ВАТ «Донецькобленерго» повідомило ДПІ у м. Горлівка про те, що воно делегувало структурним одиницям право складання податкових накладних та здійснення податкового обліку, при цьому кожній одиниці присвоєно окремий код, так, зокрема Центральним електричним мережам присвоєно код - 009.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у спірних податкових накладних даний код зазначено.

Таким чином, господарськими судами першої та апеляційної інстанції обгрунтовано встановлено відсутність порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідність таких дій вимогам законодавства України.

Посилання на інші порушення при складанні податкових накладних на загальну суму 13838,24 грн., а саме у таких не заповнені графи 4,5, 6 або тільки 5 з урахуванням виду здійсненої господарської операції, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій правомірно визнано безпідставними, оскільки спірні податкові накладні у повній мірі виконують функції, покладені на них Законом України «Про податок на додану вартість». Тобто, ці податкові накладні підтверджують фактичність здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість (у складі вартості товару) та суми цього податку.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, що ті недоліки в заповненні податкових накладних, які виявлені відповідачем в результаті перевірки, не роблять вказані звітні документи недійсними та не можуть свідчити про їх неналежність та недопустимість як підстави для формування податкового кредиту.

Частиною другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, надані у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію господарського суду першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі № 26/411в господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга Горлівської ОДПІ підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2005р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2005р. у справі № 26/411в - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2211 223, 225, 230, 232Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2005р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2005р. у справі № 26/411в залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2005р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2005р. у справі № 26/411в залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Нечитайло

Судді: Г.К. Голубєва

М.Г. Кобилянський

А.О. Рибченко

М.О. Федоров