Ухвала суду № 3147358, 06.08.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

06 серпня 2008 р. Справа № 5/627-25/116

к/с № К-39104/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Костенко М.І.Маринчак Н.ЄРибченко А.О.Степашко О.І.розглянувшиу попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шеченківському районі м. Львова постановуГосподарського суду Львівської області від10.08.2006р. та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського судувід15.11.2006 р.у справі№ 5/627-25/116за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Чеського підприємства «Ройял Лтд»доДержавної податкової інспекції у Шеченківському районі м. Львовапровизнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Чеське підприємство «Ройял Лтд» (надалі - позивач, ТОВ СП «Ройял ЛТД») звернулось до господарського суду Львівської області із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (надалі відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 29.07.2005р. № 0000392600/0/19967 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 321555,03 грн.

Відповідно до заяви ТОВ СП «Ройял ЛТД» від 29.05.2006р. про зменьшення позовних вимог, позивач просив визнати нечинним спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 311221,20 грн., оскільки інша сума сплачена підприємством самостійно.

Постановою господарського суду Львівської області, із врахуванням заяви про зменьшення позовних вимог, (суддя Пазичев В.М.) від 10.08.2006р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий суддя Процик Т.С., судді: Галушко Н.А., Юрченко Я.О.) від 15.11.2006р. у справі №5/627-25/116, позов ТОВ СП «Ройял ЛТД» задоволено, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 29.07.2005 р. №0000392600/0/19967 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 311221.20 грн. визнане нечинним, в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29.07.2005 р. №0000392600/0/19967 щодо стягнення 10 333,83 грн. штрафних санкцій провадження у справі закрито.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що відповідно до норм Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкції зі статистики заробітної плати від 13.01.2004 р. №5, а також враховуючи встановлення факту наявності податкового боргу у позивача та факт виплати ним працівникам з готівкової виручки основної заробітної плати, позивачем здійснювались виплати основної заробітної плати працівникам у відповідності до вимог законодавства, з огляду на що посилання відповідача на порушення позивачем п.2.12, 2.17 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року №72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 р. за №237/5428 є необгрунтованими та такими, що зроблені без врахування відповідних змін в законодавстві.

ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, не погоджуючись із судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, з підстав порушення останніми, при їх прийнятті, норм матеріального права, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанції та залишити в силі оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач відзиву на вказану касаційну скаргу не надав.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

За результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ українсько-чеського СП «Ройал ЛТД» за період з 01.01.2004 року по 31.03.2005 року Державною податковою адміністрацією у Львівській області складено акт №6/878/35-4/14338599 від 27.07.2005 року та ДПІ у Шевченківському районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000392600/0/19967 від 29.07.2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 321 555 грн. 03 коп., відповідно до п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки встановлено порушення п.2.12, п.2.17 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного ба- нку України 19.02.2001 року №72, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 року за №237/5428, а саме позивачем витрачено готівку з виручки на виплати, що пов'язані з оплатою праці за наявності податкового боргу на загальну суму 311 221 грн. 00 коп.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000392600/0/19967 від 29.07.2005 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла наступних висновків.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за №114/8713, фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).

Відповідно до ст.97 Кодексу законів про працю України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про оплату праці», своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Згідно п. «г» пп.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондми» (із врахуванням змін та доповнень), не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення: кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України;

Виходячи з викладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає нормативно обгрунтованою позицію господарських судів першої та апеляційної інстанцій, що за змістом наведених нормативних приписів Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкції зі статистики заробітної плати від 13.01.2004 р. №5, а також враховуючи наявність у матеріалах справи належним чином засвідчених документів, акту звірки по платежах із податку з власників транспортних засобів від 26.05.2006 р. між ДПІ у Шевченківському районі м.Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-чеським спільним підприємством «Ройал ЛТД», які підтверджують наявність податкового боргу у позивача та факт виплати ним працівникам з готівкової виручки основної заробітної плати, то позивачем правомірно здійснювались виплати основної заробітної плати працівникам за наявності у підприємства податкового боргу.

Посилання відповідача на п.2.12, 2.17 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року №72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 р. за №237/5428, відповідно до якого підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків, обгрунтовано визнано господарськими судами першої та апеляційної інстанцій неправомірними, оскільки позивач здійснював виплату основної заробітної плати, в порядку який передбачено з 01.04.2001 р. нормами Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Кодексом законів про працю України і Законом України «Про оплату праці».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з аналізу судових рішень місцевого та апеляційного господарських судів та з обгрунтування касаційної скарги, відповідачем, доводів, які б спростовували висновки вказаних судових інстанцій, не надано.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судових рішень у справі № 5/627-25/116 господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

За таких обставин, касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Львова підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Львівської області від 10.08.2006р. та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р. у справі № 5/627-25/116 без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2211 223, 225, 230, 232Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 10.08.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р. у справі № 5/627-25/116 залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Львівської області від 10.08.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р. у справі № 5/627-25/116 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Нечитайло

Судді: М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко

О.І. Степашко

З оригіналом вірно

Відповідальний секретар