Ухвала суду № 3147356, 06.03.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

«06» березня 2008 р.                                                                                      Справа № 6/16-222              

                                                                                                                           К\с № К-26414/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:                                                           Нечитайло О.М.

Судді:                                                                       Конюшко К.В.

                                                                                  Ланченко Л.В.

                                                                                  Пилипчук Н.Г.

                                                                                  Сергейчук О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу                                                 Тернопільської об’єднаної державної

                                                                            податкової інспекції

на ухвалу                                                               Львівського апеляційного господарського

                                                                                 суду

від                                                                            29.06.2006 р.

та постанову                                                          господарського суду Тернопільської області

від                                                                            31.03.2006 р.

у справі                                                                   № 6/16-222

за позовом                                                             Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                                                «Тернопіль-Контракт ЛТД»

до                                                                             Тернопільської об’єднаної державної  

                                                                            податкової інспекції

про                                                                           скасування частково податкового               

                                                                                 повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Контракт» (надалі – ТОВ «Тернопіль-Контракт», позивач) звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі – Тернопільська ОДПІ, відповідач) від 26.10.2005 року № 009/422304/0/70797 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 51 909 грн. 00 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27914 грн. 50 коп.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий суддя – Юрченко Я.О., судді: Процик Т.С., Галушко Н.А.) від 29.06.2006 року у справі № 6/16-222 залишено без змін постанову господарського суду Тернопільської області (суддя Шумський І.П.) від 31.03.2006 р., якою позов задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ № 009/422304/0/70797 від 26.10.2005 року в частині донарахування позивачу ПДВ в сумі 51 909 грн. 00 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27914 грн. 50 коп., стягнуто з державного бюджету України на користь позивача 85 грн. 00 коп.  державного мита.

Вказані судові рішення аргументовані безпідставністю висновків Тернопільської ОДПІ у відповідному акті перевірки щодо порушення ТОВ «Тернопіль-Контракт» порядку та правил визначення податкового кредиту у відповідних податкових періодах, оскільки позивачем дотримані всі умови та надані необхідні документи на підтвердження виникнення права на податковий кредит у таких податкових періодах.

Тернопільська ОДПІ, не погоджуючись із судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, з підстав порушення вказаними судами норм матеріального та процесуального права, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 року та постанову господарського суду Тернопільської області від 31.03.2006 р. у справі № 6/16-222 та в задоволенні позовних вимог ТОВ «Тернопіль-Контракт» відмовити.

Позивач письмового заперечення на касацiйну скаргу не надав.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

Тернопільською ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Тернопіль-Контракт»за період з 01.04.2004 року по 30.06.2005 року, за наслідками якої було складено акт № 351/23-222/30165252 від 11.10.2005 року (далі – Акт перевірки).

   Зокрема, документальною перевіркою встановлено, наступне:

заниження податку на додану вартість у 2004 та у 2005 роках  на суму 61709 грн. 00 коп. в порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п 7.5, пп. 7.7.5 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі Акту перевірки Тернопільської ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення 009/422304/0/70797 від 26.10.2005 року про донарахування ТОВ «Тернопіль-Контракт»податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 61709 грн. 00 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 30854 грн. 50 коп. за порушенням вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а саме.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідачем донараховано позивачу ПДВ в сумі 51 909 грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 27914 грн. 50 коп. згідно спірного рішення 009/422304/0/70797 від 26.10.2005 року за порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п 7.5, пп. 7.7.5 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, за завищення суми податкового кредиту по господарських операціях (отримання побутових товарів), за якими продавці (постачальники) ТОВ «Лаконія» та «Оптон» податкового зобов’язання з податку на додану вартість не сплачували.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Пунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7 ст.7 коментованого закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що придбання позивачем протягом квітня 2004 року – лютого 2005 року у ТОВ «Лаконія» та ТОВ «Оптон» побутової продукції підтверджується наявними у справі податковими накладними (а.с. 9-43), заперечень щодо неправильності порядку оформлення яких Тернопільської ОДПІ ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій пред’явлено не було.

Також, судами попередніх інстанцій у ході розгляду справи встановлено, що в період надання позивачу податкових накладних ТОВ «Лаконія» та ТОВ «Оптон» були належним чином зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти господарської діяльності та, у тому числі, виконували зобов’язання зі сплати податку на додану вартість.

Також слід додати, що суди першої та апеляційної інстанції встановили, що Тернопільською ОДПІ не були надані докази заниження контрагентами позивача у відповідних податкових періодах своїх податкових зобов’язань, а скасування державної реєстрації ТОВ «Лаконія» та ТОВ «Оптон» згідно рішень господарського суду м. Києва від 02.03.2005 року у справах № 33/112 та № 33/116 відбулось у зв’язку з неповідомленням вказаних товариств органу державної реєстрації про зміну свого місцезнаходження.

Отже, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про непідтвердженність належними доказами та неправомірність встановлення порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» при сплаті податку на додану вартість у перевіряємий період - є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та підтверджуються відповідними належними доказами у справі.

З огляду на викладене, мiсцевий та апеляцiйний господарськi суди обґрунтовано визнали відсутність порушень позивачем податкового законодавства, у зв’язку з чим, нарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій, що визначені податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2005 року № 009/422304/0/70797 - є неправомірним.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судових рішень у справі № 6/16-222 господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

За таких обставин, касаційна скарга Тернопільської ОДПІ підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 р. та постанова господарського суду Тернопільської області від 31.003.2006 р. у справі № 6/16-222 - без змін. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 р. та постанову господарського суду Тернопільської області від 31.003.2006 р. у справі № 6/16-222 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 р. та постанову господарського суду Тернопільської області від 31.003.2006 р. у справі  № 6/16-222 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:                                                                                            Нечитайло О.М.

Судді                                                Конюшко К.В.

                                                                                                                                Ланченко Л.В.

                                                                                                                                Пилипчук Н.Г.

                                                                                                                                Сергейчук О.А.

З оригіналом вірно

Відповідальний секретар                                                                                   Ликова В.Б.