Рішення № 31472931, 29.05.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 2-2/13 Головуючий у І інстанції Тиханський О.Б. Провадження № 22-ц/780/2619/13 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В.О.Категорія 26 29.05.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів: Фінагєєва В.О., Кашперської Т.Ц.,

за участю секретаря: Лавренової А.К.

розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" на рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що між ПАТ "Аграрний комерційний банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки в строк та в порядку, встановленому кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08.12.2006 року було укладено договір іпотеки. Оскільки відповідач належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з надвірними будовами АДРЕСА_1, загальною площею 520,3 кв. м. та земельну ділянку, на якій розташований вказаний житловий будинок, площею 0,390 га, що знаходиться за тією ж адресою.

У квітні 2012 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання кредитного договору та договорів про внесення змін і доповнень до нього недійсним. В обґрунтування вимог зазначив, що при укладенні кредитного договору було порушено вимоги ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки договір не містить всіх істотних умов визначених для такого виду договору і це є підставою для визнання його недійсним.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 лютого 2013 року у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Аграрний комерційний банк" ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції через його незаконність та необґрунтованість та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог банку.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що керуючись принципами свободи договору, сторони домовилися саме про ту форму детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача, яка зазначена у Додатку №1 до Кредитного договору, який є його невід'ємною частиною. Позичальник був ознайомлений та погоджувався з таким детальним розписом. Крім того вартість кредиту зазначалася відповідними пунктами договору у їх сукупності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 07 вересня 2006 року між ПАТ «Аграрний комерційний банк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 128/2006. Відповідно до п.1.1. кредитного договору Банк надає позичальнику кредит в сумі 300 000,00 (триста тисяч) євро на споживчі цілі, зі сплатою 15% річних, з датою остаточного повернення кредиту 06 вересня 2009 року.

На забезпечення зобов'язань за кредитним договором 28.12.2006 року між сторонами було укладено іпотечний договір № 841618, згідно якого позичальник передав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок з надвірними будовами АДРЕСА_1 загальною площею 520,3 кв.м. та належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, а також земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, площею 0,390 га за вищезазначеною адресою, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства та належить відповідачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю №054466 від 28.05.1999 року.

У подальшому було укладено ряд додаткових угод до кредитного договору, які змінювали умови кредитування, в частині надання додаткового забезпечення, сплати комісій, зміни графіка погашення заборгованості за кредитним договором.

16 січня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про внесення змін та доповнень №7 до кредитного договору, яким було викладено кредитний договір у новій редакції та перейменовано його у Договір про відкриття кредитної лінії № 128/2006.

Згідно розрахунку заборгованість за договором ОСОБА_2 станом на 07 вересня 2011 року складає 1 829 973 грн. 31 коп. та 165 459, 25 євро, що за офіційний курсом НБ України становить 1 859 761 грн. 97 коп.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір вважається неукладеним, оскільки всупереч вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» не містить детального розпису загальної вартості кредиту.

Однак колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду виходячи з наступного.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором, оскільки, згідно розрахунку, наданого Банком, за позичальником рахується значна сума заборгованості.

Відповідно до частин 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, кредитний договір та додаткові угоди до нього укладені між ОСОБА_2 та ПАТ «Аграрний комерційний банк» були спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків, сторони правочину були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним та відповідало їх внутрішній волі, крім того, правочин був спрямований на реальне настання наслідків, обумовлених ним.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання, або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки ОСОБА_2 не виконав зобов'язання за договором, Банк має право на захист своїх інтересів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи відповідача щодо відсутності в договорі кредиту сукупної вартості кредиту, на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки укладений договір та додаток № 1 до нього містять сукупну вартість кредиту, а тому висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи, на що обґрунтовано посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" про визнання кредитного договору недійсним суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір № 128/2006 між банком та ОСОБА_2 є не укладеним, оскільки всупереч вимогам ст. 638 ЦК України та вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» не містить детального розпису загальної вартості кредиту.

Однак колегія суддів не може погодитись з зазначеними висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначалось вище укладений кредитний договір та додаток № 1 до нього містять сукупну вартість кредиту, а тому рішення суду не ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

За таких обставин суд першої інстанції мав би відмовити в задоволенні зустрічного позову через безпідставність вимог відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою до скасування рішення суду з постановленням нового по суті позовних вимог позивача та відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Звернути стягнення на Предмет іпотеки за Іпотечним договором, який посвідчений 28.12.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 2384, а саме: житловий будинок з надвірними АДРЕСА_1, загальною площею 520,3 кв. м., та належить відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області 02 серпня 1999 року на підставі рішення виконкому цієї ж ради № 4 від 28.04.1999 року «Про оформлення права особистої власності», право власності на який зареєстроване Обухівським бюро технічної інвентаризації Київської області 02.08.1999 р. в реєстровій книзі № 1 за номером 257 та в реєстрі прав власності за номером 15483384; земельну ділянку, площею 0,390 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (0,250 га) та ведення особистого селянського господарства (0,140 га), що належить ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Московським РУ ГУ МВС України в місті Києві « 07» серпня 2001 року), що проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 28.05.1999 р. (ІИ-КВ №054466) Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області на підставі рішення виконкому цієї ж ради №1 від 27 січня 1999 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №248, для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк» код ЄДРПОУ 21570492, що знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 9а, р/р № 37392002 до за Кредитним договором № 128/2006 від « 07» вересня 2006 року в сумі 1 829 973,31 (один мільйон вісімсот двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три) гривні 31 копійка та 165 459,25 (сто шістдесят п'ять тисяч чотириста двадцять п'ять) евро 25 євроцентів, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.09.2011 року складає 1 859 761,97 (один мільйон вісімсот п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот шістдесят одна) гривня 97 копійок.

Встановити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації вказаного житлового будинку та земельної ділянки через прилюдні торги, для задоволення вимог ПАТ «Аграрний комерційний банк» в сумі 1 829 973,31 (один мільйон вісімсот двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три) гривні 31 копійка та 165 459,25 (сто шістдесят п'ять тисяч чотириста двадцять п'ять) євро 25 євроцентів, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.09.2011 року складає 1 859 761,97 (один мільйон вісімсот п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот шістдесят одна) гривня 97 копійок.

Встановити початкову ціну предмету іпотеки, вказаного

житлового будинку та земельної ділянки в сумі 4 511 382 грн. (чотири мільйони п'ятсот одинадцять тисяч триста вісімдесят дві гривні).

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Аграрний комерційний банк» 3597,85 грн. судового збору.

Рішення апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: Савченко С.І.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Фінагєєв В.О.