Вирок № 31469548, 23.05.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2013 Справа №1915/19056/2012 Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретарів Бригідир Н.Л., Мостовської І.Б.,

Присяжнюка В.В., Репетівської В.Р.

прокурорів Горохівського Б.Т., Чайки І.В.,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, неодруженого, на утриманні малолітня дитина, з неповною середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого,

за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, неодруженого, на утриманні малолітня дитина, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, раніше не судимого,

за ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В середині листопада 2010 року у підсудного ОСОБА_6, за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_5 виник злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, в кінці листопада 2010 року, о 23 годині, підсудний ОСОБА_6, за попередньою домовленістю з підсудним ОСОБА_5, використовуючи автомобіль марки «ВАЗ» модель « 21011» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_7, з метою вчинення крадіжки приїхали в с. Шляхтинці Тернопільського району Тернопільської області.

Після цього, підсудний ОСОБА_6 разом з підсудним ОСОБА_5 підійшли до складського приміщення, що належить ОСОБА_8 та знаходиться по АДРЕСА_3, де через віконний отвір проникли в середину вказаного приміщення, звідки таємно викрали чотири автомобільних зимових шини Р-15, що були у користуванні, вартістю 200 гривень за 1 одиницю на загальну суму 800 гривень, автомобільний гідравлічний домкрат вантажопідйомністю 3 тонни, вартістю 180 гривень та вісім автомобільних амортизаторів марки «Каяба», вартістю 170 гривень за 1 одиницю, загальною вартістю 1360 гривень, після чого викрадене завантажили в автомобіль ОСОБА_7 та з місця скоєння злочину зникли. Своїми діями підсудний ОСОБА_5 та підсудний ОСОБА_6, які виразилися у таємному викраденні майна належного ОСОБА_8, спричинили матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 2340 гривень.

Крім цього, підсудний ОСОБА_5 16 липня 2012 року о 05 годині, користуючись послугами таксі, приїхав з м. Тернопіль до зупинки, розташованої біля автомобільного мосту автодороги «Скалат - Тернопіль» зі сторони м. Тернопіль у межах населеного пункту с. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, де заховався неподалік мосту в кущових насадженнях, завідомо знаючи, що в цей період часу повз нього буде проходити ОСОБА_10, з якою він мав намір поговорити. Побачивши ОСОБА_10, яка виходила з-під мосту на автодорогу, підсудний ОСОБА_5 запропонував останній поговорити з ним, на що ОСОБА_10, ігноруючи звернення підсудного ОСОБА_5, направилася далі до зупинки, де її мав забрати автобус з метою перевезення на робоче місце у ТзОВ «СЕ-Бортнеце Україна», що в м. Тернополі. Після того як ОСОБА_10 відмовила підсудному ОСОБА_5 на пропозицію поговорити, у останнього, який був обурений поведінкою потерпілої, виник злочинний умисел направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10

Реалізовуючи свій злочинний умисел, підсудний ОСОБА_5, 16 липня 2012 року о 05 годині, перебуваючи на шосе біля автомобільного мосту автодороги «Скалат - Тернопіль» зі сторони м. Тернопіль у межах населеного пункту с. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, на ґрунті ревнощів, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_10, наблизився до останньої, та зловивши потерпілу за одяг, кинув її на асфальтовану поверхню дороги. Продовжуючи дії, направленні на доведення свого умислу до кінця, підсудний ОСОБА_5, нахилившись до голови потерпілої, яка в той час намагалася підвестись із поверхні дороги, витягнув із кишені штанів небезпечну бритву та умисно наніс нею удар в ділянку правої сторони шиї ОСОБА_10 Після нанесеного удару підсудний ОСОБА_5, вважаючи, що заподіяв потерпілій ОСОБА_10 смерть, з метою втечі з місця скоєння злочину, побіг в сторону м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області, де з автомобільного мосту викинув небезпечну бритву, якою наносив удар.

В результаті умисних дій підсудного ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_10 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рани передньої та правої бокової поверхні шиї з пошкодженням правих зовнішньої і внутрішньої яремних та задньої нижньощелепної вен, що супроводжувались гіповолемічним шоком III ст. та постгеморагічною анемією, пов'язаними із зменшенням загального об'єму циркулюючої крові внаслідок зовнішньої кровотечі, яка за ступенем тяжкості належить до тяжких тілесних ушкоджень.

Однак, незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_5, з метою закінчення злочину, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме для умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_10, остання не померла і злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю та пояснив, що в листопаді 2010 року, точної дати не пригадує, він працював на фірмі «Ітака», що по вул. Збаразькій в м.Тернополі. Дана фірма займається встановленням опалення та сантехніки. Коли він знаходився в с.Шляхтинці Тернопільського району на об'єкті, а саме, монтував глибинний насос, то на одному з господарств, точної адреси не пам'ятає, до нього підійшов власник вказаного господарства та попросив його поїхати з ним та допомогти загрузити вікно у його автомобіль. На його пропозицію він погодився і вони поїхали на територію колишнього колгоспу в с.Шляхтинці. Коли вони під'їхали до однієї з колишніх стаєнь, на скільки він зрозумів, то там виготовляли металопластикові вікна, то почекавши декілька хвилин їм винесли вікно і він з чоловіком, у якого того дня виконував роботи загрузили вказане вікно в його автомобіль та поїхали до нього додому, де він продовжив виконувати там свою роботу. В той момент коли вони чекали біля стайні на вікно, то він побачив біля приміщення сусідньої стайні багато людей, а також туди заганяли якийсь автомобіль. Це його зацікавило і вирішив якось пізніше поїхати туди та подивитьсь чи можна звідти щось викрасти. Через декілька днів, в середині листопада 2010 року, коли він перебував в м.Скалат Підволочиського району, то зустрівся з своїм товаришем ОСОБА_5 та в ході розмови розповів йому, що в с.Шляхтинці Тернопільського району, він бачив склад, і що на його думку там можуть бути якісь цінні речі, які можна викрасти. Тоді вони разом вирішили поїхати на вказане місце і вчинити звідти крадіжку. Через 3-4 дні після цього, близько 23 години, він зустрівся з ОСОБА_5 та домовились, що саме цього дня поїдуть в с.Шляхтинці, щоб вчинити крадіжку. В зв'язку з тим, що у них не було свого автомобіля, то він зателефонував до свого товариша ОСОБА_7, у якого є автомобіль та запитав його чи зможе він завезти його в м. Тернопіль для того, щоб забрати звідти свої речі. На його пропозицію ОСОБА_7 погодився, і він сказав йому, що заправить його автомобіль паливом. Через декілька хвилин ОСОБА_7 під'їхав на обумовлене місце, що в м.Скалат, після чого він разом з ОСОБА_5 сіли в автомобіль до ОСОБА_7, марки ВАЗ 21011 та поїхали в напрямку до м.Тернополя. По дорозі він пояснив ОСОБА_7, що потрібно під'їхати в одне з сіл, що поблизу м.Тернополя, оскільки він там залишив свої речі, які саме йому не розповідав. Вказуючи ОСОБА_7 дорогу, вони під'їхали неподалік до території колишнього колгоспу в с.Шляхтинці Тернопільського району, де він сказав йому почекати, а сам разом з ОСОБА_5 вийшли з автомобіля та пішли до вищевказаної стайні, з якої мали намір вчинити крадіжку. Підійшовши до вказаного приміщення, він підсадив ОСОБА_5, який переліз через віконний отвір в середину приміщення. На той час вікна там не було і даний отвір знаходився з передньої сторони стайні над вхідними дверями. Коли ОСОБА_5 переліз всередину, то поставив йому драбину, яку там знайшов. Потім він також через віконний отвір потрапив в середину даного приміщення. Коли вони знаходились всередині, то почали роздивлятись та шукати речі, які б можна було викрасти. Там вони побачили три автомобілі іноземного виробництва, один з яких був марки «Мазда». До даних автомобілів вони не підходили, а побачили поблизу них чотири автомобільні шини, якої марки не пам'ятає, радіусом 15, а також вісім автомобільних амортизаторів різної довжини, які були в паперових коробках. Також вони побачили там металевий автомобільний домкрат (оранжевого чи червоного кольору). Після цього вони вирішили вказані речі викрасти і ОСОБА_5 переліз на вулицю, а він подавав йому вказані шини, амортизатори та домкрат. Після цього він також переліз на вулицю і вони разом понесли викрадені речі до автомобіля ОСОБА_7, де поскладали в багажник та салон його автомобіля. Далі вони повернулись ще раз та забрали решту речей, які викрали та поскладали в автомобіль ОСОБА_7 Після цього вони поїхали в м.Скалат, розгрузили викрадені речі у нього вдома і розійшлися. Через декілька днів він знайшов у газеті оголошення про те, що чоловік купить автомобільні шини різних розмірів. Після цього він зателефонував на вказаний номер і домовився з даним чоловіком про те, що продасть йому 4 колеса та домкрат. Наступного дня в п'ятницю, дати не пам'ятає, він зустрів свого знайомого на ім'я ОСОБА_19, прізвища та місця його проживання не знає і попросив його завезти колеса до м.Тернополя, на що останній погодився і відвіз його на авторинок, де він вигрузив звідти колеса та домкрат і продав чоловіку, з яким домовився по оголошенні. За 4 колеса та домкрат він отримав 1000 гривень. В подальшому викрадені амортизатори він продав на металобрухт невідомим людям, які купляли металобрухт. В подальшому, отримані гроші за продаж викрадених речей, він передав ОСОБА_5 в сумі 350 грн., а решта витратив на власні потреби. Заподіяну шкоду потерпілому ОСОБА_8 він особисто відшкодував в повному обсязі на досудовому слідстві.

Крім цього, підсудний ОСОБА_6 стверджує, що перед вчиненням крадіжки попередньо домовився з підсудним ОСОБА_5, а ОСОБА_7 нічого не повідомляли лише сказали, що викрадені речі належать ОСОБА_6

У вчиненому підсудний ОСОБА_6 щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та показав, що в середині листопада 2010 року він поїхав разом з підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в с.Шляхтинці Тернопільського району. Коли вони приїхали, то зупинились неподалік території колишнього колгоспу в с.Шляхтинці Тернопільського району. Далі він та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, а ОСОБА_7 залишився в салоні. Потім ОСОБА_6 направився в сторону будівлі, а він залишився біля автомобіля, розмовляючи по мобільному телефоні. Через 30 хвилин повернувся ОСОБА_6 та попросив його допомогти перенести якісь речі в машину, зокрема колеса, домкрат, амортизатори. Вказані речі знаходились на території колишнього колгоспу в с.Шляхтинці Тернопільського району, а саме, на дворі біля якоїсь будівлі. В приміщення вказаної будівлі він не заходив. Кому належать речі, які він допомагав занести до автомобіля ОСОБА_7 він у ОСОБА_6 не з'ясовував, оскільки його це не цікавило. Після того, коли вони перенесли зазначені речі в автомобіль ОСОБА_7, то перевезли їх до місця проживання ОСОБА_6 в м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області. Попередньої домовленості на вчинення крадіжки у нього з ОСОБА_6 не було. Про те, що він допомагав ОСОБА_6 переносити речі, що були викрадені останнім він не знав. Просить виправдати його за епізодом таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_8

Щодо пред'явленого обвинувачення за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, підсудний ОСОБА_5 своєї вини не визнав та показав, що 15.07.2012 року зателефонував до ОСОБА_10, з якою перебував у дружніх відносинах. Проте, під час телефонної розмови вони посварилися, так як ОСОБА_10 не хотіла з ним спілкуватись. Після цього він вирішив поїхати до свого товариша ОСОБА_11, що проживає в м. Тернопіль для того, щоб вжити з ним алкогольні напої. Приїхавши до ОСОБА_11, який проживає в м. Тернополі, вони придбали в магазині по пляшці ємністю 0,5 л. слбоалкогольного напою «Рево» та по 1 л. пива, які в подальшому почали розпивати за місцем проживання ОСОБА_11 Під час розпивання пива вони спілкувалися та грали в карти. Через якийсь час він в квартирі ОСОБА_11 за допомогою комп'ютера зайшов на сторінку соціальної мережі, що належить ОСОБА_10, де побачив переписку останньої з невідомими йому особами. Даний факт його обурив, та з метою з'ясування даних обставин він наступного дня, а саме, 16 липня 2012 року близько 04 год. поїхав в с. Дичків Тернопільського району Тернопільської області для того, щоб на зупинці, де ОСОБА_10 сідає на маршрутку поговорити з останньою. Для цього він скористався послугами таксі, водієм якого був його знайомий ОСОБА_12, і вже близько 04 год. 30 хв. був неподалік зупинки, куди мала прийти ОСОБА_10 Через деякий час, близько 05 години ранку, він помітив як по дорозі йде ОСОБА_10 із сестрою, які наближатися до нього. Пройшовши повз нього, ОСОБА_10, нічого не сказавши, пройшла далі в сторону до зупинки. Після цього, він звернувся до ОСОБА_10 з проханням поговорити з ним, і щоб вона підійшла до нього, на що остання взагалі ніяк не відреагувала. Побачивши, що ОСОБА_10 не йде до нього і не бажає з ним спілкуватися, він обурився і підійшовши ближче до ОСОБА_10, зловив її ззаду за кофту та шарпнув таким чином, що вона впала на землю. Побачивши це, сестра ОСОБА_10 -ОСОБА_13 почала кричати до нього, а ОСОБА_10 в той час намагалася підвестися із землі. Помітивши, що ОСОБА_10 піднімається із землі і хоче йти від нього, не бажаючи з ним говорити, він знову зловив її за ліву руку і шарпнув її в свій бік, від чого вона знову впала на землю. Коли він потягнув її за руку своєю правою рукою, то вона впала на землю. Далі він хотів допомогти їй підвестись, при цьому у своїй правій руці тримав ключі, у зв'язці яких був ніж типу брелока. В цей час, коли він піднімав потерпілу ОСОБА_10, з необережності, зробив поріз вказаним ножем типу брелока в ділянці шиї потерпілої. Самих подробиць, як відбувся поріз на шиї потерпілої та чи наносив він їй удар в область шиї ножем він не пригадує. Коли він побачив, що на тілі ОСОБА_10 почала текти сильно кров, то сильно перелякався і побіг з того місця в напрямку м. Скалат, де з мосту викинув ніж в кущові насадження.

Просить суд, по епізоду обвинувачення його за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України перекваліфікувати на ч.1 ст.121 КК України, оскільки прямого умислу у нього на вбивство потерпілої ОСОБА_10 не було.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 на суму 30000 грн. визнав повністю, а також зазначив, що в ході судового слідства частково відшкодував його в розмірі 3000 грн. З цих підстав, просить задовольнити його на суму 27000 грн.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_6 та незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, їх винність підтверджується такими доказами.

За епізодом таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 в середині листопада 2010 року, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у приміщення.

Показаннями, допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8, який показав, що в 2009 році він викупив у пайовиків колишнього колгоспу с. Шляхтинці Тернопільського району Тернопільської області стайню для вирощування свиней, що знаходиться по АДРЕСА_3. У вказаному приміщенні він мав намір зробити склад для автомобільних запчастин та відразу після купівлі він почав проводити там ремонтно-бідівельні роботи, які тривали близько 1,5 року. Літом 2010 року, коли у вищевказаному приміщенні він вже вмонтував двері та вікна на першому поверсі, то завіз у приміщення складу деякі свої речі, а саме чотири зимових автомобільних шини радіусом 15, марки «Фулда», які були у використанні один сезон, вісім автомобільних амортизаторів в коробках марки «Каяба», до автомобілів марки «Део», автомобільний домкрат, вантажопідйомністю 3 тонни, а також інші речі. В кінці листопада 2010 року коли він приїхав у вказане приміщення складу, то виявив там відсутність вищевказаних чотирьох автомобільних шин, восьми амортизаторів та автомобільного домкрата. Коли він оглянув вікна та двері даного приміщенні то вони всі були у справному стані та не пошкоджені. На даний час він вже змінив планування у вказаному приміщенні, зокрема добудував деякі стіни та зробив кімнати, а на час виявлення ним крадіжки, вказаних змін ще не було і над вхідними дверми у приміщення був віконний отвір, на якому вікна ще не було. Коли він виявив крадіжку то спочатку в міліцію не звертався, оскільки був зайнятий своїми справами, а на даний час вирішив звернутись із заявою про крадіжку.

Також, потерпілий ОСОБА_8 вказав, що крадіжку зі складського приміщення, яке належить йому одна людина фізично не змогла б, оскільки віконний отвір, через який було викрадено його майно знаходиться на висоті другого поверху. Таким чином, без допомоги сторонньої особи проникнути та винести викрадені речі, які є тяжкими, одній людині не можливо.

Щодо збитків, завданих злочином, то потерпілий заявив, що шкода йому відшкодована ОСОБА_6 в повному обсязі, до підсудних жодних претензій матеріального чи морального характеру не має.

Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14, який показав, що в середині листопада 2010 року, до нього на мобільний телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_6 та запитав його, чи зможе він відвезти його до м. Тернополя, для того, щоб він забрав звідти свої речі. На його пропозицію він погодився, і сказав якщо він заправить його автомобіль, то він зможе його завезти. Тоді він під'їхав у домовлене місце, а саме в центр м. Скалат, де на нього вже чекав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Тоді вони сіли в його автомобіль і вони поїхали на АЗС, що неподалік м. Скалат, де ОСОБА_6 заправив його автомобіль на 100 гривень і вони поїхали в м. Тернопіль. По дорозі до м. Тернополя ОСОБА_6 сказав йому, що він має забрати свої речі в селі, що поблизу Тернополя, на що він погодився і він вказував йому дорогу куди їхати, однак назву села не повідомляв. Тоді, приїхавши в Тернопіль, вони поїхали в сторону м. Збаража, де проїхавши пост ДАІ через 1-2 кілометри повернули з центральної дороги на ліво та в'їхали у якесь село. На початку села вони повернули на ліво і їхали польовою дорогою. Проїхавши декілька метрів, ОСОБА_6 сказав йому зупинитись біля старої колгоспної заправки, що він і зробив. Тоді ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 вийшли з автомобіля і ОСОБА_6 сказав йому почекати 20-30 хвилин. Через ЗО хвилин до автомобіля прийшов ОСОБА_6 з ОСОБА_5, і ОСОБА_6 взяв у нього ключі для того, щоб відчинити багажник, після чого поклав туди якісь коробки. Тоді вони пішли ще раз і повернулись через 2-3 хвилини та принесли з собою чотири автомобільних шини та поклали.їх в салон автомобіля. Тоді він сказав ОСОБА_6, щоб він поклав вказані шини у багажник, однак він сказав що там вже є амортизатори та домкрат і вони туди не вмістяться. Після цього вони поїхали в м.Скалат до ОСОБА_6 додому, де вони разом розгрузили колеса та вказані коробки і він після того поїхав додому.

Даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 06.08.2012 року, де зафіксовано обстановку на місці події, а саме, в складському приміщенні, що в с. Шляхтинці Тернопільського району Тернопільської області.

(т.1_а.с. 99-101);

Даними, які містяться в протоколі очної ставки між підозрюваним ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 від 14.09.2012 року, де ОСОБА_5 відмовився давати показання, а ОСОБА_6 повністю підтвердив дані раніше показання і вказав на ОСОБА_5 як на особу, з якою він вчиняв крадіжку майна.

(т.1_а.с. 176-177);

Даними, які містяться в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 07.09.2012 року за участю підозрюваного ОСОБА_6, згідно якого останній повністю підтвердив дані ним раніше показання і відтворив обставини вчиненого ним злочину.

(т.1_а.с.205-213).

При проведенні відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_6 в подробицях і деталях розказав і показав, як він вчинив крадіжку за попередньою домовленістю з ОСОБА_5, вказавши на роль кожного у вчиненні злочину.

Не дивлячись на твердження підсудного ОСОБА_5 про те, що інкримінованого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України він не вчиняв, суд, об'єктивно оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. В цьому суд переконали слідуючі докази, зокрема, показання підсудного ОСОБА_6, який як в судовому засіданні, так і протягом усього досудового слідства вказував про те, що крадіжку вчинив за попередньою домовленістю разом з ОСОБА_5 При цьому, дані показання підсудного ОСОБА_6 стосовно тих обставин, як він за домовленістю з підсудним ОСОБА_5 вчинили крадіжку повністю узгоджуються між собою з показаннями потерпілого ОСОБА_8, який заперечив факт проникнення в складське приміщення однією людиною, а також показаннями свідка ОСОБА_7, який вказав, що підсудні вдвох переносили викрадені речі, а тому не викликають сумніву щодо їх правдивості. Крім того, характер поведінки підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перед вчиненням злочину, коли вони за домовленістю зустрілися близько 23 години в м.Скалаті Підволочиського району Тернопільської області, переїхали автомобілем в с.Шляхтинці Тернопільського району Тернопільської області, не заїжджаючи на територію складського приміщення, вийшли з автомобіля неподалік та проникли у вказане приміщення через віконний отвір за відсутності власника, свідчить про послідовність та узгодженість дій підсудних, що підтверджує висновок суду про наявність домовленості між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо вчинення злочину.

За епізодом закінченого замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_10

Показаннями, допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_10, яка показала, що 16 липня 2012 року близько 05 год. ранку її батько ОСОБА_15, за допомогою мотоцикла типу «муравей», що є у його власності, вивіз її та її двоюрідну сестру ОСОБА_13 до автодорожнього мосту, що в смт. В.Бірки Тернопільського району Тернопільської області на автодорозі «Тернопіль-Скалат», оскільки біля того мосту на зупинці їх кожен раз забирає службовий автобус на роботу. Оскільки дорога до того мосту з їхнього села йде паралельно залізничній колії і проходить під мостом, то батько зупинився там під мостом, а на міст вони з сестрою пішли самі. Піднімалися вони на міст з лівої його сторони, а саме з сторони, що ближче до смт. В.Бірки в напрямку м. Скалат, оскільки в протилежному напрямку нема стежки, по якій можна вийти на міст. її сестра ОСОБА_13 пішла вперед і швидше за неї вийшла на асфальтовану дорогу, а вона піднімалася позаду неї. Коли вона вийшла на шосе автодороги, то ліворуч від неї, в кущових насадженнях, вона помітила ОСОБА_5. Побачивши його, вона одразу зрозуміла, що він чекав на неї. Після того вона продовжила рухатися до зупинки, і коли вже вийшла на асфальтовану дорогу, то ОСОБА_5 сказав їй, щоб вона йшла з ним. Після цього ОСОБА_5 побачила її сестра і звернувшись до нього, сказала, щоб він їх не чіпав, оскільки їм треба їхати на роботу. Вона точно не пам'ятає, але перед тим він ніби зловив її за руку і не давав їй йти, саме тому сестра почала йому казати, щоб він відпустив її. Після цього ОСОБА_5, постійно продовжуючи говорити, щоб вона йшла з ним, відштовхнув ОСОБА_13, а її, потягнувши за руку, кинув на асфальтовану поверхню дороги. Вона впала на дорогу обличчям до землі, після чого намагалася піднятися і втекти. В цей час вона почала кричати. її сестра, побачивши, що діється і що її батько від'їжджає від мосту, також почала кричати і почала кликати її батька, щоб він повернувся. ОСОБА_5, почувши їхній крик і побачивши, що її батько повертається, зловив її, коли вона намагалася піднятися, за праву руку та за волосся на голові та почав тягнути в сторону м. Скалат Підволочиського району. Вона продовжувала дуже сильно кричати, що привернуло увагу інших людей, які також йшли на зупинку, проте ніхто не намагався допомогти. Коли ОСОБА_5 побачив її батька, який вже встиг вийти на міст, то нагнувся над нею таким чином, що її голова була між його колінами, і перерізав їй горло небезпечною бритвою. Дану бритву він завжди носив з собою, оскільки її вона неодноразово бачила в нього. Після цього вона лишилася лежати на землі і не побачила, в яку сторону він побіг.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 уточнила заявлений нею цивільний позов та просить суд задовольнити його в розмірі 27000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки підсудним відшкодовано їй 3000 грн. Обгрунтовуючі свої позовні вимоги, потерпіла вказала, що перенесла душевні страждання, які виразились у фізичному болі, погіршенні стану її здоров'я та зверненням у зв'язку з цим за медичною допомогою, що позбавило її протягом тривалого часу можливості вести активний спосіб життя.

Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, яка показала, що 16 липня 2012 року біля 4.50 год. вона з ОСОБА_10 збиралися йти на 6.00 год. на роботу, тому остання попросила свого батька ОСОБА_15 відвезти їх мотоциклом до мосту, до автобуса. Приїхавши біля мосту, ми з ОСОБА_10 направилися до місця, де приїжджає службовий автобус. Щоб вийти на зупинку автобуса їм потрібно було піднятися стежкою із автодороги «Дичків-В.Бірки» на міст, де проходила автодорога «Скалат-Тернопіль». Коли вони піднялися на міст вона оглядалася та на ньому та під ним нікого не було. Вже, перебуваючи на обочині дороги вона побачила, як звідкись ззаду до них підійшов швидким темпом ОСОБА_5, звідки він там взявся їй невідомо. Спочатку ОСОБА_5, підійшовши до ОСОБА_10, схопив її рукою за праву руку та сказав йти з ним, на що вона не хотіла йти з ним, впиралася, і тоді він потягнув її за руку силою, від чого ОСОБА_10 впала на обочину дороги, лицем до низу. В цей момент вона стояла позаду них в стороні (ОСОБА_10 лежала ногами в її сторону) та бачила як ОСОБА_5 звідкись витягнув предмет, схожий на ніж з вузьким лезом, який тримав у своїй правій руці. Лівою рукою він схопив її за волосся та припідняв голову, закинувши її назад, а правою рукою, в якій він тримав предмет, схожий на ніж, вдарив її по шиї з правої сторони. Вона стояла від нього на відстані біля 5-6 метрів та бачила все на свої очі. Над ОСОБА_10 в момент перерізання їй шиї невідомим предметом він стояв в такому положенні, що обидві його ноги знаходилися по обидві сторони від тулуба. Відразу після того, як він порізав ОСОБА_10 шию, ОСОБА_5 побіг в протилежному від неї напрямку, тобто в сторону м. Скалат Підволочиського району. Після цього вона, побачивши кров, стала викликати швидку допомогу та кликати батька ОСОБА_10 на допомогу, оскільки він ще не далеко від'їхав. Через кілька хвилин прибіг батько ОСОБА_10 та своєю рукою перетискав шию в місці порізу, стримуючи при цьому кров. В подальшому карета швидкою допомоги забрала ОСОБА_10 в лікарню.

Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15, який показав, що 16 липня 2012 року біля 4.50 год. його донька ОСОБА_10 з сестрою збиралися йти на 6.00 год. на роботу та вони попросили його відвезти їх мотоциклом до мосту, до автобуса. Приїхавши біля мосту, вони направилися до місця, де приїжджає службовий автобус, а він поїхав додому. Через кілька хвилин, від'їхавши біля 200 метрів від мосту, він почув, що хтось кричить. Оглянувшись, він побачив, що на мості стоїть ОСОБА_13, та махаючи йому руками, кликала на допомогу. Повернувшись, він побачив, що його дочка ОСОБА_10 лежить на лівому боці на обочині проїжджої частини дороги, а з шиї з правої сторони текла кров. Кровотеча була сильною. Тоді він дізнавшись, що ОСОБА_13 вже викликала швидку допомогу, перетиснув рану своєю рукою, щоб зменшити кровотечу та став очікувати медиків. По приїзду карети швидкої допомоги дочку госпіталізували в обласну лікарню.

Ще до того як він прибіг на місце і виявив свою дочку з порізом на шиї, він бачив як з місця події в сторону м. Скалат втікає чоловік, одягнений в усе чорне. Його він бачив тільки зі спини, тому не може сказати хто це був та описати його також. ОСОБА_5 він не бачив взагалі, але зі слів ОСОБА_13 втікав саме він, та шию його дочці пошкодив також він невідомим предметом схожим на ніж.

Зі слів ОСОБА_13 йому стало відомо, що коли вони вдвох піднялися на міст, до них ззаду підійшов ОСОБА_5, який хотів, щоб ОСОБА_10 пішла з ним. Коли вона стала впиратися, він сильно потягнув її до себе, в результаті чого вона впала на землю. В подальшому він підійшов ззаду неї, став ногами по обидва боки тулуба, тобто переступив її, лівою рукою відтягнув голову за волосся назад, а правою порізав їй шию невідомим предметом. Судячи з цієї розповіді ОСОБА_5 дійсно хотів позбавити життя його дочку.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_12, з яких слідує, що 16.07.2012 року він таксував в нічну пору доби. Близько 02 години 16.07.2012 року до нього зателефонував ОСОБА_5 і сказав йому, що для нього є рейс і щоб він під'їхав на Східний масив біля Збаразького кільця. Він відповів йому, що знаходиться на вул. Симоненка і йому далеко до нього їхати. Він сказав, що буде мати в його сторону рейс і одразу під'їде. Він погодився його почекати. Десь близько через 2 години, а може й і трохи більше, він точно вже не пам'ятає, він звільнився і під'їхав на Східний масив до Збаразького кільця, де біля будинку № 96 по пр. С. Бандери побачив ОСОБА_5, який стояв біля дороги. Коли він його побачив, то одразу сів в машину і попросив завезти його до мосту поблизу с. В.Бірки Тернопільського району Тернопільської області.

Коли ОСОБА_5 сів до нього в машину, то він помітив, що він одітий в темні джинсові штани і темну кофту. Завізши ОСОБА_5 до вказаного ним місця, він висадив його біля вказаного ним мосту, після чого він дав йому 20 грн. на бензин і він повернувся в м. Тернопіль далі працювати.

Під час того, як вони їхали, між ними почалася розмова і він запитав ОСОБА_5 чи він працює на ТзОВ «СЕ Бортнеце Україна», на що він сказав, що вже не працює і що він його везе до його дівчини, оскільки на тому місці він з нею має зустрітися о 04.30 год. Також він зазначив, що дуже любить свою дівчину, а її батьки проти того, щоб вони зустрічалися. Він більше нічого його не розпитував, але помітив, що поведінка його була трохи неадекватною, він був дуже емоційно збуджений, хоча п'яним не був.

(т.1_а.с. 145-147)

Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який показав, що 15 липня 2012 року о 19 год. 46 хвилин, коли він перебував за місцем свого проживання, до нього на мобільний телефон задзвонив ОСОБА_5 і повідомив йому, що він збирається їхати в м. Тернопіль та запропонував зустрітись. Він погодився, сказавши йому що він не проти зустрітися і що він буде вдома.

Того ж дня, о 20 годині 25 хвилин до нього на мобільний телефон знову зателефонував ОСОБА_5 і повідомив йому, що він вже в м. Тернополі. Зустрівшись з ним, вони вирішили випити чогось алкогольного і пішли в магазин, розташований одразу біля будинку, де придбали 2 пляшки по 0,5 л. алкогольного напою «РЕВО» та 2 пляшки пива «Опілля» ємністю 1 л.. Після цього вони пішли до нього додому, де почали спілкувати ся та розпивати придбаний напій. Десь через годину часу, коли в нихс закінчився алкогольний напій, вони з ОСОБА_5 знову пішли в магазин, де придбали 2 пляшки ємністю 1 л. пива «Опілля», після чого повернулися додому і продовжили спілкуватися та розпивати пиво. З ОСОБА_5 вониграли в карти, обговорювали дитинство, спілкувалися на різні теми, а також ОСОБА_5 йому повідомив, що близько 4 години ранку наступного дня він має їхати до своєї дівчини ОСОБА_10, яка проживає в с. Дичків Тернопільського району Тернопільської області, щоб забрати її в м. Тернопіль. Про ОСОБА_10 він мало що зміг повідомити, оскільки знав лише її через ОСОБА_5, проте ніколи з нею не спілкувався. Також в той вечір ОСОБА_5 повідомив йому, що він хоче переїхати жити в Тернопіль разом із своєю дівчиною ОСОБА_10, оскільки остання погано живе зі своїми батьками. Більше про його особисте життя та стосунки із ОСОБА_10 він нічого не розпитував.

З цією мето ОСОБА_5, коли саме, час точно він вказати не зміг, почав дзвонити до їхнього спільного товариша ОСОБА_12, який працює водієм таксі «Пілот» та просити його, щоб той завіз ОСОБА_5 до його дівчини в с. Дичків Тернопільського району. Особисто розмови він не чув, але як стало йому відомо з слів ОСОБА_5, ОСОБА_12, повідомив йому, що має багато роботи і коли звільниться, то одразу його завезе. До ОСОБА_12. ОСОБА_5 дуже багато раз телефонував, проте ОСОБА_12 все ніяк не мав можливості заїхати за ОСОБА_5

Близько 04 години 16.07.2012 року ОСОБА_5 здзвонився із ОСОБА_12, проте хто саме до кого подзвонив, він не знає, і вони домовилися , що ОСОБА_12 забере ОСОБА_5 Одразу після телефонного дзвінку ОСОБА_5 вийшов з приміщення його квартири і після того з ним він не бачився і не говорив.

Даними, які містяться у висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №481 від 09.08.2012 року, відповідно до якого: в період, який відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_5 психічними розладами чи тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, тому він міг давати звіт своїм діям та керувати ними. В даний час ОСОБА_5 психічними розладами не страждає, може давати звіт своїм діям та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує. Під час вчинення злочину ОСОБА_5 в стані фізіологічного афекту не перебував. В період, який відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_5 в стані патологічного сп'яніння не перебував.

(т.3_а.с.50-51);

Даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 16.07.2012 року, в якому зафіксовано обстановку на місці події, а саме, частини ділянки дороги «Скалат - Тернопіль» на автомобільному мості, що в с. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, та факт виявлення та вилучення слідів крові на асфальтованій поверхні дороги.

(т.1_а.с. 38-40);

Даними, які містяться у висновку експерта № 079 від 15 жовтня 2012 року судово-медичної експертизи, згідно яких потерпілій ОСОБА_10 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рани передньої та правої бокової поверхні шиї з пошкодженням правих зовнішньої і внутрішньої яремних та задньої нижньощелепної вен, що супроводжувались гіповолемічним шоком III ст. та постгеморагічною анемією, пов'язаними із зменшенням загального об'єму циркулюючої крові внаслідок зовнішньої кровотечі.

Лінійна протяжна форма рани та рубця після її загоєння, властивості останнього, посилання лікуючих лікарів на "різаний" характер рани, - вказують на те, що вона утворилась від дії гострозаточеного леза ріжучого знаряддя, найімовірніше - від леза небезпечної бритви. У механізмі утворення ушкоджень ріжучими предметами найважливіше значення має протягування леза по поверхні тіла з одночасним натискуванням травмуючого знаряддя на уражувану ділянку тіла.

Стан пораненої під час її доправлення у лікарню, кровоточивість рани, її вигляд свідчать, що ушкодження шиї ОСОБА_10 сталося незадовго до її госпіталізації на світанку 16.07.2012 р.

Рана шиї у ОСОБА_10 супроводжувалась загрозливими для життя явищами: пересіченням трьох підшкірних вен, у тому числі крупної внутрішньої яремної, зовнішньою кровотечею, розвитком гіповолемічного шоку III ст. (падіння артеріального тиску до 60/20 мм рт. ст. при пульсі 120 уд. за 1 хв), виникненням постгеморагічної анемії (зниження гемоглобіну до 60 г/л при числі еритроцитів 2,05 - 2,10x1012 та кольоровому показнику 0,8 - 0,9), а тому за ступенем тяжкості належить до тяжких тілесних ушкоджень.

Ушкодження шиї у ОСОБА_10 могло бути спричинене за обставин, на які посилається підозрюваний ОСОБА_5 під час його допиту, відтворення обстановки та обставин події від 17.07.2012 р. з демонстрацією його дій за допомогою манекена людського тіла.

(т.2_а.с. 29-42)

Як вбачається з дослідної частини вказаного висновку, довжина різаної рани в ділянці шиї потерпілої ОСОБА_10 становить близько 20 см., що на думку суду, спростовує твердження підсудного ОСОБА_5 щодо механізму заподіяння тілесного ушкодження, а саме, випадкового порізу в момент підняття потерпілої з землі. Відповідно до висновку, встановлено, що лінійна протяжна форма рани та рубця після її загоєння, вказує на те, що вона утворилась від дії гострозаточеного леза ріжучого знаряддя з протягуванням леза по поверхні тіла з одночасним натискуванням травмуючого знаряддя на уражувану ділянку тіла.

Даними, які містяться у висновку експерта № 518 від 17 липня 2012 року, згідно якого кров ОСОБА_5 відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою ABO.

(т.2_а.с. 56-57);

Даними, які містяться у висновку експерта № 529 від 18 липня 2012 року, згідно якого кров ОСОБА_10 відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою ABO.

(т.2_а.с. 64-65);

Даними, які містяться у висновку експерта № 186 від 04 жовтня 2012 року, згідно якого в речовині бурого кольору, виявленої та вилученої під час ОМП знайдено кров жіночої статті. Виявленні сліди можуть походити від жінки, для крові якої властивий антиген А системи ABO, в тому числі ОСОБА_10

(т.2_а.с. 111-113)

Даними, які містяться у висновку експерта № 187 від 21 вересня 2012 року, згідно якого виявленні на недопалку сигарети, вилученого в ході ОМП, сліди можуть походити від чоловіка (чоловіків), для крові якого (яких) властивий антиген В системи ABO, в тому числі - ОСОБА_5

(т.2_а.с. 120-123);

Протоколом допиту ОСОБА_18 в якості підозрюваного, який в присутності захисника показав, що 16.07.2012 року близько 5 год. в с.Великі Бірки Тернопільського району під час того, як потерпіла ОСОБА_10 відмовилась з ним спілкуватись, він шарпнув її за руку, від чого остання опинилась на землі. Далі у нього виник намір порізати потерпілу, щоб провчити її назавжди. Тоді він дістав із правої кишені штанів небезпечну бритву, яку попередньо взяв із собою з м.Скалату Підволочиського району, та пропхавши її між ОСОБА_10 руками, якими вона закрила лице, щосили порізав їй горло з правої сторони так, що пластмасова ручка бритви тріснула і в ОСОБА_10 із шиї почала текти кров.

(т.1_а.с.245-248);

Даними, які містяться в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 17.07.2012 року за участю підозрюваного ОСОБА_5, згідно якого останній повністю підтвердив дані ним раніше показання, у яких він визнав повністю свою вину, згідно пред'явленого обвинувачення за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України і відтворив обставини вчиненого ним злочину.

(т.1_а.с. 249-252)

Вказані показання, які підсудний ОСОБА_5 давав під час досудового слідства, у яких не заперечував своєї причетності до закінченого замаху на умисне вбивство і давав показання щодо мотивів та обставин, за яких його було вчинено повністю узгоджуються між собою, не містять суперечностей і не викликають сумнівів у їх достовірності.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні закінченого замаху на вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині, доведена повністю.

Злочинні дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.1ст.115 КК України.

Винність ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення, доведена повністю.

Його злочинні дії вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 185 КК України.

Підсудний ОСОБА_5 не заперечує того, що він наніс удар правою рукою ножем брелоком (небезпечною бритвою) в ділянку голови потерпілої ОСОБА_10, зокрема шию, але стверджує, що умислу на вбивство ОСОБА_10 у нього не було. Наніс удар потерпілій на грунті ревнощів.

Але виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема, характер, локалізація нанесеного удару, в тому числі, знаряддя злочину - небезпечною бритвою, яку заздалегідь взяв із собою, у життєво важливий орган - шию, лежачій на землі потерпілій, яка не могла чинити опір та захищатися, залишення її без надання допомоги, суд вважає, що у ОСОБА_5 був умисел на заподіяння смерті ОСОБА_10, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі підсудного.

Тому, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Враховуючи наведене, оскільки судом встановлено, що умисел підсудного ОСОБА_5 був спрямований саме на умисне вбивство потерпілої, а тому, суд не вбачає підстав для кваліфікації його дій за ч.1 ст.121 КК України.

Показання підсудного ОСОБА_5, даних в судовому засіданні, відповідно до яких останній заперечив вчинення ним закінченого замаху на вбивство та таємного викрадення чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення, суд, оцінює критично і не бере їх до уваги, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів і розцінює їх, як намагання підсудного уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини. Разом з тим, суд виходить з сукупності всіх обставин справи і бере до уваги ті з них, які переконливо свідчать про усвідомлення підсудним ОСОБА_5 суспільно-небезпечного характеру своїх дій, передбачення їх суспільно-небезпечних наслідків і бажання їх настання.

Проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів і вважає, що їх дії слід кваліфікувати:

- підсудному ОСОБА_6 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб та поєднана з проникненням у приміщення;

- підсудному ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб та поєднана з проникненням у приміщення, а також за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6, суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, конкретні обставини справи, особу винного і вважає, що підсудному слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд, враховує як обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_6, його молодий вік, стан здоров'я, а також те, що підсудний повністю визнав свою вину, у вчиненому щиросердечно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, повне відшкодування завданої шкоди, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність обставин, які б обтяжували покарання підсудного.

Аналізуючи вищенаведене, суд, прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_6 можливі без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши підсудного від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення підсудного можливе без відбування покарання.

Приймаючи рішення про звільнення підсудного ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст.75 КК України, суд, взяв до уваги те, що підсудний повністю визнав свою вину, розкаявшись у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдану шкоду.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_6 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_6, до набрання вироку законної сили, підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування - залишити без змін.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5, суд, відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, вважає за необхідне призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та запобіганню вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

При цьому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи, розмір завданої потерпілим шкоди, а також особу підсудного, який вчинив злочин вперше, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, на спеціальних обліках не перебуває, його вік та стан здоров'я і вважає, що його виправлення та перевиховання не можливі без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкцій інкримінованих злочинів, зокрема за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування при призначенні покарання, до підсудного ОСОБА_5 положень ст.ст.69, 75 КК України, судом не встановлено.

Згідно ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання підсудного є часткове відшкодування завданої шкоди, молодий вік, перебування на утриманні малолітньої дитини.

На думку суду, не знаходить свого підтвердження факт вчинення підсудним ОСОБА_5 злочину в стані алкогольного сп'яніння. Факт вживання алкоголю ОСОБА_5 16.07.2013 року заперечив підсудний в судовому засіданні. Будь-які інші докази на предмет перебування ОСОБА_5 під час вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті. Таким чином висновок органу досудового слідства щодо вчинення злочину підсудним ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння є необгрунтованим, оскільки не знайшов свого підтвердження. Тому, суд вважає, що з обвинувачення ОСОБА_5 слід виключити вказівку органу досудового слідства на обтяжуючу покарання ОСОБА_5 обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Тому, відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Остаточне покарання підсудному ОСОБА_5 слід визначити за правилами ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_5 - взяття під варту, до набрання вироку законної сили, залишити без змін.

Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_5 слід рахувати з моменту його затримання, а саме, з 17 липня 2012 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 про стягнення з підсудного ОСОБА_5 27000 грн. на відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд погоджується з доводами потерпілої ОСОБА_10, що з вини підсудного потерпілій була заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю і стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв'язку з одержанням тяжких тілесних ушкоджень, з приводу чого зверталася за медичною допомогою та була позбавлена можливості вести активний спосіб життя.

Водночас, визначаючи розмір відшкодування, суд також враховує, ставлення підсудного до скоєного, повне визнання позовних вимог потерпілої.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне відповідно до ст.23, ст.1167 ЦК України стягнути з підсудного на користь потерпілої ОСОБА_10 27000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази:

- штани з тканини чорного кольору, розмірами: довжина - 95 см, обвід пояса - 80 см., вилучені у підсудного ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- футболка з бавовняного трикотажу чорного кольору, розмірами: довжина - 64 см, ширина на рівні плечей - 38 см, довжина рукава - 16 см., вилучена у підсудного ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- кепка з тканини чорного кольору, розмірами: висота дашка - 7,5 см, висота кепки - 15 см, обвід кепки по нижньому краю близько - 52 см., вилучена у підсудного ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- кофта з ворсистого синтетичного трикотажу чорного кольору, розмірами: довжина 64 см, ширина на рівні плечей - 39 см, довжина рукава - 61 см., вилучена у підсудного ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- пара кросівок з шкіри чорного кольору на гумовій рельєфній підошві чорного кольору, розмірами: довжина підошви - 30 см, максимальна її ширина - 10 см, висота кросівка в задній частині 19 см., вилучені у підсудного ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- штани з тканини чорного кольору, розмірами: довжина - 90 см, обвід пояса - 78 см., вилучені у потерпілої ОСОБА_10 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- кофта з трикотажу чорного кольору з капюшоном, в малюнок у поперечні смуги синусоїдної форми сірого кольору, розмірами: довжина - 55 см, ширина на рівні плечей - 38 см, довжина рукава приблизно - 63 см, вилучена у потерпілої ОСОБА_10 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- футболка з трикотажу зеленого кольору, в малюнок у «горохи» чорного кольору, розмірами: довжина - 62 см, ширина на рівні плечей - 27 см, довжина рукава - 18 см., вилучена у потерпілої ОСОБА_10 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- бюстгальтер з синтетичного трикотажу світло-коричневого кольору в леопардовий малюнок різних відтінків коричневого кольору, розмірами: довжина - 66 см, висота чашечок 15 см., вилучений у потерпілої ОСОБА_10 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- пара жіночих босоніжок з шкіри чорного кольору та декоративними елементами квадратної форми із дзеркальною поверхнею, вилучена у потерпілої ОСОБА_10 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- недопалок сигарети з фабричним маркуванням «KENT HD SPEСTRA», довжиною 7,5 см., вилучений в ході проведення огляду місця події - знищити, після набрання вироком законної сили;

- фрагмент сріблястого паперу, розмірами 7,5x3,5 см., вилучений в ході проведення огляду місця події - знищити, після набрання вироком законної сили;

- небезпечна бритва для гоління фабричного виробництва, має 15 см довжини у складеному стані і 23 см довжини у розкладеному стані, рухомий шарнірний тип кріплення клинка з ручкою у передньому кінці, вилучена в ході санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- ніж кухонний напівкустарного виробництва, загальною довжиною 24,2 см. Держак ножа перемотаний ізоляційною стрічкою синього та чорного кольорів, має 11,8 см довжини по спинці, 2,6-3 см ширини, до 1,2 см товщини, вилучений в ході санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- ніж кухонний, фабричного виробництва, загальною довжиною 21,3 см. Держак ножа з литої непрозорої пластмаси чорного кольору, який кріпиться до хвостовика клинка за допомогою трьох металевих сріблястих клепок, має 9,7 см довжини, 1,5-2,1 см ширини, 1 см товщини, вилучений в ході санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- зимова куртка з водонепроникної синтетичної тканини, розмірами: довжина - 65 см, ширина на рівні плечей - 50 см, довжина рукава - 65 см, вилучена в ході санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- мобільний телефон марки «РНІLIPS 960», вилучений в ході санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, здані на зберігання до камери схову речових доказів Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області - передати підсудному ОСОБА_5, після набрання вироку законної сили.

Судові витрати за проведення експертизи холодної зброї № 1-1440/12 від 08 жовтня 2012 року в розмірі 294 грн. (двісті дев'яносто чотири гривні) стягнути з підсудного ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код: 24524727, банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463).

Судові витрати за проведення експертизи холодної зброї № 1-1438/12 від 05 жовтня 2012 року в розмірі 294 грн. (двісті дев'яносто чотири гривні) стягнути з підсудного ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код: 24524727, банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463).

Судові витрати за проведення експертизи холодної зброї № 1-1439/12 від 08 жовтня 2012 року в розмірі 294 грн. (двісті дев'яносто чотири гривні) стягнути з підсудного ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код: 24524727, банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463).

Судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 2-1628/12 від 10 вересня 2012 року в розмірі 588,48 грн. (п'ятсот вісімдесят вісім гривень 48 коп.) стягнути з підсудного ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код: 24524727, банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463).

Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6-579/12 від 10 жовтня 2012 року в розмірі 343 грн. (триста сорок три гривні) стягнути з підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях по 171,50 грн. (сто сімдесят одна гривня п'ятдесят копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код: 24524727, банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України (в редакції 1960 року) та п.11 Розділу ХІ перехідних положень КПК України в редакції Закону від 13 квітня 2012 року №4651-VI, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Відповідно до вимог ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, залишити попередній - взяття під варту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 17 липня 2012 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задовольнити частково, стягнувши із засудженого ОСОБА_5 у користь потерпілої ОСОБА_10 в рахунок відшкодування моральної шкоди гроші в сумі 27000 грн. (двадцять сім тисяч гривень).

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.

Зобов`язати засудженого ОСОБА_6, відповідно до ст.76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

До набрання вироком законної сили, обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування - залишити без змін.

Речові докази:

- штани з тканини чорного кольору, розмірами: довжина - 95 см, обвід пояса - 80 см., вилучені у підсудного ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- футболка з бавовняного трикотажу чорного кольору, розмірами: довжина - 64 см, ширина на рівні плечей - 38 см, довжина рукава - 16 см., вилучена у підсудного ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- кепка з тканини чорного кольору, розмірами: висота дашка - 7,5 см, висота кепки - 15 см, обвід кепки по нижньому краю близько - 52 см., вилучена у підсудного ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- кофта з ворсистого синтетичного трикотажу чорного кольору, розмірами: довжина 64 см, ширина на рівні плечей - 39 см, довжина рукава - 61 см., вилучена у підсудного ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- пара кросівок з шкіри чорного кольору на гумовій рельєфній підошві чорного кольору, розмірами: довжина підошви - 30 см, максимальна її ширина - 10 см, висота кросівка в задній частині 19 см., вилучені у підсудного ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- штани з тканини чорного кольору, розмірами: довжина - 90 см, обвід пояса - 78 см., вилучені у потерпілої ОСОБА_10 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- кофта з трикотажу чорного кольору з капюшоном, в малюнок у поперечні смуги синусоїдної форми сірого кольору, розмірами: довжина - 55 см, ширина на рівні плечей - 38 см, довжина рукава приблизно - 63 см, вилучена у потерпілої ОСОБА_10 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- футболка з трикотажу зеленого кольору, в малюнок у «горохи» чорного кольору, розмірами: довжина - 62 см, ширина на рівні плечей - 27 см, довжина рукава - 18 см., вилучена у потерпілої ОСОБА_10 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- бюстгальтер з синтетичного трикотажу світло-коричневого кольору в леопардовий малюнок різних відтінків коричневого кольору, розмірами: довжина - 66 см, висота чашечок 15 см., вилучений у потерпілої ОСОБА_10 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- пара жіночих босоніжок з шкіри чорного кольору та декоративними елементами квадратної форми із дзеркальною поверхнею, вилучена у потерпілої ОСОБА_10 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- недопалок сигарети з фабричним маркуванням «KENT HD SPEСTRA», довжиною 7,5 см., вилучений в ході проведення огляду місця події - знищити, після набрання вироком законної сили;

- фрагмент сріблястого паперу, розмірами 7,5x3,5 см., вилучений в ході проведення огляду місця події - знищити, після набрання вироком законної сили;

- небезпечна бритва для гоління фабричного виробництва, має 15 см довжини у складеному стані і 23 см довжини у розкладеному стані, рухомий шарнірний тип кріплення клинка з ручкою у передньому кінці, вилучена в ході санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- ніж кухонний напівкустарного виробництва, загальною довжиною 24,2 см. Держак ножа перемотаний ізоляційною стрічкою синього та чорного кольорів, має 11,8 см довжини по спинці, 2,6-3 см ширини, до 1,2 см товщини, вилучений в ході санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- ніж кухонний, фабричного виробництва, загальною довжиною 21,3 см. Держак ножа з литої непрозорої пластмаси чорного кольору, який кріпиться до хвостовика клинка за допомогою трьох металевих сріблястих клепок, має 9,7 см довжини, 1,5-2,1 см ширини, 1 см товщини, вилучений в ході санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- зимова куртка з водонепроникної синтетичної тканини, розмірами: довжина - 65 см, ширина на рівні плечей - 50 см, довжина рукава - 65 см, вилучена в ході санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 - знищити, після набрання вироком законної сили;

- мобільний телефон марки «РНІLIPS 960», вилучений в ході санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, здані на зберігання до камери схову речових доказів Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області - передати підсудному ОСОБА_5, після набрання вироку законної сили.

Судові витрати за проведення експертизи холодної зброї № 1-1440/12 від 08 жовтня 2012 року в розмірі 294 грн. (двісті дев'яносто чотири гривні) стягнути з підсудного ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код: 24524727, банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463).

Судові витрати за проведення експертизи холодної зброї № 1-1438/12 від 05 жовтня 2012 року в розмірі 294 грн. (двісті дев'яносто чотири гривні) стягнути з підсудного ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код: 24524727, банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463).

Судові витрати за проведення експертизи холодної зброї № 1-1439/12 від 08 жовтня 2012 року в розмірі 294 грн. (двісті дев'яносто чотири гривні) стягнути з підсудного ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код: 24524727, банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463).

Судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 2-1628/12 від 10 вересня 2012 року в розмірі 588,48 грн. (п'ятсот вісімдесят вісім гривень 48 коп.) стягнути з підсудного ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код: 24524727, банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463).

Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6-579/12 від 10 жовтня 2012 року в розмірі 343 грн. (триста сорок три гривні) стягнути з підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях по 171,50 грн. (сто сімдесят одна гривня п'ятдесят копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код: 24524727, банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463).

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий Ломакін В.Є.