Ухвала суду № 3146791, 04.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа:  №  22-а-9838/08                                      Головуючий у І інстанції: Дорошенко М.В.

                                                                                                        Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

04 лютого 2009 року                                                                                                           м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді                                     Усенка В.Г.   

суддів:                                                           Малиніна В.В.

Романчук О.М.                  

при секретарі                                                Літоміній Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» на постанову Господарського суду Черкаської області від 05 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» до державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області про визнання не чинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою господарського суду Черкаської області від 05 листопада 2007 року (далі оскаржувана постанова) в задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» (далі – позивач) - відмовлено повністю. (а.с.82-86)

В апеляційній скарзі відкрите акціонерне товариство «Христинівський молокозавод» просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, а державне мито компенсувати з Державного бюджету України. (а.с. 91-93)

В судове засідання представник відповідача не з’явився, причини неявки суду  невідомі, про дату, час та місце слухання справи був  повідомлені  належним  чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суду апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 вересня 1999 р. Христинівською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація позивача, як юридичної особи.

15 жовтня 1999 року позивач був взятим відповідачем на податковий облік, а 18.10.1999 р. зареєстрований, як платник податку на додану вартість.

У грудні 2006 року відповідачем була проведена виїзна позапланова документальна перевірка достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року.

За результатами цієї перевірки був складений Акт від 11.12.2006 р. № 29/23-01/00451725.

Перевіркою було встановлено наступне:

- позивач є переробним підприємством, на яке поширюється дія пп. 7.4.1 п. 7.7 ст. 7 і п. 11.21 ст. 11 Закону №168/97-ВР та Порядку №805, тому він подавав до податкової інспекції дві податкові декларації з податку на додану вартість: загальну, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (далі - бюджетна декларація), і окрему, за якою цей податок спрямовується на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними позивачу молоко (далі -дотаційна декларація);

- у поданій позивачем відповідачу бюджетній декларації за серпень 2006 року позивач у складі податкового кредиту відобразив 468520 грн., у тому числі: 111361 грн. по рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою», і 357159грн. по рядку 16 «Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди»;

- до відображеної позивачем по рядку 10.1 бюджетної декларації за серпень 2006 року. суми 111361 грн. були включені: 2 грн. 45коп. податку на додану вартість з придбаного позивачем у серпні 2006 року молока, визначеного за коефіцієнтом 0,000018, який дорівнює частці молока, закупленого за двадцятивідсотковою ставкою податку на додану вартість у загальному обсязі молока, закупленого у всіх категорій постачальників, 11333 грн. 33коп. податку на додану вартість із сплаченої позивачем у серпні 2006 року ВАТ «Жашківський маслозавод» суми передоплати за товари, 25 грн. 69 коп. податку на додану вартість з інших придбаних товарів, 100000 грн. податку на додану вартість з придбаного, але не оплаченого позивачем у серпні 2006 року у ВАТ «Жашківський маслозавод» пастеризатора;

- до відображеної позивачем по рядку 16 бюджетної декларації за серпень 2006 року суми 357159 грн. були включені: 93650 грн. та 46601 грн. 67 коп. податку на додану вартість із сплачених позивачем у червні 2006 року ВАТ «Жашківський маслозавод» сум передоплати за вершки, 55350 грн., 21000 грн. і 37745 грн. податку на додану вартість із сплачених позивачем у липні 2006 року ВАТ «Жашківський маслозавод» сум передоплати за вершки та 102812 грн. 67 коп. податку на додану вартість із оплаченої позивачем у червні 2006 року вартості придбаних у ТОВ «Леманс» ємкостей;

- придбаний позивачем у серпні 2006 року у ВАТ «Жашківський маслозавод» згідно з податковою накладною від 31.08.2006 року №71 пастеризатор був оприбуткований позивачем по дебету рахунку 152/4 «Придбання (виготовлення) обладнання», і як основний засіб призначений для переробки молока, яке придбавається позивачем як за нульовою ставкою податку на додану вартість так і за двадцяти відсотковою ставкою, проте позивач в порушення вимог п. 11.21 ст.11 Закону №168/97-ВР та п. 6 Порядку №805 суму нарахованого за пастеризатор податку на додану вартість – 100000 грн. не розподілив між бюджетною і дотаційною деклараціями пропорційно часткам молока, закупленого за нульовою та двадцятивідсотковою ставкою податку на додану вартість, внаслідок чого завищив суму податкового кредиту по бюджетній декларації на 99998 грн. 20 коп.;

- згідно з поданими позивачем відповідачу бюджетною декларацією і розрахунком суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала позитивне значення і становила 131269 грн., а сума бюджетного відшкодування – 93650 грн. При цьому позивач в порушення вимог пп. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР у рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року до фактично сплаченої ним у серпні 2006 року суми податку на додану вартість у розмірі 178588 грн. включив, як 11361 грн. фактично сплачену ним суму податку на додану вартість із придбаних товарів, право на податковий кредит за якими виникло у серпні 2006 року, так і 167227 грн. фактично сплачену ним суму податку на додану вартість із придбаних товарів, право на податковий кредит за якими виникло у попередні до серпня 2006 року місяці, що призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року на 82289 грн. (93650 грн. – 11361 грн.).

На підставі акта від 11.12.2006 р. № 29/23-01/00451725 відповідач прийняв і надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 15.12.2006 р. №0000542301/0, за яким відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181-111), зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року на 82289 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови прийшов до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, так як відповідач правомірно зменшив за спірним податковим повідомленням-рішенням суму бюджетного відшкодування позивача за вересень 2006 року на 82289 грн. та висновок відповідача про неправомірність включення позивачем до зазначеної ним у рядку 3 (третьому) розрахунку суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року фактично сплаченої ним у серпні 2006 року суми податку на додану вартість -167227 грн., суми податку на додану вартість із придбаних товарів, право на податковий кредит за якими виникло у попередні до серпня 2006 року місяці, і відповідно про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року на 82289 грн. відповідає вимогам пп. 7.7.1 та 7.72 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, виходячи з наступного.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції, яка була чинною в 2006 році, встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п. 11.21 ст. 11 Закону №168/97-ВР в редакції, яка була чинною і у 2006 році, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 р. № 805 був затверджений  Порядок № 805, пунктом 1 якого з урахуванням змін і доповнень, внесених згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. № 254, встановлено, що цей Порядок встановлює механізм нарахування та виплат дотацій на період з 1 січня 1999 року до 1 січня 2005 року переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі сільськогосподарські товаровиробники), за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі. Нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами всіх форм власності, які мають власні переробні потужності.

Даний Порядок не поширюється на операції з реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами з імпортованої сировини та із сировини, закупленої не в живій вазі і не власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника, з продажу імпортованої сировини, з продажу молока і м'яса в живій вазі посередниками та переробки сировини на давальницьких умовах.

Відповідно до п. 6 Порядку № 805 переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, м'яса, м'ясопродуктів, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, та окремий облік іншої продукції. За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом, з урахуванням нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписку банку з окремого рахунка.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, так як судове рішення є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права та підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв’язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» на постанову Господарського суду Черкаської області від 05 листопада 2007 року – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Черкаської області від 05 листопада 2007 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий – суддя:                                                                                              В.Г. Усенко

Судді:                                                                                                                       В.В. Малинін

                                                                                                         О.М. Романчук