Ухвала суду № 3146777, 28.01.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем україни28.01.2009 р.Справа №22а-32788/08Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Мамчур Я.С.

Попович О.В. Маслія В.І.Бистрик Г.М.

при секретарі: Гладишко О.М.

за участю:

представника позивача -

представника відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.08.2008 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київгума» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ „Київгума” звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання недійсними в повному обсязі податкових-повідомлень рішень №0000714030/0 від 11.10.2007 року, №0000714030/1 від 20.12.2007 року, виданих СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, податкового повідомлення-рішення №0000714030/2 від 05.03.2008 року, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, про донарахування податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 4467560,40 грн., у тому числі за основним платежем: 2233780,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями: 2233780,20 грн.; податкових повідомлень-рішень №0000704030/0 від 11.10.2007 року, №0000704030/1 від 20.12.2007 року, виданих СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, податкового-повідомлення рішення №0000704030/2 від 05.03.2008 року, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, про донарахування податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 352341,44 грн., у тому числі за основним платежем 234894,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями: 117447,15 грн.

В червні 2008 року ВАТ „Київгума” подало до Окружного адміністративного суду м. Києва заяву про збільшення позовних вимог вимогами про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення №0000714030/3 від 13.05.2008 року, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, про донарахування податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 4467560,40 грн., у тому числі за основним платежем: 2233780,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями: 2233780,20 грн., податкового повідомлення-рішення №0000704030/3 від 13.05.2008 року, виданого ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про донарахування податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 352341,44 грн., у тому числі за основним платежем 234894,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями: 117447,15 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2008 року позов задоволено частково: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №0000714030/0 від 11.10.2007 року, №0000714030/1 від 20.12.2007 року, №0000714030/2 від 05.03.2008 року, №0000714030/3 від 13.05.2008 року повністю у розмірі 4467560,40 грн., та визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №0000704030/0 від 11.10.2007 року, №0000704030/1 від 20.12.2007 року, №0000704030/2 від 05.03.2008 року, №0000704030/3 від 13 травня 2008 року в частині донарахування податкового зобовязання у розмірі 351934,94 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.08.2008 р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.08.2008 р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Стаття 198. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін;

2) змінити постанову суду;

3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;

4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі;

6) скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Стаття 202. Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення

1. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.08.2008 р. без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено виїзну планову перевірку ВАТ „Київгума” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2007 року, за наслідками якої складено акт №835/40-30/00152253 від 02.10.2007 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз. 3 п. 4.7 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року з наступними змінами та доповненнями, в результаті чого зроблено висновок про донарахування податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 4467560,40 грн., в тому числі за основним платежем: 2233780,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями: 2233780,20 грн., та порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» з наступними змінами та доповненнями, в результаті чого зроблено висновок про донарахування податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 352341,44 грн., у тому числі за основним платежем 234894,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями: 117447,15 грн.

Контролюючим органом такий висновок про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість зроблено на підставі того, що за Договором комісії №15/04-01 від 15.04.2007 року, укладеним між ДП „БВП „Пілон” (Комітентом) та ВАТ „Київгума” (Комісіонером), факт передання товару Комісіонером Комітенту підтверджується підписанням Звіту Комісіонера.

Колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу, що факт передання товару Комісіонером Комітенту підтверджується підписанням Звіту комісіонера, який є підставою для нарахування позивачу податкових зобовязань з ПДВ, враховуючи наступне.

15.04.2007 року між ДП „БВП „Пілон” (Комітентом) та ВАТ „Київгума” (Комісіонером) було укладено Договір комісії №1504-01, відповідно до якого ВАТ „Київгума” зобов'язувалось за рахунок Комітента та для нього придбати продукцію та отримати у разі виконання доручення комісійну винагороду. Пунктом 2 цього Договору комісії №1504-01 від 15.04.2007 року було передбачено, що Комісіонер зобов'язується зберігати отриману від Продавця продукцію та передати її Комітенту тільки у разі оформлення Комітентом письмової заявки на отримання продукції. Факт передачі продукції від Комісіонера до Комітента оформлюється актом прийому-передачі продукції а також належним чином оформленою на матеріально відповідальну особу Комітента довіреністю на отримання продукції.

Діючи на підставі Договору комісії №1504-01 від 15.04.2007 року, ВАТ „Київгума” (Покупець) уклало Договір купівлі-продажу №65 від 16.04.2007 року з ПП „Толіман” (Продавець), відповідно до якого Покупець купує продукцію на суму 11 168 901,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ): 2 233 780,20 грн., разом: 13 402 681,20 грн.

Про виконання доручення з придбання продукції за Договором комісії №1504-01 від 15.04.2007 року на суму 13 402 681,20 грн., в тому числі ПДВ, Відкрите акціонерне товариство „Київгума” склало Звіт комісіонера від 16.04.2007 року.

Відкрите акціонерне товариство „Київгума” (Комісіонер) придбану продукцію на суму 13 402 681,20 грн., Комітенту не передавало, оскільки не отримувало від Комітента заявки на отримання продукції, а на виконання пункту 2 Договору комісії №1504-01 від 15.04.2007 року зберігало дану продукцію.

23.04.2007 року між ДП „БВП „Пілон” (Комітентом) та ВАТ „Київгума” (Комісіонером) було укладено Договір комісії №1537, відповідно до якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу товарів, які належать Комітенту та знаходяться на зберіганні у Комісіонера.

Діючи на підставі Договору комісії №1537 від 23.04.2007 року, ВАТ „Київгума” (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу №34975 від 27.04.2007 року з ДП „Антаріум” (Покупець), відповідно до якого Покупець купує товар на суму, визначену окремими накладними. Згідно накладних від 27.04.2007 року ВАТ „Київгума” (Продавець) продало ДП „Антаріум” товар на суму 13 603 722,05 грн., в тому числі ПДВ, про що звітувало ДП „БВП „Пілон” (Комітенту).

Розрахунки за продукцію (товар) за Договором комісії №1504-01 від 15.04.2007 року, Договором купівлі-продажу №65 від 16.04.2007 року, Договором комісії №1537 від 23.04.2007 року, Договором купівлі-продажу №34975 від 27.04.2007 року здійснювалися простими векселями наступним чином:

згідно Акту б/н від 27.04.2007 року прийому-передачі векселів в оплату за Договором купівлі-продажу №34975 від 27.04.2007 року ДП „Антаріум” передало, а ВАТ „Київгума” прийняло в рахунок повного погашення заборгованості в сумі 13 603 722,05 грн. емітовані ДП „Антаріум” векселі АА 0610536 від 27.04.2007 року номінальною вартістю 5 084 831,97 грн., АА 0610537 від 27.04.2007 року номінальною вартістю 8 518 890,08 грн.;

згідно Акту б/н від 27.04.2007 р. прийому-передачі векселів на виконання Договору комісії №1537 від 23.04.2007 року ВАТ „Київгума” (Комісіонер) передало, а ДП „БВП „Пілон” (Комітент) прийняло як оплату за товар в сумі 13 603 722,05 грн. емітовані ДП „Антаріум” векселі АА 0610536 від 27.04.2007 року номінальною вартістю 5 084 831,97 грн., АА 0610537 від 27.04.2007 року номінальною вартістю 8 518 890,08 грн.;

згідно Акту б/н від 27.04.2007 року прийому-передачі векселів на виконання Договору комісії №1504-01 від 15.04.2007 року ДП „БВП „Пілон” (Комітент) передало, а ВАТ „Київгума” (Комісіонер) прийняло для погашення заборгованості в розмірі 13 402 681,20 грн. за придбану для Комітента продукцію емітовані ДП „Антаріум” векселі АА 0610536 від 27.04.2007 року номінальною вартістю 5 084 831,97 грн., АА 0610537 від 27.04.2007 року номінальною вартістю 8 518 890,08 грн.;

згідно Акту б/н від 27.04.2007 року прийому-передачі векселів на виконання Договору купівлі-продажу №65 від 16.04.2007 року ВАТ „Київгума” передало, а ПП „Толіман” (Продавець) прийняло для погашення заборгованості в розмірі 13 402 681,20 грн. за передану продукцію емітовані ДП „Антаріум” векселі АА 0610536 від 27.04.2007 року номінальною вартістю 5 084 831,97 грн., АА 0610537 від 27.04.2007 року номінальною вартістю 8 518 890,08 грн.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст. 1014 Цивільного кодексу України передбачено, що комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1021 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок комісіонера зберігати майно комітента та передбачено, що комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 4.7 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

У разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.

Матеріалами справи підтверджується, що товар, придбаний ВАТ „Київгума” (Комісіонером) на виконання Договору комісії №1504-01 від 15.04.2007 року за дорученням ДП „БВП „Пілон” (Комітента), не передавався ДП „БВП „Пілон” (Комітенту) та зберігався Комісіонером, у звязку із чим Комітент, який не отримував такі товари, не збільшував податковий кредит.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст.3 „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 затверджено Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей. Згідно пунктів 2, 3 цієї Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів, бланки довіреностей (додатки N 1 і N 4) є документами суворої звітності.

Відповідно до приписів абз. 3 п. 4.7 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” датою збільшення податкових зобов'язань повіреного є дата передання товарів (результатів робіт, послуг) довірителю.

Таким чином, висновки податкового органу про донарахування позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 2 233 780,20 грн. у звязку із підписанням Звіту Комісіонера від 16.04.2007 року, наступним укладенням Договору комісії №1537 від 23.04.2007 року, зроблені без врахування всіх умов укладених Договорів комісії №1504-01 від 15.04.2007 року, №1537 від 23.04.2007 року, відсутності факту передання придбаного Комісіонером товару Комітенту, відсутності первинних документів, які б свідчили про здійснення господарської операції з передання придбаного Комісіонером товару Комітенту, та наявності у ВАТ „Київгума” (Комісіонера) обовязку зберігати придбаний товар, не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Згідно висновку № 9838 від 28.09.2007 року спеціаліста-економіста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 9838 від 28.09.2007 року операції за Договором комісії на придбання №1504-01 від 15.04.2007 року та Договором комісії на продаж №1537 від 23.04.2007 року повязані з господарською діяльністю ВАТ „Київгума”; формування підприємством податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ по проведеним господарським операціям згідно вищевказаних договорів, відповідає вимогам чинного податкового законодавства та нормативних актів України.

Колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу про неправомірне віднесення Відкритим акціонерним товариством „Київгума” до складу валових витрат процентів по векселю, що підтверджується наступним.

Контролюючим органом такий висновок зроблений на підставі того, що ВАТ „Київгума” не отримало прибутку від операції купівлі-продажу цінних паперів (векселів ТОВ „Українсько-німецька компанія „Мікант”), для оформлення грошового боргу за які позивачем було видано простий процентний вексель, то дана операція не відповідає визначенню господарської діяльності підприємства, відповідно нараховані проценти по векселю не повязані із господарською діяльністю підприємства, а їх включення до валових витрат суперечить п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та порушує пп. 7.9.3 п.7.9 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 7.9.3 п. 7.9 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” за процентними цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів. За дисконтними цінними паперами, емітованими платником податку, балансові збитки від їх розміщення відносяться до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення (викуп) таких цінних паперів.

Згідно п.1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Твердження податкового органу про те, що від здійснення операції купівлі-продажу цінних паперів (векселів ТОВ „Українсько-німецька компанія „Мікант”), для оформлення грошового боргу за які позивачем було видано простий процентний вексель, ВАТ „Київгума” не одержувало прибуток, не дозволяє зробити висновок, що такі дії позивача не відповідають визначенню господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ВАТ „Київгума” правомірно включено до валових витрат проценти по векселю №3224983466 в 3 кварталі 2005 року 292376,71 грн., в 4 кварталі 2005 року 328472,60 грн., в 2 кварталі 2006 року 317643,84 грн., всього: 938493,15 грн.

У висновку № 9838 від 28.09.2007 року спеціаліста-економіста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз визначено, що операції з емітованими власними процентними векселями ВАТ „Київгума” повязані із господарською діяльністю підприємства; формування валових витрат по нарахованим процентам на ці емітовані векселі відповідає вимогам чинного податкового законодавства та нормативних актів України.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності винесення податкових повідомлень-рішень №0000714030/0 від 11.10.2007 року, №0000714030/1 від 20.12.2007 року, №0000714030/2 від 05.03.2008 року, №0000714030/3 від 13.05.2008 року повністю у розмірі 4467560,40 грн., та податкових повідомлень-рішень №0000704030/0 від 11.10.2007 року, №0000704030/1 від 20.12.2007 року, №0000704030/2 від 05.03.2008 року, №0000704030/3 від 13 травня 2008 року в частині донарахування податкового зобовязання у розмірі 351934,94 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.08.2008 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.08.2008 р. - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.08.2008 р. - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.08.2008 р. - залишити без змін.

Провадження у справі закрити.

Оскарження

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді:

Суддя-доповідач Бєлова Л.В.Справа в апеляційній інстанції №22а-32788/08Головуючий в першій інстанції Арсірій Р.О.Справа в першій інстанції № 7/334