Ухвала суду № 3146743, 05.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-9570\08 р. Головуючий у першій інстанції: Тищенко О.В.

Доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Літвіної Н.М., Маслія В.І.,

при секретарі: Квятковській К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі та приєднавшихся до неї Головного управління Державного казначейства України у Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 05.11.2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі, Управління Державного казначейства у Києво-Святошинському районі про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

У Х В А Л И Л А :

ТОВ «УСПОТ ЛТД» звернулися до Господарського суду Київської області з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі, Управління Державного казначейства у Києво-Святошинському районі про стягнення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 994045,00 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 05.11.2007 року позов задоволений в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ у Києво-Святошинському районі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають істотне значення для справи, а встановлені висновки не відповідають обставинам справи, що є безумовною підставою для скасування рішення.

В судовому засіданні Головним управлінням Державного казначейства України у Київській області було заявлено клопотання про приєднання до апеляційної скарги ДПІ у Києво-Святошинському районі, яке було задоволено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, за даними податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року ТОВ «УСПОТ ЛТД» мали відємне значення з податку на додану вартість за поточний звітний (податковий) період в сумі 1153401,00 грн. та залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) кредиту, що включається до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду в сумі 276942 грн.

За результатами здійснення господарської діяльності за квітень 2007 року позивач отримав відємне значення податку на додану вартість у сумі 557492,00 грн., що засвідчується даними податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року, яка була подана до податкової служби 18.05.2007 року.

У рядку 21 податкової декларації за квітень 2007 року ТОВ «УСПОТ ЛТД» зазначили відємне значення податку на додану вартість за квітень 2007 року в сумі 557492,00 грн., а у рядку 23 декларації залишок відємного значення податку на додану вартість за березень 2007 року у сумі 1430343,00 грн.

Разом з податковою декларацією за квітень 2007 року позивач подав розрахунок суми бюджетного відшкодування в якому визначив суму податкового кредиту, що фактично була сплачена ним у попередньому податковому періоді контрагентам-постачальникам товарів (послуг) у сумі 994045,00 грн., зазначивши при цьому в рядку 25.1 декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року, що бюджетне відшкодування в сумі 994045,00 грн. підлягає відшкодуванню шляхом перерахування цієї суми на рахунок платника податку у банку. Крім того, позивачем була подана до ДПІ у Києво-Святошинському районі заяву про повернення суми бюджетного відшкодування із зазначенням своїх банківських реквізитів.

Копія податкової декларації за квітень 2007 року була подана до Управління Державного казначейства у Києво-Святошинському районі ГУДКУ у Київській області для введення реєстру податкових декларацій.

У період з 24.07.2007 року по 13.08.2007 року ДПІ у Києво-Святошинському районі здійснили виїзну позапланову перевірку ТОВ «УСПОТ ЛТД» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість за квітень 2007 року. За результатами перевірки було складено акт № 465/23-3/20072763 від 20.08.2007 року.

В результаті проведеної перевірки податкова інспекція не встановила порушень правильності визначення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту у квітні 2007 року та порушень достовірності нарахування суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2007 року.

Однак, ДПІ у Києво-Святошинському районі дійшли висновку щодо неможливості підтвердження суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року у розмірі 994045,00 грн., у звязку з неотриманням на момент складання акту перевірки матеріалів зустрічних перевірок по запитах, що були ними направлені до податкових органів за місцезнаходженням контрагентів позивача.

Не погоджуючись з відмовою щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року у розмірі 994045,00 грн. позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, а апеляційна інстанція погоджується з такими висновками Господарського суду Київської області з наступних підстав:

Порядок відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету платнику податків врегульовано приписами п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість») та Порядком відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому звітному періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За наявності відємного значення податку на додану вартість за березень та квітень 2007 року у ТОВ «УСПОТ ЛТД» виникло право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету, що встановлено нормами ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Натомість суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що твердження ДПІ у Києво-Святошинському районі щодо необхідності підтвердження сплати контрагентами позивача податку на додану вартість до Державного бюджету є помилковим, оскільки воно спростовується приписами пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в якому чітко визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому звітному періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність від результатів проведення зустрічних перевірок контрагентів цього платника та отримання результатів таких перевірок порядок здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Проведення ДПІ у Києво-Святошинському районі зустрічних перевірок з контрагентами позивача не може продовжувати визначений Законом України "Про податок на додану вартість" термін для відшкодування з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Необхідними умовами для виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування Закон України «Про податок на додану вартість» визначає: наявність від'ємного значення податку на додану вартість в попередньому звітному періоді та включення його до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; наявність від'ємного значення податку на додану вартість в наступному податковому періоді та факт сплати отримувачем товарів (послуг) у попередньому звітному періоді своїм постачальникам за товари (послуги).

Зазначені умови відображені позивачем у податкових деклараціях за березень-квітень 2007 року. Позивачем дотримано також необхідний порядок та строки звернення до відповідачів для проведення бюджетного відшкодування.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, якими підтверджуються факт сплати позивачем грошових коштів своїм контрагентам за отриманий товар.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд першої інстанції правомірно зазначив, що висновок ДПІ у Києво-Святошинському районі щодо неможливості підтвердження суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року в розмірі 994045,00 грн. у звязку з неотриманням на момент складання акту матеріалів зустрічних перевірок по направлених листах-запитах суперечить чинному податковому законодавству України, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню

Таким чином, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі та приєднавшихся до неї Головного управління Державного казначейства України у Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 05.11.2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі, Управління Державного казначейства у Києво-Святошинському районі про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі та приєднавшихся до неї Головного управління Державного казначейства України у Київській області відмовити.

Постанову Господарського суду Київської області від 05.11.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Судді:

.