Постанова № 3146741, 21.01.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-9565/08                                                     Головуючий у І інстанції – Маляренко А.В.                                                                                                                                   Суддя-доповідач – Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            21 січня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                              головуючого – судді Глущенко Я.Б.,

                              суддів                         Бараненка І.І., Коротких А.Ю.,

                              при секретарі             Токар М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Фастівського комбінату комунальних підприємств до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 20 листопада 2007 року, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2007 року Фастівський комбінат комунальних підприємств звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням чинного законодавства.

Постановою Господарського суду Київської області від 20 листопада 2007 року позов задоволено: визнано нечинними, протиправними та такими, що не відповідають вимогам закону, податкові повідомлення-рішення Фастівської ОДПІ Київської області від 17.03.2006 року №0000252301/0 та №0000272301/0.       

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, однак постанову  суду слід змінити з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Колегією суддів встановлено, що Фастівською ОДПІ Київської області була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Фастівським комбінатом комунальних підприємств за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 132/13/2301-03346414 від 10.03.2006 року.

Перевіркою було, зокрема,  встановлено порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 та пп. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки підприємством було занижено скоригований валовий дохід у сумі 524541,00 грн. та занижено скориговані валові витрати на таку ж суму; порушення вимог  пп. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.5 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки підприємством занижено чисту суму зобов’язань  з податку на додану вартість на суму 64553,00 грн.  Крім того, за висновками перевіряючих підприємством занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища.   

На підставі акту перевірки відповідачем 17.03.2006 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

-  №0000252301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем «податок на додану вартість» у сумі 96829,50 грн., з яких 64553,00 грн. – основний платіж та 32276,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції;  

- №0000272301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем «збір за забруднення навколишнього природного середовища» у сумі 53930,32 грн., з яких 39492,30 грн. – основний платіж та 14438,02 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення №0000252301/0, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до акту перевірки підставою для прийняття вищезазначеного рішення стало те, що позивач не включив до податкових зобов'язань з ПДВ суми коштів, що надійшли на бюджетний рахунок та до податкового кредиту вартість товарно-матеріальних цінностей, придбаних за кошти міського бюджету, послуги сторонніх організацій по поточному ремонту доріг, де Фастівський ККП виступає як посередник.

Зробивши такий висновок, податковою інспекцією однак не враховано, що Фастівський комбінат комунальних підприємств є комунальним підприємством, заснованим Фастівською міською радою на комунальній власності міста. Фастівський ККП діє на засадах госпрозрахунку і самофінансування, є платником податку на додану вартість, сплачує інші загальнообов'язкові податки і збори, а відтак кошти, отримані за надані підприємством послуги, оподатковуються на загальних підставах.

В той же час, Фастівський ККП відповідно до рішень засновника (Фастівської міської ради та її виконавчого комітету) виступає замовником робіт по благоустрою міста, будівництву соціальних об'єктів, ремонту доріг, які передбачені відповідними рішеннями міської ради. Кошти на ці роботи відповідно до ст.ст. 70, 91 Бюджетного кодексу України передбачаються в міському бюджеті, який затверджується рішеннями Фастівської міської ради.

Для належного виконання рішень міської ради, виконавчого комітету з питань благоустрою, відповідних програм місцевого значення у Фастівському ККП створено відділ благоустрою, як окрему структурну одиницю, що діє на підставі положення про відділ благоустрою, затвердженого начальником Фастівського ККП, що не заперечується відповідачем. Даний відділ працює відповідно до окремого від Фастівського ККП кошторису витрат, штатного розпису і фонду оплати праці. Фінансування усіх витрат відділу, в тому числі і заробітна плата його працівникам, здійснюється виключно з місцевого бюджету, про що свідчить довідка фінансового управління Фастівського міськвиконкому від 19.04.2004 р. №113. Оскільки відділ не являється юридичною особою, вінне може самостійно укладати від свого імені угоди, а тому замовником виконання місцевих бюджетних програм виступає Фастівський ККП.

Кошти, які не включені до податкових зобов'язань і податкового кредиту, перераховуються з бюджету на фінансування діяльності саме відділу благоустрою, а відтак вказані кошти спрямовані не на оплату послуг відділу благоустрою Фастівського ККП, а використовуються цим відділом для виконання бюджетних програм з благоустрою.

Таким чином, Фастівський ККП дані роботи не виконує, а тому плати за них не отримує, ніякого прибутку від даної діяльності не має.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування ПДВ є поставка товарів, робіт послуг. Стаття 1 цього ж Закону визначає поставку послуг як "операції цивільно-правового характеру".

Отже, об'єктом оподаткування ПДВ є цивільно-правові операції з поставки послуг.

З матеріалів справи вбачається, що бюджетні кошти у сумі 436646,00 грн., що надійшли на оплату послуг Фастівського ККП, дійсно, є об'єктом оподаткування ПДВ і з них комбінатом були сплачені податки.

Проте надходження коштів з бюджету на казначейський рахунок позивача для здійснення оплати робіт згідно місцевих програм благоустрою у  сумі 1806376,00 грн. не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки не підпадає під визначення поставки послуг комбінатом. Витрати в даному разі несе міський бюджет, а послуги надає не Фастівський ККП, а інша організація. Фінансування відбувається не за договором, а за бюджетним розподілом.

Крім того, до складу цих коштів входить і заробітна плата працівникам відділу благоустрою, яка взагалі не є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3  Закону України «Про податок на додану вартість».

Ці кошти також не відповідають ознакам ні валового доходу, ні валових витрат підприємства, які встановлені в ст.ст. 4 та 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки не являються доходом від господарської діяльності позивача, а також не використовуються для компенсації  вартості будь-яких товарів чи послуг, що використовуються в господарській діяльності платника податку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність позовних вимог у цій частині.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним й податкового повідомлення-рішення №0000272301/0.

Так, підставою для донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища стало те, що Фастівським ККП при розрахунку збору невірно застосовано коригуючі коефіцієнти, що призвело до зменшення розміру податкових зобов'язань за вказані періоди.

Нарахування і сплата збору за забруднення навколишнього природного середовища регулюється постановою КМУ від 01.03.1999 року №303 "Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору".

Коригуючі коефіцієнти, від яких залежить сума збору, залежать від місця (зони) розміщення відходів та від характеру місця розміщення відходів. Коефіцієнти визначаються згідно таблиць 2.4 і 2.5 Додатку 2 до даної Постанови і можуть приймати значення 1 або 3.

Місце (зона) розміщення відходів, куди видаляються відходи Фастівським ККП знаходиться на відстані 1,4 км від адміністративних меж м. Фастова, що зумовлює застосування коефіцієнту 3 згідно з таблицею 2.4.

У свою чергу, характер місця складування забезпечує захист атмосферного повітря і водних об'єктів від забруднення (згідно з висновками Фастівської санепідемстанції від 13.01.04 р. №78, від 04.04.2005 р. №361, від 16.01.2006 р. №44), що зумовлює застосування коефіцієнту 1.

Слід зазначити, що віднесення місця складування відходів до категорії полігонів чи звалищ провадиться не платником збору самостійно і не контролюючим органом, а визначається після відповідних обстежень санітарно-епідеміологічної станції. Право на застосування коефіцієнту 1 і визначення місця складування відходів як такого, що забезпечує захист водних об'єктів від забруднення, встановлено в листах СЕС від 22.01.2003 р. №108, від 13.01.2004 р. №78, від 04.04.2005 р. №361, від 16.01.2006 р. №44 та підтверджується відповідним листом Київського обласного державного управління екології від 27.09.04 р.№ 12-09/7245.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, дійшовши висновку про необхідність зміни постанови суду першої інстанції, колегія суддів керується наступним.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Зі змісту даної норми вбачається, що встановлені способи захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору с сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним-індивідуального акта.

Таким чином, враховуючи, що предметом оскарження у даному спорі є індивідуальні акти, наслідком задоволення позовних вимог за правилами Кодексу адміністративного судочинства може бути лише визнання таких актів протиправними.

За таких обставин, з резолютивної частини постановиГосподарського суду Київської області від 20 листопада 2007 року підлягає виключенню висновок суду про визнання податкових повідомлень-рішень Фастівської ОДПІ Київської області від 17.03.2006 року №0000252301/0 та №0000272301/0 нечинними.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Київської області від 20 листопада 2007 року змінити, виключивши з її резолютивної частини висновок суду про визнання податкових повідомлень-рішень Фастівської ОДПІ Київської області від 17.03.2006 року №0000252301/0 та №0000272301/0 нечинними.

            Повний текст постанови виготовлений 26 січня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 27 січня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий суддя

Судді: