Ухвала суду № 3146678, 28.01.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-5492/08                                                             Головуючий у І інстанції Хрипун О.О.

                                                                                                                                  Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

28 січня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                                     головуючого – судді  Коротких А.Ю.,

                                     суддів                           Бараненка І.І.,

                                                                                      Глущенко Я.Б.,

                                     при секретарі              Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 06 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Колегіум» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2007 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 0003392301/0 та № 0003402301/0 від 04.08.2006 року, № 0003392301/1 та № 0003402301/1 від 09.10.2006 року, № 0005472301/0 та № 0005462301/0 від 18.12.2006 року, № 0005472301/3 та № 0005462301/3 від 27.02.2007 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач правомірно включив до податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ у складі вартості товарів, придбаних у TOB «Комерційна компанія «Легата» та TOB «Експобудтранс», оскільки такі витрати підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, в тому числі податковими накладними, які на момент здійснення господарських операцій були дійсними. Крім того, рішення Голосіївського районного суду міста Києва про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва ПДВ TOB «Комерційна компанія «Легата» та рішення Печерського районного суду міста Києва про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва ПДВ TOB «Експобудсервіс», на яких ґрунтуються висновки відповідача, скасовані. У зв'язку з чим донарахування податкового зобов'язання по ПДВ та застосування штрафних санкцій позивач вважає безпідставним. Також позивач зазначає, що придбане друкарське обладнання, з метою оподаткування, правомірно віднесено підприємством до 2 групи основних фондів, а тому визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток позивач вважає необґрунтованим.

Постановою Господарського суду м. Києва від 06 липня 2007 року позовну заяву задоволено частково, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 005462301/0 від 18.12.2006 року та № 0005462301/3 від 27.02.2007 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно з  п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.

Колегією суддів встановлено, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства ПП «Колегіум» за період з 01.04.2003 року по 31.03.2006 року та валютного законодавства за період з 01.01.2003 року по 31.03.2006 року, за результатами якої складено акт № 4265/23-7/22898450 від 27.07.2006 року.

На підставі зазначеного акта відповідачем 04.08.2006 року прийняті:

- податкове повідомлення - рішення № 0003402301/0, яким відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «По податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 404 071,50 грн., у т.ч. 269381,00 грн. основного платежу та 134 690,50 грн. штрафних санкцій;

- податкове повідомлення - рішення № 0003392301/0, яким відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3, пп.17.1.6 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 320418,00 грн., у т.ч. 160 209,00 грн. основного платежу та 160 209,00 грн. штрафних санкцій.

Рішенням відповідача № 6479/10/25-011 від 09.10.2006 року  про результати розгляду скарги зазначені податкові повідомлення - рішення залишені без змін. 09.10.2006 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003402301/1 та № 0003392301/1, які за свої змістом співпадають з податковими повідомленнями-рішеннями № 0003402301/0 та № 0003392301/0 від 04.08.2006 року.

Рішенням ДПА у м. Києві №3383/10/25-114 від 18.12.2006 року  про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 09.10.2006 року скасовані: податкове повідомлення-рішення №0003402301/1 - в частині донарахованого ПДВ в сумі 61885,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30942,50грн. податкове повідомлення - рішення № 0003392301/1 - в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток у розмірі 80104,50 грн.

На підставі рішення ДПА у м. Києві № 3383/10/25-114  від 18.12.2006 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0005462301/0, яким відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 311 244,00 грн., у т.ч. 207 496,00 грн. основного платежу та 103 748,00 грн. штрафних санкцій;

-№ 0005472301/0, яким відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 240 313,50грн., у т.ч. 160 209,00 грн. основного платежу та 80 104,50 грн. штрафних санкцій.

Рішенням ДПА України від 23.02.2007 №1750/6/25-0215 про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення - рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 0003402301/0 та № 0003392301/0 від 04.08.2006 року (№ 0003402301/1 та № 0003392301/1 від 09.10.2006 року), з урахуванням рішення ДПА у м. Києві № 3383/10/25-114 від 18.12.2006 року прийнятого за розглядом повторної скарги, залишені без змін.

На підставі вказаного рішення ДПА України відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 27.02.2007 року:

- № 0005462301/3, яким відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «По податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 311 244,00 грн., у т.ч. 207 496,00 грн. основного платежу та 103 748,00 грн. штрафних санкцій;

-№ 0005472301/3, яким відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 240 313,50 грн., у т.ч. 160 209,00 грн. основного платежу та 80 104,50 грн. штрафних санкцій.

Підставою донарахування ПДВ у розмірі 207496,00 грн. згідно акта перевірки стало порушення позивачем пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виданих TOB «Комерційна компанія «Легата» та TOB «Експобудтранс», на загальну суму 207 496,00 грн, в тому числі за липень 2003 року в розмірі 10454 грн., серпні 2003 року в розмірі 44504 грн., вересні 2003 року в розмірі 40843 грн., жовтні 2003 року у розмірі 91000 грн., листопаді 2003 року в розмірі 12735 грн. та жовтні 2004 року в розмірі 7 960грн.

В акті перевірки від 27.07.2006 року не наведено відомостей стосовно заниження TOВ«Комерційна компанія «Легата» та TOB «Експобудтранс» податкових зобов'язань по ПДВ по господарським взаємовідносинам з позивачем. Відповідачем не заперечується той факт, що позивач здійснював придбання товару у TOB «Комерційна компанія «Легата» та TOB «Експобудтранс» та сплачував у складі його вартості ПДВ, на підтвердження чого отримував від продавців податкові накладні, оформлені відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Єдиною підставою нарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам з вказаними підприємствами в акті значиться визнання недійсними у судовому порядку установчих документів та свідоцтв платників ПДВ TOB «Комерційна компанія «Легата» та TOB «Експобудтранс».

Відповідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені доскладу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних позивачу, TOB «Комерційна компанія «Легата» та TOB «Експобудтранс» були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість та мали відповідні свідоцтва, отже, мали право складати податкові накладні.

Рішення суду про визнання недійсними установчих документів та свідоцтв платника ПДВ вказаних вище контрагентів позивача, на які посилається відповідач, судом не приймаються до уваги, оскільки ці рішення скасовані (а. с. 103-111, 113-117).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,що укладені позивачем договори з TOB «Комерційна компанія «Легата» та TOB «Експобудтранс» на момент розгляду справи були чинними, оскільки відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що ним оспорена відповідність зазначених договорів вимогам закону. А тому позивач правомірно керувався іх умовами при визначенні своїх податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку про обґрунтованість визначення позивачу податкових зобов’язань по податку на прибуток, оскільки, як вбачається з листа Державного підприємства «Науково - технічний комплекс статистичних досліджень» Державного комітету статистики України № 24-02/197 від 27.11.2006 року (а. с. 14, т. 2), виробниче обладнання позивача віднесено до 3 групи основних фондів, визначених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, відповідно до п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, щовикористовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог частково.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 06 липня 2007 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

          Судді: