Ухвала суду № 3146676, 04.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-5484/08                                                         Головуючий у І інстанції Митрохіна А.В.

                                                                                                                                  Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

04 лютого 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                                     головуючого – судді  Коротких А.Ю.,

                                     суддів                           Бараненка І.І.,

                                                                                      Глущенко Я.Б.,

                                     при секретарі              Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 23.07.2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Ремост» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2004 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.05.2004 року № 0002282314/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання підприємства зі сплати пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 147640,00 грн. та першої податкової вимоги від 10.06.2004 року № 1/3742, якою визначено суму податкового боргу позивача за узгодженим податковим зобов'язанням за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 147638,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що неотримана позивачем від нерезидента сума у розмірі 1094608,00 рос. рублів не є валютною виручкою в розумінні ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а податком на доходи іноземної юридичної особи, який утримано контрагентом позивача як податковим агентом та перераховано до Державного бюджету Російської Федерації. З урахуванням наведеного, позивач стверджує, що у відповідача не було правових підстав для нарахування на вказану суму пені, передбаченої ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

ПостановоюГосподарського суду м. Києва від 23.07.2007 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачподав апеляційну скаргу, в якій просить вказану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.  

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно з  п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2004 року № 0002282314/3, яким позивачу згідно з пп. "г" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІП на підставі акту документальної перевірки № 309/23-14/21697979 від 29.10.2003 року, рішення Державної податкової адміністрації України від 18.05.2004 року № 3895/6/25-2215 про результати розгляду скарги та відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 147640,00 грн.

Оскільки сума пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 147640,00 грн. позивачем не була сплачена у строки, визначені спірним податковим повідомленням-рішенням, відповідачем відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" надіслано на адресу позивача першу податкову вимогу від 10.06.2004 року № 1/3742, якою визначено суму податкового боргу позивача за узгодженим податковим зобов'язанням за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 147640,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ВАТ "Чеховський завод "Гідросталь" (Російська Федерація) було укладено контракт від 19.07.2000 року № 05/2000 (підписано доповнення до нього від 27.11.2000 року № 1), відповідно до умов якого ВАТ "Чеховський завод "Гідросталь" доручено  позивачу виконати роботи  по  металізації внутрішньої та зовнішньої поверхні димових труб РТС ГПЗ-1 методом газотермічного напилення порошкового цинку.

В акті перевірки № 309/23-14/21697979 від 29.10.2003 року відповідачем  зроблено висновок про те, що в ході виконання контракту від 19.07.2000 р.№ 05/2000 встановлено неповернення позивачу валютних коштів за вказаним контрактом у розмірі 1094608,00 рос. руб., чим порушено вимоги ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в редакції, чинній на час здійснення позивачем зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 19.07.2000 р. № 05/2000, встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної ВМД) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми недержавної виручки (митної вартості недопоставленого  товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону, зупиняються, пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2002 року позивач звернувся до Арбітражного суду Московської області з позовною заявою про стягнення з ВАТ "Чеховський завод "Гідросталь" заборгованості за контрактом від 19.07.2000 року № 05/2000 в розмірі 1094608,00 рос. руб.

Рішенням Арбітражного суду Московської області від 29.05.2002 року № А41-К1-3562/02 ТОВ "НВП "Ремост" в позові відмовлено. Зазначеним рішенням Арбітражного суду Московської області від 29.05.2002 року № А41-К1-3562/02 встановлено, що заборгованість з оплати виконаних позивачем робіт відповідно до контракту від 19.07.2000 року № 05/2000 у ВАТ "Чеховський завод "Гідросталь" відсутня.

05.11.2002 року позивач звернувся до Арбітражного суду Московської області з позовною заявою про стягнення з Інспекції Міністерства по податкам та зборам РФ 1094608 рос. руб.

Рішенням Арбітражного суду Московської області від 11.03.2003 року по справі № А41-К2-17484/02 зобов'язано Інспекцію Міністерства по податкам та зборам РФ повернути позивачу борг в сумі 1094608 рос. руб.

Постановою від 04.07.2003 року Федеральний Арбітражний суд Московського округу у справі № А41-К2-17484/02 скасував рішення Арбітражного суду Московської області від 11.03.2003 року по справі № А41-К2-17484/02, справу передав на новий розгляд до першої інстанції Арбітражного суду Московської області.

Рішенням Арбітражного суду Московської області від 11.03.2003 року по справі № А41-К2-17482/02, залишеним без змін постановою Федерального Арбітражного суду Московського округу від 09.07.2004 року, зобов'язано Інспекцію Міністерства по податкам та зборам РФ повернути позивачу борг в сумі 1094608 рос. руб.

Отже, як встановлено судом вище, заборгованість з оплати виконаних позивачем робіт відповідно до контракту від 19.07.2000 року № 05/2000 у ВАТ "Чеховський завод "Гідросталь" відсутня.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідачем не надано доказів в обґрунтування своїх заперечень,колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача не було підстав для нарахування позивачу за неповернення валютних коштів в сумі 994724,94 грн., пені у розмірі 147640,00 грн. за період з 18.02.2002 року по 05.11.2002 року.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 23.07.2007 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

          Судді: