Постанова № 3146681, 21.01.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-5520/08 Головуючий у 1-й інстанції Євсіков О.О.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Межевича М.В.,

Бараненка І.І.,

при секретарі Дакал В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 30 липня 2007 року у справі за адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ферко»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2007 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовомпро визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0003592308/0 від 22 травня 2007 року, а саме в частині визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2.980.464,37 грн., в т.ч. 1.702.447,75 грн. основний платіж та 1.278.016,62 грн. штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем правомірно в 2-му півріччі 2006 року включено до складу валових витрат підприємства витрати, пов'язані з придбанням у вітчизняних постачальників брухту чорних металів, зокрема, на суму 6.809.791,00 грн. Позивач стверджує, що на час здійснення відповідачем перевірки позивач надав всі необхідні документи, які підтверджують витрати по придбанню в 3 та 4 кварталах 2006 року брухту чорних металів. Дані документи за своїми формою та змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». А тому включення позивачем всіх витрат по придбанню в 3 та 4 кварталах 2006 року брухту чорних металів до складу валових в повній мірі відповідає вимогам п.5.1 ст.5 та п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Постановою Господарського суду м. Києва від 30 липня 2007 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням,відповідач подав апеляційну скаргу, в якій проситьскасувати постанову суду та постановити нове рішення, яким у позові ТОВ «Ферко» відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 1 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо виявляє неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0003592308/0 від 22 травня 2007 року.

З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись.

Колегією суддів встановлено, щовідповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, за наслідками якої було складено акт № 1144/23-8/31681342 від 15.05.2007 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем за 3 та 4 квартали 2006 року реалізовано брухт чорних металів у кількості 54 094 т. на загальну суму 55.455.335,00 грн. (без ПДВ) за ціною, нижчою за ціну його первісної вартості.

Враховуючи, що первісна вартість реалізованих запасів за 3 та 4 квартали 2006 р. у кількості 54 094 т. в сумі становить 62.265.126,00 грн., а сума отриманого доходу від продажу цих запасів склала 55.455.335,00 грн., до складу валових витрат відповідних періодів відноситься та частина первісної вартості запасів, що в подальшому була використана в господарській діяльності суб'єкта господарювання, направленої на отримання доходу.

Контролюючий орган дійшов висновку, що порушено п. 5.1 ст. 5 , п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення валових витрат на 6.809.791,00 грн. (62.265.126,00 грн. - 55.455.335,00 грн.), в т.ч. по періодах: З квартал 2006 -2.980.700,00 грн., 4 квартал 2006 - 3.829.091,00 грн.

На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003592308/0 від 22 травня 2007 року, яким позивачу в частині оскарження визначено суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2.980.464,37 грн., в т.ч. 1.702.447,75 грн. основний платіж та 1.278.016,62 грн. штрафні санкції.

Вирішуючи питання про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення в цій частині, колегія суддів зважає на наступне.

За змістом п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень , встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

На підставі аналізу чинного законодавства (п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; ст.ст. 3, 142 Господарського кодексу України), колегія суддів дійшла висновку, що платник податку має право відносити до складу валових витрат та до складу податкового кредиту звітного періоду, і відповідно тим самим зменшувати суму податку на прибуток підприємства, лише суми витрат, що повязані з його господарською діяльністю.

Встановлення контролюючим органом обставин щодо заниження позивачем на значну суму ціни продажу придбаного брухту чорних металів свідчить про відсутність звязку витрат позивача на придбання цього товару з його господарською діяльністю з точки зору вимог діючого податкового законодавства.

Факт купівлі товарів та продажу їх у тому самому звітному періоді за ціною, значно нижчою за ціну придбання, може свідчити про те, що позивач не мав наміру використовувати їх у власній господарській діяльності і не робив цього.

При цьому, звертаючи увагу позивача на помилковість його дій, слід зазначити, що визначаючи права та обовязки платника податку на прибуток, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення, а тому реалізація господарюючим субєктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем порушено п. 5.1 ст. 5, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та приходить до висновку, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не повністю зясував обставини, що мають значення для справита зробив висновки, що не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 30 липня 2007 року скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя

Судді: