Ухвала суду № 3146620, 17.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-4903/08                                                    Головуючий у 1 інстанції Довгань К.І.                                                                                                      Суддя-доповідач Василенко Я.М.                                         

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17 лютого 2009 року                                                                                             м. Київ

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

 Головуючого:                                                                   Василенка Я.М.,

    Суддів:                                                                                Ситникова О.Ф.,

                                                                                                Федорової Г.Г.,

 при секретарі:                                                                    Литвині О.В.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову господарського суду Черкаської області від 20.07.2007 року у справі за адміністративним позовом кредитної спілки «Обереги» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач кредитна спілка «Обереги» звернулася до господарського суду Черкаської області із позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкаси № 135/17-407/26536258 від 03.05.07 року про стягнення 62604,30 грн. по податку з доходів фізичних осіб, в тому числі: 20868,10 грн. за основним платежем та 41736,20 грн. штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Черкаської області від 20.07.2007 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач ДПІ у м. Черкаси звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при її винесенні та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ДПІ у м. Черкаси не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 03.04.2007 року по 17.04.2007 року посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 13.05.2004 року по 31.12.2006 року, за результатами якої було складено акт від 23.04.2007 року № 120/22-0/26536258. На підставі даного акту були прийняті вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Позовні вимоги кредитної спілки «Обереги» мотивовані тим, що відповідно до п.п. 22.1.4. п.22.1. ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою відповідача було встановлено факт нарахування та виплати позивачем доходів членам кредитної спілки у вигляді виплат (процентів), що нараховувались на додаткові внески.

Закон України «Про кредитні спілки» визначає, що під процентами розуміється плата, що нарахована кредитною спілкою на пайові внески.

Відповідно до положення абз. 3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 01.07.2004 року № 1985-ІV внесено зміни до п. 4.3.5, якими підпункт «в» після слів «неприбутковими організаціями» доповнено словами «(крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ)». При цьому зазначені зміни набувають чинності з 01.01.2005 року. Таким чином, зазначені зміни з 01.01.2005 року припиняють регулювання оподаткування виплат (процентів), які здійснюються кредитними спілками.

При цьому з попереднього формулювання Закону вбачається, що до моменту набуття чинності п. 4.3.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тобто до 01.01.2005 року виплата процентів на пайові внески членам кредитних спілок не підлягає оподаткуванню. З 01.01.2005 року оподаткування виплат процентів на пайові внески, а також на внески (вклади) членів кредитних спілок на депозитні рахунки, регулюються відповідно до п. 7.2 вищезазначеного Закону. Однак, враховуючи положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (щодо оподаткування відсотків з банківських вкладів) № 2273-IVвід 21.12.2004 року виплата процентів на внески членам кредитних спілок, включаючи проценти на пайові внески та на внески (вклади) на депозитні рахунки підлягає оподаткуванню відповідно до пункту 7.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з 01.01.2010 року.

Так, відповідно до п. 43 ст. 73 Закону України від 23.12.2004 року № 2285-ІV з метою приведення окремих норм законів у відповідність з бюджетним законодавством зупинено дію підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 у частині оподаткування процентів відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (889-15) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 37, ст. 308; 2004 р., № 52, ст. 564).

Відповідно до пп. 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує проценти, надає податковий розрахунок загальної суми нарахованих процентів та загальної суми утриманих з них податків у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств у строки, встановлені законом для такого податку. При цьому інформація щодо окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного (у тому числі карткового) рахунку фізичної особи, і нарахованих на нього процентів, а також відомостей щодо такої фізичної особи - вкладника не надається.

З огляду на вищевикладене не можна не погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що Закон № 889-ІV для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб не розділяє проценти на такі, що були нараховані на внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки і на інші види внесків (вкладів) членів кредитної спілки, у тому числі і на додаткові пайові внески. Навпаки цей Закон встановлює єдиний механізм оподаткування податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5 відсотків для усіх згадуваних у ньому процентів на внески (вклади) членів кредитної спілки і запроваджує таке оподаткування лише з 01.01.2010 року.

Колегія суддів прийшла до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси № 135/17-407/26536258 від 03.05.07 року є неправомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних доказів правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси № 135/17-407/26536258 від 03.05.07 року, а тому виходячи із аналізу норм чинного законодавства є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206  КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у            м. Черкаси – залишити без задоволення, а постанову господарського суду Черкаської області від 20.07.2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

    Головуючий:

    Судді: