Ухвала суду № 3146599, 29.01.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-4652/08 Головуючий у І-й інстанції Митрохіна А.В.

Суддя-доповідач Зайцев М.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайцева М.П.

суддів Бабенка К.А., Межевича М.В.

при секретарі Квас О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Господарського суду міста Києва від 24 липня 2007 року у справі за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства «Фоззі-В» про стягнення 274809,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

13 червня 2007 року Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом, в якому просило:

1) стягнути з Закритого акціонерного товариства "Фоззі-В" (р/р 2600331460201 в ФАБ «Південний» МФО 320917 код 31610376) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські (штрафні) санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік, у сумі, 274 809,00 грн.; 2) заборгованість стягнути до доходної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000;01 адміністративно-господарська (штрафна) санкція за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік. Постановою Господарського суду міста Києва від 24 липня 2007 року в задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій просить: 1) скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2007 р. № 49/219-А за позовною заявою Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ЗАТ «Фоззі-В» про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у розмірі 274 809,00 грн. та прийняти нове; 2) стягнути з ЗАТ «Фоззі-В» (р/р № 2600331460201ФАБ «Південний», МФО 320917 код ЄДРПОУ 31610376) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські (штрафні) санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік, у сумі 274 809,00 грн.;

3) заборгованість стягнути до доходної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000;01 адміністративно-господарська (штрафна) санкція за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік. Вислухавши пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Ч. 3 ст. 19 цього Закону зазначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Проте відповідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з поданим позивачем звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік (Форма № 10-ПІ) на підприємстві відповідача було працевлаштовано 7 інвалідів, а норматив для відповідача становить 54 місця.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у 2006 році до центру зайнятості подавалися звіти за формою № 3-ПН, в яких, зокрема, зазначалось про наявність у відповідача вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме - вакантних посад. Проте, як встановлено судом, протягом року на підприємство не було-направлено жодного інваліда для його працевлаштування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Так, дійсно не виконання вимог ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», тягне за собою застосування санкцій, що передбаченні ст. 20 цього закону.

Колегія суддів вважає, що апелянт вчинив всі необхідні дії передбачені ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для виконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів на підприємстві.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду міста Києва від 24 липня 2007 року залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 03 лютого 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 04 лютого 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: