Постанова № 3146596, 22.01.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

               Справа № 22-а-4563/08                                                      Головуючий у І-й інстанції – Маріщенко Л.О.

                                                                                Суддя-доповідач Зайцев М.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            22 січня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                              головуючого – судді Зайцева М.П.

                              суддів                          Бабенка К.А., Межевича М.В.

                              при секретарі              Квас О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області на постанову Господарського суду Житомирської області від 24 липня 2007 року у справі за позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі в/ч А 2365 до Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області про визнання податкового повідомлення-рішення від 30.03.2006 року № 16/23-00/07712436, -

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2006 року Військовий прокурор Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі в/ч А 2365 звернувся з позовом до суду, в якому просив:

1) визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Чуднівської ДПІ від 30 березня 2006 р. №16/23-00/07712436, про стягнення із військової частини А 2365 за платежем податок на додану вартість податкового зобов'язання на суму 19758 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 6586 грн.;

2) справу розглянути за участю представника військового прокурора Житомирського гарнізону.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 24 липня 2007 року  позов задоволено. 

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Чуднівська ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду від 24.07.2007 року по справі №11/53-НА та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позову.

Апелянт зазначає, що не погоджується з постановою суду першої інстанції, та вважає її незаконною та такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Питання, що стосуються податкового кредиту регулюються ЗУ "Про податок на додану вартість", а зокрема пп. 7.4.1 п. 7.4 ст., який зазначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

За результатами перевірки (акт № 25/23-00/07712436 від 28.03.20069 року) було встановлено порушення пп.7.1.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 року №168/97 ВР "Про податок на додану вартість", за яким в декларації по ПДВ завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 13172.00 грн. вхідного податку на додану вартість, зазначеного у податковій накладній № 155 від 30.11.2004 року з обсягів виконання для в/ч 2365 ремонтних робіт під’їзних колій ОО ПО "Укрспецжелдорстрой" вартістю 78753,00 грн. в результаті чого винесено податкове повідомлення-рішення №16/23-00/07712436 від 30.03.06 року, яким донараховано суму 13172,00 грн. як основний платіж, та 6586,00 грн. фінансових санкцій на цю суму за прострочення сплати більше 5 місяців по 10% за кожний місяць прострочки.

Відповідно до абзацу "А" 7.11.1 Законну України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 року № 283/97-ВР військові частини за їхніми заявами включено до Реєстру неприбуткових установ і організацій, що утримуються за рахунок бюджетного фінансування. Доходи, визначені згідно вищевказаного Закону, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальні рахунки) на утримання військової частини і використовуються виключно на фінансування такого кошторису. При цьому з суми перевищення доходів над витратами податок на прибуток, передбачений п. 10.1 ст.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" військова частина як неприбуткова установа не сплачує.

Відповідно до п.7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачає одержання прибутку в неприбуткових організаціях, а проводиться з метою подальшого провадження статутних завдань військової частини.

Формулювання п.7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" надає право на податковий кредит звітного періоду, який складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.7.4.1 Закону України про податок на додану вартість не ставить право на податковий кредит у залежність від амортизації об’єкта. Головне щоб витрати на придбання (виготовлення) основних фондів підлягали амортизації.

За таких обставин судова колегія вважає, що вимоги викладенні в апеляційній скарзі є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області – задовольнити.

Постанову Господарського суду Житомирської області від 24 липня 2007 року – скасувати.

В задоволенні позовних вимог Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі в/ч А 2365 – відмовити повністю.

Повний текст постанови виготовлений 27 січня 2009 року. 

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 28 січня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: