Ухвала суду № 3146588, 09.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №-22-а-11765/07   Головуючий  у  1 інстанції Хрипун О.О.

Суддя доповідач Ситников О.Ф.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2009 року                                                                               м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:    

при секретарі:Ситникова О.Ф.,

Федорової Г.Г.,

Василенко Я.М.,

Коваленко Я.С.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 24 вересня 2007 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Квант» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ «Квант» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києвапро скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду м. Києва від 24.09.2007 року позовні вимоги ЗАТ «Квант»  задоволено частково:

 Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0001102314/0 від 12.02.2007.

В інший частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач – ДПІ у Печерському районі міста Києва звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строк від інших осіб не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає  апеляційну  скаргу  без задоволення,  а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи  та ухвалив   судове   рішення  з  додержанням  норм  матеріального  і процесуального права.

Досліджуючи обставини, що стали підставою для прийняття оскарженого рішення, суд першої інстанції встановив, що 12.02.2007 ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0001102314/0, яким згідно п.п. "б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону   України   "Про   порядок   погашення   зобов'язань   платників   податків   передбюджетами та державними цільовими фондами" , ст. 11 Закону України   Про систему оподаткування", п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу визначено податкове зобов'язання по ПДВ у загальній сумі 2669232,24 грн., в тому числі 1779488,16 грн. основного платежу та 889744,08 грн. штрафних санкцій.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі акта перевірки від 01.02.2007 №58/23-14/31199481 "Про результати документальної невиїзної перевірки закритого акціонерного товариства "Квант" (код ЄДРПОУ 31199481) з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Текком-Сервіс ЛТД" (код ЄДРПОУ 32588572) за період 01.01.2005 по 31.05.2006", в якому зазначається про порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок включення до податкового кредиту за січень-грудень 2005 року та за січень-квітень 2006 року 1779488,16 грн. ПДВ по податкових накладних, виданих ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД".

Висновок акта перевірки мотивований тим, що установчі документи ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" та свідоцтво платника ПДВ цього товариства визнані недійсними рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18.10.2004; свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" анульовано з 09.10.2003 (з моменту видачі), тому, як вважає відповідач, ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" не мало право виписувати податкові накладні, а ЗАТ "Квант" відображати суми ПДВ по цих податкових накладних у складі податкового кредиту.

Актом перевірки встановлено та не заперечується сторонами, що ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" надано для ЗАТ "Квант" товари на загальну суму 10676928,96 грн., в тому числі ПДВ 1779488,16 грн. Фактичне відвантаження товарів засвідчене видатковими накладними, перелік яких міститься на стор. 17-22 акта перевірки. Розрахунки між позивачем та ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" проводились по взаємозаліку та у готівковій формі. За даними акта на момент здійснення перевірки кредиторська заборгованість позивача по розрахункам з ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" становила 370580,79 грн. На момент розгляду спору заборгованість зменшилась і становить 252,71 грн. По зазначеним господарським операціям ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" видав позивачу податкові накладні, перелік яких наведено на стор. 11-16 акта перевірки. Суми ПДВ по вказаним податковим накладним включені позивачем до податкового кредиту: в січні 2005 року -45333,34 грн., у лютому 2005 року - 88308,42 грн., у березні 2005 року - 108652,08 грн., у квітні 2005 року - 52504,36 грн., у травні 2005 року - 18419,43 грн., у червні 2005 року - 268355,68 грн., у липні 2005 року - 28043,47 грн., у серпні 2005 року - 154248,44 грн., у вересні 2005 року -102191,32 грн., у жовтні 2005 року - 268355,68 грн., у листопаді 2005 року - 157886,69 грн., у грудні 2005 року - 108273,21 грн., у січні 2006 року - 133588,65 грн., у лютому 2006 року - 110803,01 грн., у березні 2006 року - 145690,17 грн., у квітні 2006 року - 966,55 грн. Копії податкових та видаткових накладних наявні в матеріалах справи.

Аналізуючи вказані обставини по справі та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд першої інстанції правильно зробив висновки, що матеріалами справи підтверджено, що на момент здійснення перевірки податковий кредит позивача по господарським операціям з ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" був підтверджений податковими накладними, які мали всі необхідні реквізити, передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Законом України "Про податок на додану вартість". А зі змісту п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" випливає, що платник податку притягується до відповідальності лише за умови відсутності податкових накладних на момент перевірки.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно  особам,  зареєстрованим  як  платники  податку у  порядку,  передбаченому статтею 9 цього Закону.

Далі, судом було також встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18.10.2004 позов Каленникової Тетяни Борисівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текком-сервіс ЛТД" та Козленко Людмили Володимирівни, треті особи: ДПА у м. Києві та Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація про визнання недійсним статуту, установчого договору та свідоцтва платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Текком-сервіс ЛТД" задоволено. Визнано недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Текком-сервіс ЛТД", зареєстрований Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією за №07606 із моменту його реєстрації, тобто з 22.08.2003, установчий договір, зареєстрований Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією за №07606 із моменту його реєстрації, тобто з 22.08.2003, а також свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №37067353 з моменту його видачі, 3 09.10.2003.

Згідно акта від 09.01.2007 №6235/29-203, складеного ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" анульовано з 09.10.2003 на виконання вищевказаного рішення суду.

Відповідач вважав, що ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" не має статусу платника ПДВ у зв'язку з визнанням недійсним у судовому порядку свідоцтва та анулювання свідоцтва з дати видачі.

Однак, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи відповідача та вважав, що визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих, документів ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" і його свідоцтва як платника ПДВ не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини. Порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД", про які зазначено у рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 18.10.2004, визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ цього підприємства, не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, і до відповідальності повинен бути притягнутий правопорушник, а не позивач.

В даному випадку, на позивача, як покупця, Законом України "Про податок на додану вартість" покладені зобов'язання сплатити суми податку у складі вартості придбаного у контрагента товару. Нормами Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачено обов'язку покупця товарів сплачувати належні суми податку безпосередньо в бюджет.

Також судом першої інстанції правильно не були прийняті посилання відповідача на заниження ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" податкових зобов'язань, оскільки у відповідності до Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 №1251-XIIдля платника податків не передбачено обов'язку (ст.9) та не надано права (ст.10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей, в тому числі стосовно реєстрації в якості платника податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських книг, журналів тощо). Так само, Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язку або права платника податку витребовувати у контрагента відомостей стосовно його реєстрації як платника цього податку, а також контролювати показники податкової звітності по ПДВ. Тому покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцем за умови необізнаності покупця щодо цих обставин. Сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

За таких обставин, висновки відповідача про те, що позивач не мав права на податковий кредит на підставі складених ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД" податкових накладних, суд правильно вважав помилковим. Формування позивачем податкового кредиту по факту отримання податкових накладних від постачальника повністю відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".

При цьому суд правильно зазначив, що предметом дослідження в акті перевірки були взаємовідносини позивача з ТОВ "Текком-Сервіс ЛТД", по яких у позивача виникав не тільки податковий кредит, а і податкові зобов'язання. Однак, жодного зауваження стосовно правильності визначення позивачем податкових зобов'язань в акті не наведено.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно зробив остаточний висновок, що визначення позивачу податкових зобов'язань з ПДВ відповідач здійснив без належних правових підстав.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірності свого податкового повідомлення - рішення суду не довів, а тому позов в частині скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.02.2007 №0001102314/0 суд першої інстанції правильно визнав обґрунтованим.

З такими висновками суду можна погодитися, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та відповідають вимогам матеріального та процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування або зміни рішення суду не має.

В іншій частині рішення суду оскаржено не було.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206  КАС України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 24 вересня 2007 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

                            Головуючий:

                            Судді: