Постанова № 3146586, 02.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №-22-а-11723/07   Головуючий  у  1 інстанції Євсіков О.О.

Суддя доповідач Ситников О.Ф.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2009 року                                                                               м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:    

при секретарі:Ситникова О.Ф.,

Федорової Г.Г.,

ВасиленкоЯ.М.,

Литвині О.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» на постанову Господарського суду м. Києва від 11 вересня 2007 року по справі за позовом ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»звернулося до суду з позовом до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податківпро визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою Господарського суду м. Києва від 11.09.2007 року в задоволенні позову – відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач – ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»звернулося з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким задовольнити позов.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строк від інших осіб не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено планову виїзну документальну перевірку ДП "Дарницький вагоноремонтний завод".

За результатами перевірки було складено акт від 16.03.2007 №299/40-10/14294471, яким встановлено, що в порушення п. 1 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265) оплата за готові обіди в їдальні підприємства здійснювалась шляхом внесення готівкових коштів до каси підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів (перелік наведено на стор. 53 акта перевірки), що підтверджують виконання розрахункових операцій позивачем на 6.659,41 грн.

В акті перевірки зазначено, що ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» здійснювало продаж готових обідів оптовими партіями на замовлення. Розрахунки здійснюються як в готівковій, так і в безготівковій формі.

Розрахунки з покупцями здійснювались із застосуванням 2 реєстраторів розрахункових операцій, які розміщеній в їдальні за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74. Книги обліку розрахункових операцій прошнуровані, містять щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів. Звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій надаються до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП вчасно і в повному обсязі.

Тобто, ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» використовує реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону № 265, але з порушенням п. 1 ст. З Закону № 265, а саме: здійснило продаж готових обідів на суму 6.659,41 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій. Оплата за готові обіди була здійснена шляхом внесення замовниками готівкових коштів до каси з оформленням прибуткових касових ордерів.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято рішення від 28.03.2007 №0000084010/0, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п. 1 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95 у розмірі 33.297,05 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод», суд першої інстанції враховуючи, що їдальня ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" є структурною одиницею цеху громадського харчування і торгівлі, який, відповідно до Положення про вказаний цех, затвердженого в.о. директора ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" 10.0.2006 (копія - у справі),  є самостійним структурним підрозділом заводу вважав, що вона відноситься до закладів громадського харчування, тому на неї розповсюджується дія п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п. 3.2 Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 N 219 встановлено, що розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) громадського харчування здійснюються за готівку та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система тощо) або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Зазначене положення Правил № 219 поширюється на будь-яких суб'єктів у сфері громадського харчування незалежно від їх класифікації, як і Закон № 265 (зокрема, згідно з його преамбулою). Відповідно до ст. 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори  розрахункових   операцій.

Таким чином, суд зробив висновки, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків за результатами розгляду акта перевірки правомірно застосовані фінансові санкції у розмірі 33.297,05 грн. (6.659,41 грн. х 5) за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (п'ятикратний розмір вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено не відповідність).

Проте з такими висновками суду не можна погодитися, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам по справі та постановлені з порушенням норм матеріального права.

Згідно ст.1 Закону № 265 - реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності абоюридичнимиособами (їх філіями,відділеннями, іншимивідокремленими підрозділами) (далі-суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Ч.1 ст. 3 вказаного Закону визначає загальні вимоги застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Ст.9 вказаного Закону визначають випадки коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Зокрема, ч. 1 цієї статті визначає, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 3 п.1.3. Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №219 від 24.07.2002 року (в редакції яка діяла на момент проведення перевірки, до 29.09.2006 року) - підприємством громадського харчування є заклад (сукупність закладів), який є самостійним статутним суб'єктом господарської діяльності, має права юридичної особи і здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку.

Згідно ч.2 п.1.3. Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №219 від 24.07.2002 року (в редакції яка діяла на момент проведення перевірки, до 29.09.2006 року) - заклад громадського харчування - організаційно-структурна статистична одиниця у сфері громадського харчування, яка виробляє, доготовляє та продає кулінарну продукцію, булочні, борошняні кондитерські вироби та закупні товари заклад громадського харчування може розміщуватись в окремій капітальній   будівлі   або   в   спеціально   обладнаному   для   продажу   їжіприміщенні іншої капітальної будівлі або у вагонах залізничного, салонахавіа-, авто- та водного пасажирського транспорту.

Позивач не являється підприємством торгівлі та громадського харчування, а цех громадського харчування і торгівлі не є організаційно структурною статистичною одиницею у сфері громадського харчування: оскільки:

-          основним видом діяльності Позивача є ремонт залізничних і трамвайних локомотивів та рухомого складу; столова, що знаходиться на території підприємства є закритою для проходу сторонніх осіб і використовується для обслуговування виключно працівників підприємства;

сторонні особи не мають доступу до харчування, яке проводиться цехом громадського харчування і торгівлі, оскільки прохід на територію забезпечується перепустковим режимом, що унеможливлює прохід на  територію сторонніх осіб.

Тобто враховуючи вищенаведене однозначно випливає, що цех громадського харчування та торгівлі не є закладом громадського харчування а Позивач підприємством торгівлі та громадського харчування, в зв'язку з чим на Позивача поширюється положення ч.Іст.9 Закону, при застосуванні якої РРО не застосовується. В зв'язку з чим  судова колегія робить висновок, що Позивачем правомірно не застосовувалось РРО при реалізації готових обідів.

Крім того, суд першої інстанції в своєму рішенні наголосив, що вакті перевірки зазначено, що ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» здійснювало продаж готових обідів оптовими партіями на замовлення. Розрахунки здійснюються як в готівковій, так і в безготівковій формі.

Відповідно до вимог п.12 ст. 9 вказаного закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при оптовій торгівлі.

 За таких обставин рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим по справі обставинам, а порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ст.. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення яким позовні вимоги Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207  КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» задовольнити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 11 вересня 2007 року скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» задовольнити:

Визнати нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків №0000084010/0 від 28.03.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33.297,05 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

                            Головуючий:

                            Судді: