Ухвала суду № 3146446, 17.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-10452/08 Головуючий у І інстанції Кошик А.Ю.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бабенка К.А. та Коваля М.П., при секретарі Кравченко Т.М., за участю представника позивача Ковпатюк Л.О. та представника відповідача Мацюк М.М., розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2007 року позовні вимоги у справі задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі №0000302300/0 від 23.02.2007 року.

Відповідач в апеляційні скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права і просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000302300/0 від 23.02.2007 року не обґрунтоване фактичними обставинами господарської діяльності позивача.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2006 року. За наслідками проведеної перевірки було складено акт № 120/23-0/31982734 від 12.02.2007 року, в якому встановлено, що позивачем порушено пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, пп. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2005 року на загальну суму 353161 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302300/0 від 23.02.2007 року про нарахування податкового зобов'язання в сумі 353161,00 грн., штрафних санкцій в сумі 176581,00 грн., всього529742,00 грн., на підставі пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, пп. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. б) пп.4.2.2. ст.4, п. 17.1.3 ст.17 ЗаконуУкраїни «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивачем надавались послуги оренди нежилих приміщень і обладнання. Орендарі розрахувались за отримані послуги оренди у 4 кварталі 2005 року в тому числі шляхом передачі позивачу простих векселів.

Згідно ст.21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»від 18.06.1991 року вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону векселі можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.

Експертом під час проведення судово-економічної експертизи від 02.08.2007 рокувстановлено, що номінальна вартість векселя, відображеного позивачем у бухгалтерському обліку як розрахункового документа за отримані послуги, але не оплаченого, не включена до його валових доходів, що відповідає п.п.4.2.10 п.4.2 ст.4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як встановленол судом, позивач укладав договори купівлі-продажу цінних паперів -векселів з емітентами таких векселів, в тому числі через торговця цінними паперамиАКБ «Мрія», що мав ліцензію на торгівлю цінними паперами. Так, судом досліджено укладені договори купівлі-продажу позивача з векселедавцем ПП «Автомагсервіс» від 29.12.2005 року №КТ-49/05 та з векселедавцем ТОВ «Фішка» від 28.11.2005 року №КТ-35/1/05, від 28.12.2005 року №КТ-46/05 про передачу у власність останнім цінних паперів(векселів) за ціною (з дисконтом), встановленою сторонами договору. Господарські операції щодо передачі у власність емітента цінного паперу -векселю на умовах, визначених договорами (в тому числі з дисконтом), є операцією зворотного викупу векселедавцем власного векселя, яке оформлене шляхом укладання договору купівлі-продажу, але при цьому не є операцією торгівлі цінними аперами. Продаж/передача такого векселя на користь векселедавця (емітента) первісним векселедержателем - позивачем є операцією зворотного викупу, а не оргівлею цінними паперами.

Наказом ДПА України від 13.02.2003 року №71 затверджено Податкове розяснення яким визначено, що у п.ч.1 п.п.7.6.2 п.п.7.6.2 п.7.6 ст. Закону»Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «торгівля цінними паперами і деривативами» слід розуміти будь-які операції з придбання або продажу цінних паперів чи фондових деривативів торгівцями цінними паперами, чий статус встановлюються відповідним законодавством про цінні папери та фондовий ринок.

Згідно положень ст. 26 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» № 1201-ХП від 18.06.1991 року (що діяла в період здійснення спірних операцій), операції з цінними паперами здійснюються торгівцями цінних паперів, для яких такі операції встановлять виключний вид їх діяльності, а саме: а) діяльність по випуску цінних паперів; б) комісійну діяльність по цінних паперах; в) комерційну діяльність по цінних паперах. Де комісійна діяльність по цінних паперах - це купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи. Комерційна діяльністю по цінних паперах - це купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Позивач вправі застосувати загальний порядок обліку вчинених операцій з векселями за правилами п.4.1.1 ст. 4 та п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки операції визначені операції продажу векселів для позивача не є торгівельною діяльністю з цінними паперами, а є операцією купівлі-продажу цінних паперів.

Визначені відповідачем порушення п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосуються випадків визначення валового доходу підприємства на підставі п.п. 4.1.2 ст. 4 відповідного Закону, а саме доходів від операцій особливого виду, які підприємством позивача не проводились.

Оскільки, при визначені валових доходів та валових витрат за здійсненими позивачем операціями продажу векселів, застосовуються положення ст.ст. 4 та 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які позивачем були дотримані, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність неправомірних дій позивача при формуванні валових доходів та валових витрат.

Доводи апелянта щодо порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 вказаного Закону, не приймаються до уваги, оскільки позивачем на підставі договору з перевізником ПП «Пастораль», актів здачі-приймання робіт (послуг), міжнародних товарно-транспортних накладних, митних декларацій було відображено у складі валових витрат, вартість автомобільних послуг перевезення, що відповідає нормам п.5.1 ст. 5 Закону.

Враховуючи, всебічне дослідження судом першої інстанції обставин справи, висновоку КНІІСЕ №5520/5521від 02.08.2007 року, господарські операції передачі позивачем у власність емітентом цінних паперів (векселів) з дисконтом за договорами купівлі-продажу цінних паперів, в тому числі через торгівця цінними паперами (АКБ «Мрія»), є операціями продажу цінних паперів, а не операціями торгівлі цінними паперами.

Окрім цього, позивач на підставі первинних документів з дотриманням встановленого порядку податкового обліку відобразив у податковому обліку у складі валових витрат господарські операції з транспортними засобами.

Так, як Господарським судом Київської області при прийнятті рішення від 31 жовтня 2007 року дотримані норми матеріального та процесуального права, то колегія суддів не знаходить підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2007 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 23 лютого 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 23 лютого 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-10452/08 Головуючий у І інстанції Кошик А.Ю.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

17 лютого 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бабенка К.А. та Коваля М.П., при секретарі Кравченко Т.М., за участю представника позивача Ковпатюк Л.О. та представника відповідача Мацюк М.М., розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2007 року - без змін.

Повний текст ухвали буде виготовлено 23 лютого 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 23 лютого 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: