Постанова № 3146444, 17.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

         КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

         Справа: № 22-а-10369/08                               Головуючий у І інстанції: Мельник-Томенко Ж.М.                                                                                        

                                  Суддя-доповідач: Межевич М.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 лютого 2009 року                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Бабенка К.А. та Коваля М.П., при  секретарі Кравченко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2007 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Турбів-цукор» до Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та його скасування, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2007 року ЗАТ «Турбів-цукор»  звернулося до суду з позовом про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області, мотивуючи його, зокрема, тим, що об’єкти оподаткування, визначені ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Позивач вважав, що Законом України «Про Держаний бюджет України на відповідний рік» не може бути змінена ставка податку на додану вартість.  

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2007 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.08.2007 року №0000202301/0. Постанова суду мотивована тим, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість  у вересні-грудні 2005 року та у лютому 2006 року з операцій по придбанню природного газу у ДП  «УПК-Ресурс».

Липовецька МДПІ у Вінницькій області в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення  у справі  з  таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції встановлено, що видані позивачеві ДП «УПК-Ресурс» податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства та є належним доказом правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

З таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів встановлено, що податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ЗАТ «Тупрбів-цукор» з питання правомірності формування податкового кредиту з операцій придбання природного газу від ДП «УПК-Ресурс» за період з 01.08.2005 року по 01.04.2006 року, за наслідками якої складено акт № 19/23-31802416 від 09.08.2007 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 9 Закону України Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст.8 Закону України Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», пп. 7.2.1, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року№1729 «Про забезпечення споживачів природним газом», що виявилось у заниженні податку на додану вартість за: вересень 2005 року - 92525 грн., жовтень 2005 року – 161127 грн., листопад 2005 року – 84351 грн., грудень 2005 року – 104932 грн., лютий 2006 року - 20790 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2007 року № 0000202301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем «податок на додану вартість» у сумі 695587,50 грн., з яких 463725,00 грн. – основний платіж та 231862,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність здійснених контролюючим органом донарахувань податкових зобов’язань з ПДВ, враховуючи наступне.

Встановлено, що у вересні- грудні 2005 року та лютому 2006 року ЗАТ «Турбів-цукор»здійснило операції з придбання природного газу у ДП «УПК-Ресурс», що підтверджується договором № 11/09 від 23.08.2005 року, а також додатковою угодою №1 від 30.09.2005 року та додатковою угодою №2 від 31.10.2005 року на постачання природного газу.

Податковий кредит позивачем за вересень-грудень  2005 року та лютий 2006 року сформований на підставі податкових накладних, отриманих від ДП «УПК-Ресурс». Спірні суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні придбаного газу.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Разом з тим, ст. 9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» у 2005 році операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладення податком на додану вартість;операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Вирішуючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік та на 2006 рік», колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 75 Конституції України – Верховна РадаУкраїни є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради. Конституція не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд у п. 3мотивувальної частини Рішення від 03.10.97 N 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Верховна Рада здійснює свої повноваження відповідно до ст. 85 Конституції, в тому числі визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики (п. 5 ч. 1).

Закони України «Про систему оподаткування» та «Про податок на додану вартість» щодо спірних правовідносин є загальними, на відміну від Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рікта 2006 рік» який в даних правовідносинах є спеціальним.

Отже, судом першоїінстанції порушено правила застосування норм матеріального права. Перевагу було надано приписам Закону "Про систему оподаткування" та Закону "Про податок на додану вартість", які щодо спірних правовідносин є загальними, перевагу при застосуванні закону мають спеціальні норми. Такими за наведених обставин є положення Закону "Про Державний бюджет України на 2005 рікта 2006 рік" та закону про внесення змін до нього, які до того ж були прийняті пізніше.

Таким чином, для вирішення спору застосуванню підлягає ст. 9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2006рік», згідно якої поставка природного газу ДП «УПК-Ресурс» повинна була оподатковуватисьза нульовою ставкою ПДВ.

Відтак, незважаючи навіть на сплату позивачем ПДВ у вартості товару, не можна вважати правомірним формування ним податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ДП «УПК-Ресурс», оскільки останнім без належних правових підстав застосовано 20% ставку податку на додану вартість.  

При прийнятті рішення судовою колегією  також враховується, що згідно з п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судова колегія в даному випадку також не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні виписані ДП «УПК-Ресурс» з усіма необхідними реквізитами

та печатками.

Відповідно до ч. 3пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податкова накладна є податковим та звітним документом.

Відповідно до наказуДПА України від 30.05.1997 року № 165, яким затверджено  Порядок заповнення податкової накладної, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткоютакого платника податку – продавця.

Таким чином, одним з обов'язкових реквізитів податкової накладної єпечатка продавця.

Так, 26.03.2007 року було складено висновок № 681 судово-технічної експертизи документів по кримінальній справі №70/63-06, відповідно до якого встановлено використання двох печаток ДП «УПК-Ресурс» (податкові накладні завірені іншою печаткою ніж договір купівлі-продажу природного газу, додаткові угоди та видаткові накладні).

Відтак, податкові накладні ДП «УПК-Ресурс» не містять одного з обов'язкових реквізитів – печатки продавця, а тому не можуть вважатися належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарській операції з ДП «УПК-Ресурс» .

Встановлені у справі фактичні обставини не дають підстав вважати, що контролюючим органом безпідставно визначено суму податкового зобов’язання за платежем «податок на додану вартість» у сумі 695587,50 грн., з яких 463725,00 грн. – основний платіж та 231862,50 грн.  – штрафні (фінансові) санкції.

 З огляду на викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги не підлягають залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі. 

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

            Апеляційну скаргу Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій областізадовольнити. 

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2007 рокускасувати.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 23 лютого 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 23 лютого 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

            Судді:

         КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

         Справа: № 22-а-10369/08                               Головуючий у І інстанції: Мельник-Томенко Ж.М.                                                                                        

                                  Суддя-доповідач: Межевич М.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

17 лютого 2009 року                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Бабенка К.А. та Коваля М.П., при  секретарі Кравченко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2007 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Турбів-цукор» до Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

            Апеляційну скаргу Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій областізадовольнити. 

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2007 рокускасувати.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Повний текст постанови буде виготовлено 23 лютого 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 23 лютого 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

            Судді: