Ухвала суду № 31453191, 22.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. м. Київ К/9991/10052/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012

у справі № 2а-1604/11/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєтулія»

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бєтулія» (надалі - позивач, ТОВ «Бєтулія») звернулось до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (надалі - відповідач, Іванківська МДПІ Київської області), у якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Іванківської МДПІ в Київській області від 11.03.2011 № 0000421600/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012 адміністративний позов ТОВ «Бєтулія» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Іванківської МДПІ в Київській області від 11.03.2011 № 0000421600/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до Вищого адміністративного суду України не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.02.2011 представником позивача до податкового органу засобами поштового зв'язку направлено декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року.

У березні 2011 року Іванківською МДПІ в Київській області проведено перевірку позивача щодо своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт від 11.03.2011 №213/16/34278728.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасність подання позивачем декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2011 № 0000421600, згідно з яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки порушення позивачем своєчасності подання податкової звітності відбулось у лютому 2011 року та виявлено податковим органом у березні 2011 року, відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн., оскільки повинен був застосовувати положення пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та визначити відповідальність у розмірі 1 (одна) грн. 00 коп.

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 49.5 статті 49 Податкового кодексу України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року до податкового органу шляхом її надсилання за допомогою засобів поштового зв'язку 18.02.2011, тобто пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації за вказаний період. Тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що за несвоєчасне подання позивачем до податкового органу декларації з податку на додану вартість, за приписами Податкового кодексу України до нього передбачено застосування відповідальності.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Проте, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, відповідно до пункту 7 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відтак, відповідач мав застосувати до позивача штрафну санкцію у розмірі 1 гривні, а не 170,00 грн.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача у зв'язку із незастосуванням відповідачем пункту 7 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012 у справі № 2а-1604/11/1070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.