Ухвала суду № 31453185, 16.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2013 р. м. Київ К-36453/10

№ К-36453/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2010

у справі № 2а-5070/09/0870 Запорізького окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2010, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення від 05.03.2009 № 0000310802/0 та від 28.08.2009 № 0000310802/3.

Судові рішення обґрунтовані висновком суду про те, що надані позивачем ЗАТ «Українські вертольоти» послуги з проведення технічного стану двигунів за межам території України (о. Гаїті та Республіка Судан) у силу норми підпункту «г» пункту 6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) є роботами з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику, а тому місцем фактичного надання послуг є о. Гаїті та Республіка Судан, що відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 цього Закону виключає вказані операції з кола об`єктів оподаткування податком на додану вартість.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Запоріжжі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за грудень 2008 року бюджетного відшкодування на 26345,00 грн. згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 05.03.2009 № 0000310802/0 та від 28.08.2009 № 0000310802/3, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.02.2009 № 41/08-02/14307794, про порушення позивачем норм підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст.3, пункту 4.1 ст.4, підпункту «а» пункту 6.5 ст.6, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.7.1 та пункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР у зв`язку з не оподаткуванням операцій з поставки ЗАТ «Українські вертольоти» у грудні 2008 року послуг з оцінки технічного стану авіаційних двигунів, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на 26345,00 грн. та як наслідок завищено бюджетне відшкодування за грудень 2008 року на таку ж суму.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (виконавець), УРСНВП «Юпітер» (розробник) та ЗАТ «Українські вертольоти» (замовник) укладені договори від 01.10.2008 № 5689/08-К (ЄРО), від 28.10.2008 № 6130/08-К (ЄРО), за умовами яких виконавець зобов`язувався надати послуги з оцінки технічного стану авіаційних двигунів з метою збільшення їх міжремонтного ресурсу та оформити у відповідності із нормативною документацією дозвіл на збільшення ресурсів двигунів. Обстеження двигунів повинно бути здійснено на території о. Гаїті та Республіки Судан. За наслідками виконання вказаних господарських операцій сторони підписали акти приймання-здачі робіт № № 1308, 1309 та 1310 від 24.12.2008.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Підпунктом «а» пункту 6.5 ст.6 цього Закону визначено, що місцем поставки послуг вважається: за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д" - "е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Згідно з підпунктом «г» цього пункту місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги, зокрема у випадку проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику.

Таким чином, від змісту наданих позивачем ЗАТ «Українські вертольоти» послуг згідно договорів від 01.10.2008 № 5689/08-К (ЄРО) та від 28.10.2008 № 6130/08-К (ЄРО) залежить визначення місця надання цих послуг, а отже і висновок щодо включення вказаних операцій до об`єкту оподаткування податком на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій, однак, обставини щодо природи наданих позивачем послуг, а відтак місця їх поставки, які відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову у цій справі, не були встановлені з дотриманням вимог статті 86 цього Кодексу. Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 59-61), згідно яких позивач надавав послуги зі збільшення робочих режимів двигунів (збільшив ресурс до 1-го капітального ремонту, міжремонтний ресурс, призначений ресурс та/або продовжив календарний термін служби (зберігання і експлуатації) двигунів для ЕТС) зробили висновок, що надані позивачем послуги підпадають під ознаки робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику, а тому місцем поставки послуг є о. Гаїті та Республіка Судан, що виключає такі послуги з об`єкту оподаткування податком на додану вартість. При цьому поза увагою суду залишилося, що відповідно до умов пункту 1.1 договорів від 01.10.2008 № 5689/08-К (ЄРО) та від 28.10.2008 № 6130/08-К (ЄРО) виконавець зобов'язується надати послуги по оцінці технічного стану двигунів з метою збільшення міжремонтного ресурсу для ЕТС етапами по 50 годин 50 циклів та напрацювання 2000 годин 2000 циклів; провести аналіз технічного стану двигунів за результатами виконаних робіт і оформити згідно з нормативною документацією дозвіл на збільшення ресурсів двигунів для прийняття виконавцем та розробником рішення про можливе збільшення ресурсу двигунів на черговий етап спеціаліст виконавця разом з технічним персоналом замовника здійснює оцінку технічного стану двигунів згідно з пунктом 1.1 договору (пункт 1.2 договорів).

Пунктами 3.5, 3.7, 3.8, 3.10 договорів визначено, що оцінка технічного стану двигунів здійснюється у відповідності до «Програми робіт…», які знаходяться у спеціаліста виконавця, та діючої експлуатаційно-технічної документації після відпрацювання ресурсу, які вказані у формулярі. При задовільному технічному стані двигунів виконавець разом з розробником факсимільним зв`язком направляють замовнику дозвіл на збільшення ресурсів.

Після отримання замовником дозволу про можливість збільшення ресурсу спеціаліст виконавця разом з замовником оформлюють Технічний акт, акт здачі-приймання робіт (по формі Додатку № 1 до цього Договору), після чого спеціаліст виконавця оформлює формуляр двигуна та вклеює в нього номерний голографічний захисний елемент.

При незадовільному технічному стані двигун відсторонюється від експлуатації та підлягає відправці в ремонт як відпрацьований ресурс, при цьому спеціаліст виконавця разом з замовником оформлює Технічний акт і здійснює запис у формуляр двигуна про відсторонення від експлуатації.

Зміст наведених умов договорів дає підстави вважати, що послуги, які надавались позивачем, зводяться до діагностики (перевірки) робочих ресурсів авіаційних двигунів, яка проводиться періодично після відпрацювання двигунами певної кількості годин (польотних циклів). Договорами не передбачено виконання позивачем робіт щодо збільшення такого ресурсу, а виключно у випадку незадовільного технічного стану, згідно з пунктом 3.10 договорів, такий двигун підлягає відправці на ремонт. Незважаючи на невідповідність договірних зобов`язань, які брав на себе позивач, та опису робіт, зазначених в актах приймання-передачі, суди попередніх інстанцій не з'ясували причину такої невідповідності, необхідність чого обумовлена, крім того, і змістом «Програми проведення підконтрольної експлуатації за технічним станом двигунів ТВЗ-117ВМ,що експлуатуються в ЗАТ «Українські вертольоти», з поетапним збільшенням їм міжремонтного ресурсу з 1500 годин/1500 циклів до 2000 годин/2000 циклів» ( далі - Програма проведення робіт), затвердженої технічним директором ВАТ «Мотор Січ» та головним конструктором СНПП «Юпітер» і погодженої з Державною авіаційною адміністрацією України та Незалежною інспекцією АР МАК, приєднаної до справи. Так, пунктом 1.3 Програми передбачено, що переведення двигуна на підконтрольну експлуатацію за технічним станом з поетапним збільшенням міжремонтного ресурсу з 1500 годин/1500 циклів до 2000 годин/2000 циклів здійснюється спеціалістами виробника (ВАТ «Мотор Січ»). Поетапне збільшення міжремонтного ресурсу здійснюється при задовільних результатах робіт по оцінці технічного стану двигуна за Програмою № 78.1.00ГА (пункт 5.1 Програми). Як свідчить зміст пунктів 5.3.1, 5.3.4 спеціаліст виробника здійснює роботи по оцінці технічного стану двигуна, оформленню Технічного акта і формуляра двигуна з вклеюванням номерного захисного голографічного елемента (а.с. 106, 107).

Оцінка Програмі проведення робіт, якими працівники виконавця мали керуватись згідно з пунктом 3.5 договорів, судами попередніх інстанцій не зроблена, хоча її зміст розкриває природу виконаних позивачем робіт, у зв`язку з не з`ясуванням якої місце надання послуг не може бути встановлене.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а отже відповідно до частини 2 ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, перевірити належним чином доводи сторін щодо змісту наданих позивачем ЗАТ «Українські вертольоти» послуг та місця їх поставки, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставини, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задовольнити частково, скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2010 та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2009, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя підписЄ.А. УсенкоСудді підписМ.І. Костенко підписН.Є. Маринчак