Ухвала суду № 31453017, 16.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2013 р. м. Київ К/9991/50175/12

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Моторного О. А.секретаря судового засідання Волошина В.М.

представник позивача не з'явився

представник відповідача Чернова О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року у справі за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Українсько-американське спільне підприємство у формі Товариство з обмеженою відповідальністю "Каіс" (далі - ТОВ "Каіс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року позов ТОВ "Каіс" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ "Каіс".

ТОВ "Каіс" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 16.03.2011 року проведена камеральна перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За результатами перевірки складений акт №683/07-0/20023279 від 16.03.11 року.

Згідно висновків акту перевірки, встановлено порушення п.46.5 ст.46, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, п.5.11, абз.1 п.5.12, п.п.5.12.4 п.5.12 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», УАСП ТОВ «КАІС» не підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, яка задекларована згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 1060789, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки згідно п.п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000170700 від 24.03.2011 року, яким УА СП ТОВ «КАІС» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на 1060789, 00 грн.

Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до ДПА в Харківській області та ДПА України.

За результатами розгляду скарг оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Каіс" подало до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова податкову декларацію з ПДВ за січень 2011 року, в рядку 25.1 якої (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) задекларовано суму показник 1060789, 00 грн. Порушень в обчисленні платником податку вказаних показників за вересень - грудень 2010 року проведеною відповідачем перевіркою не виявлено, в акті №683/07-0/20023279 від 16.03.11 року жодних фактів формування платником податку податкового кредиту з ПДВ або від'ємного значення з ПДВ за період з вересня по грудень 2010 року з недотриманням вимог закону податковим органом не викладено. Фактів складання платником податків документів обов'язкової податкової звітності з ПДВ у спірних правовідносинах за період з вересня по грудень 2010 року з порушенням законодавства щодо форми, змісту або складу податкових декларацій з ПДВ суб'єктом владних повноважень при проведенні перевірки - також виявлено не було.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, (п.200.3 ст. 200 ПК України)

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, (п. 200.4 ст. 200 ПК України)

Пунктами 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 (у редакції наказу від 7 липня 2010 року №490), визначено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення - суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), (підпункт 5.12.2 пункту 5.12 Наказу ДПА України.)

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України, (п. 200.8 ст. 200 ПК України). Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби, (п. 200.9 ст. 200 ПК України)

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем складено і в електронному вигляді за допомогою засобів електронного зв'язку подано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року з відповідними додатками, в тому числі із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток №4 до декларації), згідно якої задекларовано у рядку 25.1 декларації бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку у сумі 1060789, 00 грн. Крім того, ТОВ „КАІС" надані платіжні доручення, що підтверджують факт сплати податку на додану вартість фактично сплаченого постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах при декларуванні бюджетного відшкодування за листопад 2010 року у сумі 2057104, 00 грн., за грудень 2010 року у сумі 6573491, 00, за січень 2011 року у сумі 1060789, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що оскільки законодавчо закріпленою підставою для бюджетного відшкодування є фактична сплата податку отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, то розрахунок суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року з врахуванням наявності частки від'ємного значення за жовтень, листопад 2010 року, фактично сплаченого у попередніх періодах постачальникам товарів, відповідає положенням п. 200.4 ст. 200 ПК України та пунктам 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на момент подачі податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року мав від'ємне значення з ПДВ, та сума, що була зазначена в податковій декларації в гр. 25 дорівнювалась сумі податку, фактично сплаченій підприємством, як отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів /послуг.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивач правомірно задекларував бюджетне відшкодування у січні 2011 року у сумі 1060789, 00 грн. за рахунок використання наявного від'ємного значення за жовтень 2010 року у сумі 954147, 00 грн. та за листопад 2010 року у сумі 106642, 00 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Каіс".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року - без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко О. А. Моторний