Ухвала суду № 31453004, 16.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2013 р. м. Київ К/9991/73163/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Моторного О. А., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства "Керченський морський торгівельний порт" до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Державне підприємство "Керченський морський торгівельний порт" (далі - ДП "Керченський морський торгівельний порт") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ в м. Керчі) в якому просить визнати частково протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2010 року позов ДП "Керченський морський торгівельний порт" задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ в м. Керчі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ в м. Керчі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Керченський морський торгівельний порт" у задоволені позову.

ДП "Керченський морський торгівельний порт" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ в м. Керчі

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ в м. Керчі в період з 30.08.2009 року по 10.11.2009 року проведено планову виїзну перевірку ДП "Керченський морський торговельний порт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки складено акт перевірки №1813/23-1/01125554 від 17.11.2009 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 152546,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2008 року у сумі 114422,00 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 38124,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Керчі прийняте податкове повідомлення-рішення №0002252301/0 від 27.11.2009 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 152546,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 53393,60 грн.

ДП "Керченський морський торгівельний порт" не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням оскаржило його в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення залишене без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом "виправлено" та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення (пункт 4.4. вказаного Положення).

Пунктом 9 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 року №356 встановлено, що в облікових регістрах підчистки і необумовлені виправлення тексту та цифрових даних не допускаються.

Помилки в облікових регістрах за звітний рік, що виявлені після записів підсумків облікових регістрів у Головну книгу, виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання Бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або у дужках, а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до регістру бухгалтерського обліку і Головної книги у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображуються правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

Виправлення помилок минулих років оформлюється у місяці виявлення помилки Бухгалтерською довідкою, в якій наводиться зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка. У місяці складання Бухгалтерської довідки її дані записуються до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Оскільки господарською операцією є дія або подія, що призводить до зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то виправлення помилки також є господарською операцією.

Тобто, підставою для здійснення виправних записів в облікових регістрах є бухгалтерська довідка.

Бухгалтерська довідка повинна містити всі обов'язкові реквізити зазначені в ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що бухгалтерські довідки були оформлені для виправлення помилок в журналах-ордерах позивача за жовтень та листопад 2008 року в частині зменшення доходів від продажу валюти та курсової різниці валюти. Зміст вказаних документів відповідає вимогам ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до вимог п. 4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, та за їх межами.

Підпунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валовий доход включає, зокрема, доходи від здійснення банківським страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностям, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що в акті перевірки відсутні будь-які відомості про господарські операції, суми по яким в розмірі 457688,00 грн. повинні бути включені до складу валових доходів, не зазначено вид та характер вказаних операцій, відсутні посилання на первині документи, що підтверджують їх проведення та не зазначені підстави, відповідно до яких суми по вказаним операціям повинні бути включені позивачем до складу валових доходів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що матеріалами справи не підтверджуються висновки відповідача щодо необґрунтованого коригування валових доходів та безпідставне виправлення помилки позивачем.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що коли автомобіль використовується у власній господарській діяльності платника податку, то витрати на технічне обслуговування (зокрема, на придбання запчастин, що використовуються для проведення робіт з технічного обслуговування автомобілів) включаються до складу валових витрат на підставі пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Витрати на технічне обслуговування включаються до складу валових витрат за першою подією - за датою нарахування чи оплати.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що усі витрати платників податку на техобслуговування автомобілів мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними й іншими документами, обов'язковість ведення і збереження яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що операції із заміни автошин, пробіг яких не відповідає нормам експлуатаційного пробігу, належать не до техобслуговування, а до ремонту.

Відповідно до вимог пп. 5.2.10 п.5.2 ст.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону, включаються до складу валових витрат.

Підпунктом 8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, яка перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують баланс вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп і таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.

Сума витрат на ремонт автомобільного транспорту, що включається до складу валових витрат, не повинна перевищувати 10% сукупної балансової вартості основна фондів на початок звітного періоду. У разі якщо витрати, понесені підприємством на ремонт перевищують 10-відсотковий ліміт, сума такого перевищення збільшує балансову вартість усіх груп основних фондів та окремих об'єктів основних фондів групи 1 незалежно від щодо об'єкта якої групи відбулося перевищення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ДП "Керченський морський торгівельний порт".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко О. А. Моторний