Ухвала суду № 31453001, 22.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. м. Київ К/9991/69562/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І., за участю секретаря судового засідання Паламарчук А. О.

та представників сторін:

від позивача - Чорногорець Є.А., Опалько Л.В.;

від відповідача - Киричек О.О., Шевченко Н.О., Процай І.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві

касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р.

у справі № 2а-14309/11/2670

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулось до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків - (далі - відповідач, СДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2011 р. № 000894110.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2012 р. позовні вимоги ДП «НАЕК «Енергоатом» задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р. апеляційну скаргу СДПІ задоволено: постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2012 р. скасовано і прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ДП «НАЕК «Енергоатом» відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р. та залишити в силі постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2012 р. В обґрунтування доводів касаційної скарги касатор посилався на прийняття оскаржуваного судового рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 22.05.2013 р. наполягав на задоволенні касаційної скарги у повному обсязі.

Представник відповідача надав заперечення на касаційну скаргу, в яких проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 22.05.2013 р. представник позивача заявив клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, оскільки вважає, що прийняте рішення по справі може вплинути на його права та обов'язки, посилаючись при цьому на положення статей 53, 211 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія касаційної інстанції, заслухавши думку представника відповідача з приводу заявленого клопотання, прийшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки залучення третіх осіб на стадії касаційного провадження суперечить нормам Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.09.2011 р. посадовою особою СДПІ була проведена камеральна перевірка відповідача, за результатами якої складено Акт № 761/41-10/24584661.

23.09.2011 р. СДПІ прийнято податкове повідомленням-рішенням № 000894110 та нараховано ДП «НАЕК «Енергоатом», у зв'язку з порушенням положень розділу ХХ «Перехідні положення», частини 2 пункту 15 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» та пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК) при здійсненні господарської діяльності, суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток» на суму 204 994 198 грн. (за основним платежем - 204 994 198 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1 грн.).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і приймаючи нове про відмову у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що викладені в акті перевірки висновки відповідача є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 р. № 000894110 є таким, що винесено правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Як встановлено судами і підтверджено матеріалами справи, ДП НАЕК «Енергоатом» є консолідованим платником податку на прибуток і має в своєму підпорядкуванні відокремлені підрозділи: Донузлавська ВЕС, Южно-Українська атомна енергогенеруюча атомна електрична станція, Хмельницька атомна електрична станція, Запорізька атомна електрична станція, Рівненська атомна електрична станція, ВП «Атомремонтсервіс», ВП «Аварійно-технічний центр», ВП «Атоменергомаш», ВП «Управління справами», ВП «Складське господарство», ВП «Атомпроектінжиніринг», ВП «Атомкомплект», ВП «Науково-технічний центр», ВП «Енергоефективність».

Порядок нарахування податку на прибуток в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи визначено статтею 152 Податкового кодексу, згідно положень якої, платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

При цьому відокремлені підрозділи подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього пункту.

Згідно показників зазначених у звітній консолідованій декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 р. позивача, доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування становлять 4 110 669 227 грн., об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - 890 263 852 грн., прибуток звільнений від оподаткування - 983 895 601 грн.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, відокремленими підрозділами ДП «НАЕК «Енергоатом»: ВП «Атомремонтсервіс», ВП «Запорізька АЕС», ВП «Рівненська АЕС», ВП «Атоменергомаш АЕС», ВП «Южноукраїнська АЕС», ВП «Южноукраїнська АЕС», ВП «Складське господарство», ВП «Донузлавська ВЕС», ВП «Аварійно-технічний центр», ВП «Хмельницька АЕС», задекларовано нульову суму податкових зобов'язань по сплаті податку на прибуток підприємств, що також підтверджується висновками проведеної судово-економічної експертизи у адміністративній справі, що містяться в висновку №13316/13317/11-45.

Пунктом 30.1 ПК податкова пільга є передбаченим податковим і митним законодавством звільненням платника податків від обов'язку щодо нарахування і сплати податку і збору, або сплата їм податку і збору в меншому розмірі. Такими підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер і суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Відповідно до абзацу другого пункту 15 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК (в редакції, що діяла на час формування податкової маси) тимчасово до 1 січня 2020 звільнявся від оподаткування прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива.

Суд першої інстанції посилаючись на зміст вищенаведеної норми дійшов висновку, що для отримання пільги достатньо виробництва електричної та теплової енергії, у зв'язку з чим позивач мав право на отримання зазначеної пільги, передбаченої абзацом другим пункту 15 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись із зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Для з'ясування змісту правової норми правозастосувач повинен обирати такі прийоми аналізу, що дають змогу визначити справжню волю законодавця, яка одержала офіційне вираження, виходячи при цьому з принципу верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що положення щодо звільнення від оподаткування прибутку підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива, було введено в дію із внесенням Законом України від 21 травня 2009 року № 1391-VІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива» змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 1391-VI).

При цьому у преамбулі Закону № 1391-VI визначено, що його метою є стимулювання виробництва та використання біологічних видів палива, розвитку в Україну національного паливного ринку на основі залучення біомаси, як відновлювальної сировини для виготовлення біологічних видів палива.

Із набранням чинності положень ПК положення вказаної норми Закону № 1391 -VI (пункт 6 частини І Закону № 1391- VI) щодо звільнення від оподаткування прибутку підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива, знайшли своє втілення у пункті 15 підрозділу 2 розділу XX ПК.

Отже визначальним моментом для надання зазначеної пільги є виробництво електро-, теплоенергії саме з використанням біологічних видів палива задля стимулювання даного сектору економіки. Натомість суд першої інстанції для з'ясування змісту пункту 15 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК вдався лише до методу граматичного тлумачення норми права, що призвело до невірного з'ясування її (норми) змісту.

Отже, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що в умовах дії ПК для підприємств, які звільняються від оподаткування прибутку згідно з абзацом другим пункту 15 підрозділу 2 розділу XX ПК, необхідною умовою її застосування є здійснення діяльності із одночасного виробництва електричної і теплової енергії з використанням біологічних видів палива на підставі отриманих дозвільних документів на таку діяльність.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДП НАЕК «Енергоатом» має наступні ліцензії: АВ №500693 від 24.12.09р., видана Міністерством з питань житлово-комунального господарства України на транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, строк дії ліцензії з 18.12.09р. по 18.12.14р.; АВ №500694 від 24.12.09р., видана Міністерством питань житлово-комунального господарства України на постачання теплової енергії, строк дії ліцензії з 18.12.09р. по 18.12.14р.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що пільгами у відповідності до вимог ПК можуть користуватися тільки ті підрозділи ДП «НАЕК «Енергоатом», що мають ліцензію на виробництво не тільки електричної, а й теплової енергії.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача підтвердили, що не мають ліцензії на виробництво теплової енергії. Разом з тим, відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ДП «НАЕК «Енергоатом» такого виду діяльності за КВЕД, як виробництво теплової енергії, не має.

Отже, враховуючи те, що позивач не виробляє теплової енергії (що не є тотожним з транспортуванням теплової енергії, яка отримується як результат технологічного процесу в ядерній енергетиці) з використанням біологічних видів палива одночасно або окремо від виробництва електричної енергії, він (позивач) не має підстав для використання податкової пільги згідно пункту 15 підрозділу 2 розділу XX ПК.

За таких обставин викладені в акті перевірки висновки відповідача є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23 вересня 2011 р. №0000894110 є таким, що винесено правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено відповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення № 000894110, у задоволенні позовних вимог було обґрунтовано відмовлено.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. БухтіяроваПомічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська