Ухвала суду № 31452985, 21.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року м. Київ К/9991/64577/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову та ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2012 року Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 рокуу справі№ 2а-76/12/0170/20за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ті енд Ті Груп»доДержавної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової службипровизнання недійсними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2012 року у справі № 2а-76/12/0170/20, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим від 16.05.2011 року № 645 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ті енд ті груп». Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим від 08.07.2011 року № 0002942301 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 125 191,00 грн., у задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. п. 86.3, 86.4 ст. 86, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби виїзної перевірки ТОВ «Ті енд Ті груп» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань за грудень 2010 року складено акт від14.06.2011 року № 1512/23-4/23219161/33, яким зафіксовано порушення позивачем пп. пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено від'ємне значення з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 125 258,00 грн.

На підставі акта перевірки 08.07.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002942301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 125 258,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що начальником Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби 16.05.2011 року видано наказ № 645 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ті енд Ті груп» за грудень 2010 року з питань правильності визначення сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, з посиланням на пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з 17.05. 2011 року тривалістю 15 робочих днів.

Підставою для призначення перевірки стало заявлення позивачем до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів суми податку на додану вартість згідно декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 245 337,00 грн.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на яку йдеться посилання в оскаржуваному позивачем наказі, передбачено наявність обставин, які надають право органам державної податкової служби проводити позапланові документальні перевірки, а сааме: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Судами встановлено, що позивачем було подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації 19.01.2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що спірний наказ підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не враховано, що протягом 30 календарних днів, що настали за граничним терміном отримання такої податкової декларації, відповідачем не було прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача для визначення достовірності нарахування ним бюджетного відшкодування.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в акті перевірки вказано про порушення платником пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки до складу податкового кредиту декларації за грудень 2010 року позивач включив суму податку на додану вартість у розмірі 125 191,00 грн. по взаємовідносинах з ПП «Рембудінтелект».

Перевіркою встановлено, що до рядку 16.4 декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року включено суми податку на додану вартість по податковим накладним, які позивачем отримано від ПП «Рембудінтелект», на загальну суму податку на додану вартість 125 191,00 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно виписаних на адресу позивача ПП «Рембудінтелект» податкових накладних на виконанні будівельно-монтажні роботи та попередню оплату позивачем було включено зазначені суми податку на додану вартість до податкового кредиту за грудень 2010 року.

Податковим органом під час перевірки не враховано, що згідно з реєстром отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року вказані податкові накладні було отримано позивачем 01.12.2010 року, а отже, позивач, за умови невключення податкових накладних, виписаних в попередніх податкових періодах, до податкового кредиту цих періодів, не позбавлений був можливості включити їх в податковий кредит наступного періоду по реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року.

Посилання податкового органу на неправомірність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року у зв'язку із відсутністю у позивача дозволу на виконання будівельних робіт, підлягають відхиленню, оскільки за умови чіткого визначення законом певних підстав для формування податкового кредиту відсутність будь-якого іншого документу не може свідчити про порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2011 року № 0002942301 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 125 191,00 грн.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року у справі № 2а-76/12/0170/20 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак