Ухвала суду № 31452981, 21.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року м. Київ К/800/3217/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Чернівецька птахофабрика» на постанову та ухвалуГосподарського суду Чернівецької області від 07.07.2008 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 рокуу справі№ 4/96за позовомЗакритого акціонерного товариства «Чернівецька птахофабрика»доДержавної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання щодо виконання не вчинених дій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 07.07.2008 року у справі № 4/96 в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 року апеляційну скаргу ЗАТ «Чернівецька птахофабрика» задоволено частково. Постанову Господарського суду Чернівецької області від 07.07.2008 року у справі № 4/96 в частині позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області надати висновок на відшкодування податку на додану вартість скасовано, а провадження у справі закрито. В решті постанову Господарського суду Чернівецької області від 07.07.2008 року у справі № 4/96 - залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, зокрема, п. п. 11.21, 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість».

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржені судові рішення.

Справа в касаційному порядку розглядається повторно.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником і платником фіксованого сільськогосподарського податку, у зв'язку з чим подає податкову декларацію з ПДВ (скорочену), а тому сума ПДВ, сплачена у вартості робіт з реконструкції приміщень, а саме пташників, що використовуються у сільськогосподарському товаровиробництві, має відноситься до складу податкового кредиту та повинна відображатися в спеціальній декларації - скороченій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно установчих документів ЗАТ «Чернівецька птахофабрика» є сільськогосподарським товаровиробником і відповідно до вимог Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» було платником такого податку у 2006-2007 роках.

30.11.2006 року між ТОВ «Моноліт Транс Буд» (підрядник) та позивачем укладено договір № 109 на реконструкцію об'єктів нерухомості (пташників), за яким замовник зобов'язався забезпечити підряднику своєчасне фінансування робіт з реконструкції нерухомості згідно графіку проведення робіт. Попередня оплата за цим договором проведена платіжним дорученням № 353 від 22.12.2006 року в розмірі 10 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ 1 750 000,00 грн. На попередню оплату виписано податкову накладну № 241 від 22.12.2006 року.

За результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки ЗАТ «Чернівецька птахофабрика» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.12.2006 року по 31.01.2007 року складено акт від 19.04.2007 року № 12/23/31462059.

Ні підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252300/0-4369 від 24.04.2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2007 року на 1 750 000 грн.

Пунктом 11.21 статті 11 «Прикінцеві положення» Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається в розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11.29 вказаної статті зупинено до 01.01.2008 року дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 4 п. 1.2 розділу 1 «Загальні положення» Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платники податку, в яких згідно із чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми ПДВ повністю залишаються в розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.

Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подає її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Враховуючи вищенаведені положення, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що оскільки позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобов'язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку, то й податковий кредит із ПДВ, сформований за операціями з реконструкції приміщень пташників, має включатися до тієї самої декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається в розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника.

Також обґрунтованим є висновок апеляційного суду з посиланням на ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі в частині позовних про зобов'язання відповідача надати висновок на відшкодування ПДВ, оскільки в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Чернівецька птахофабрика» відхилити.

Постанову Господарського суду Чернівецької області від 07.07.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 року у справі № 4/96 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак