Ухвала суду № 31434068, 21.05.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Справа № 0907/18365/2012р.

Провадження № 22ц/779/1155/2013р.

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Польська М.В.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Фединяка В.Д., Мелінишин Г.П., секретаря Драганчук У.М.,

з участю представників АТ «Державний Ощадний банк України»,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом АТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою АТ «Державний Ощадний банк України» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 03 квітня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 квітня 2013 року відмовлено в позові АТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

АТ «Державний Ощадний банк України» вважає що суд, постановляючи рішення, не дослідив матеріали справи, і цим самим неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

При постановлені рішення, суд першої інстанції не врахував, що згідно кредитного договору № 393 від 03 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та Тисменицьким відділенням № 7327 ВАТ «Ощадбанк» позичальник взяв на себе прямі зобов'язання відповідати перед кредитором по зобов'язаннях за кредитним договором в повному обсязі. Відповідно до п.3.3.7. договору, позичальник зобов'язався відповідати перед кредитором всіма власними коштами та майном по своїх зобов'язаннях, що випливають з цього договору.

Суд, посилаючись на пункт 6.7. кредитного договору в якому сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК дійшов висновку, що строк позовної давності закінчився 04.09.2011 року. Однак судом не враховано, що до закінчення строку позовної давності банком 04.07.2011р. відповідачу надіслано вимогу про повернення кредиту з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та штрафних санкцій із наданням тридцятиденного терміну її добровільного виконання. Після невиконання даної вимоги, 01.10.2009 року рішенням кредитного комітету філії Тисменицького відділення ВАТ «Ощадбанк» №7327 визнано кредит ОСОБА_2 проблемним.

По даному кредиту вживались заходи досудового врегулювання відносин передбачених кредитним договором, а тому банк вважає такі дії як дії що зумовлюють переривання перебігу позовної давності.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представників банку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено що згідно з кредитним договором №393 від 03.09.2007 року ВАТ «Державний Ощадний банк України» надало споживчий кредит ОСОБА_2 на загальну суму 7416,00 грн. зі сплатою 24% річних на 12 місяців, а позичальник зобов'язувався проводити погашення кредиту щомісячно в сумі 618,00 грн. та сплачувати відсотки за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі на умовах, в порядку та в строки, визначені договором. (а.с.4-9).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконувала, та станом на 26.11.2012 року загальна заборгованість по кредиту становить 16363,40 грн., а саме: 3708,00 грн. заборгованість за кредитом; 591,13 грн. - прострочені відсотки; 12064,27 грн. - пеня (а.с.4).

Як роз'яснено постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (п.31) враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Суд зазначає, що згідно п.6,7 кредитного договору сторони збільшили позовну давність за ч.1 ст.259 ЦК до 3 років - тобто до 04.09.2011 року. Натомість позивач звернувся за захистом порушеного права до суду лише 29.11.2012 року (а.с. 2-3).

За вимогами ст.ст. 256,257 ЦК України загальна позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки позовна давність споживчого кредитування сплила, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 16363,40 грн. за кредитом слід відмовити за закінченням строку позовної давності.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.

Підстав для скасування даного рішення та постановлення нового з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу АТ «Державний Ощадний банк України» відхилити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 03 квітня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

В.Д.Фединяк

Г.П. Мелінишин